Ухвала

від 04.12.2012 по справі 5017/2012/2379

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"04" грудня 2012 р.№ 5017/2012/2379

Суддя Зеленов Г.М., розглянувши заяву та додані до неї документи від 30.11.2012р., які зареєстровані за № 5571/2012 Управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Комінтернівському районі Одеської області (67500, Одеська обл., смт. Комінтернівське, вул. Центральна, 33. Код ЄДРПОУ 24528177) про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) Комінтернівська "Сільгоспхімія"(67540, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Кремидівка, вул. Гоголя, 1. Код ЄДРПОУ 05490316) у порядку ст.52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон №2343-ХІІ).

ВСТАНОВИВ: 30.11.2012р. УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області звернулося до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ Комінтернівська "Сільгоспхімія" за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону №2343-ХІІ, оскільки боржник неспроможний виконати свої грошові зобов'язання щодо сплати боргу по страховим внескам до УПФУ та штрафним санкціям і пені на загальну суму 1224 грн. 20 коп. після настання встановленого строку їх сплати.

Заява УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство боржника відсутнього боржника ВАТ Комінтернівська "Сільгоспхімія" - підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4-1 ГПК України та п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (№ 2343-ХІІ).

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (далі - Закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство".

Заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ Комінтернівська "Сільгоспхімія" надано акти огляду місцезнаходження боржника від 05.03.2012р. та 08.10.2012р., які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, але вони не є доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

Ініціюючим кредитором, УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області подано заяву про порушення справи про банкрутство ВАТ Комінтернівська "Сільгоспхімія" за спрощеною процедурою та визнання його кредитором до боржника на загальну суму 1224 грн. 20 коп., з яких страхові внески складають 269 грн. 28 коп., фінансова санкція 230 грн. 60 коп. та пеня 724 грн. 20 коп. Вказана заборгованість виникла на підставі вимоги № Ю - 17 від 04.08.2011р. та рішенням від 13.10.2011року за № 394 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками внесків.

Страхові внески у сумі 269 грн. 28 коп. не являються безспірними та не можуть бути доказом неплатоспроможності боржника у зв'язку з відсутністю виконавчого провадження.

ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області надала лист від 25.10.2012р. за № 10390/10/18-06 в якому під кодом 05490316 знаходиться інше приватне підприємство. Крім того, не вказана дата звітування, що виникають сумніви щодо достовірності інформації.. Даний лист не є доказом, оскільки не відповідає ст. 52 Закону (№ 2343-ХІІ) про проходження річного терміну подачі звітності.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону (№2343-ХІІ) встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, безспірність вимог кредиторів та неплатоспроможність боржника повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.

При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Положеннями ч. 10 ст. 7 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 30 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: „зазначено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування".

Згідно з ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, при порушенні провадження у справі про банкрутство органи ПФУ повинні надати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами відповідно до Закону (№ 2181-III).

Отже, заявником не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника розрахункових чи інших документів, як доказів неплатоспроможності боржника, що є порушенням вимог ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ).

Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Статтею 1 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Таким чином, ініціюючим кредитором - УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області не надано доказів відсутні боржника за місцезнаходженням, не надано доказів безспірних вимог і доказів неплатоспроможності божника та доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, а тому заява УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9, 52 Закону (№2343-ХІІ) та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області (67500, Одеська обл., смт. Комінтернівське, вул. Центральна, 33. Код ЄДРПОУ 24528177) про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ Комінтернівська "Сільгоспхімія" (67540, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Кремидівка, вул. Гоголя, 1. Код ЄДРПОУ 05490316) - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 28 аркушах.

Суддя Зеленов Г.М.