Рішення

від 21.11.2012 по справі 5011-51/14065-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/14065-2012 21.11.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕГ Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна СП"

про стягнення 5 513,75 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

Від позивача: Махортова Ю.В.

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна СП" про стягнення 5513,75 грн., з яких: 4022,70 грн. основного боргу, 617,29 грн. пені, 547,09 грн. -інфляційних збитків, 326,67 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №204/зр від 31.07.09р. в частині оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.10.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 21.11.2012 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважних представників відповідача та невиконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог, не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 6-А, к. 5. та повернуті до суду з відміткою про незнаходження за вказаною адресою.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.11.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМЕГ Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анна СП" укладено договір поставки зразків для експозиції № 204, за умовами якого відповідач зобов'язався на умовах даного договору у встановлені строки передати у власність, а позивач -прийняти та оплатити товар, на умовах визначених цим договором.

Відповідно до розділу 3 договору постачальник зобов'язується постачати партії товару покупцю на умовах EXW (EX WORKS) -Франко склад постачальника (Україна, м. Київ, вул. Фастівська,1) з завантаженням на автотранспортний засіб покупця. Умови поставки розуміються у відповідності до «ІНКОТЕРМС 2000р.», за винятком застережень, прямо передбачених у даному договорі. Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за видатковою накладною підписаною сторонами.

Розділом 4 договору передбачено, що загальна кількість товару за договором складає сумарну кількість всіх партій товару поставлених у період дії договору. Конкретна кількість кожної окремої партії товару що підлягає поставці, часткове співвідношення товару (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, кольорами, фактурою тощо визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Згідно з п. 5.1. договору поставка товару здійснюється за попереднім письмовим замовленням покупця окремими партіями товару.

Замовлення надсилається покупцем за допомогою поштового зв'язку на адресу постачальника, вказану в цьому договорі, або засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс постачальника вказаний у реквізитах цього договору (п.5.2. договору).

Відповідно до п.5.3. постачальник зобов'язаний протягом 2 (двох) календарних днів після отримання замовлення надіслати покупцю форму замовлення для підтвердження номенклатури, цін, кількості та дати відвантаження партії товару зі складу постачальника.

Згідно з п.5.6.-5.7. після підтвердження замовлення покупцем, постачальник виставляє рахунок-фактуру.; строк поставки відповідної партії товару складає 5 (п'ять) календарних днів з дати рахунку-фактури, якщо інше не оговорено сторонами.

Датою поставки кожної окремої партії товару є дата її відвантаження зі складу постачальника,що зазначена у відповідній видатковій накладній (п. 5.9. договору).

Відповідно до розділу 8 договору ціни на товари, що підлягають поставці за цим договором встановлюються у національній валюті України-гривнях і вказуються у підтверджених покупцем замовленнях, рахунках-фактурах та видаткових накладних, що являються невід'ємною частиною договору. Сума договору складається з суми вартості усіх парій товару, поставлених постачальником протягом року дії цього договору. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Оплата повної вартості кожної окремої партії товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 150 днів з дати відвантаження постачальником покупцю відповідної партії товару, зазначеної у підписаній сторонами відповідній видатковій накладній або в інші додатково письмово погоджені сторонами терміни. Постачальник надає покупцю комерційний товарний кредит на суму, що не перевищує 30 000 грн. тисяч гривень з ПДВ.

Згідно з п. 9.1. договору сторона, яка порушила господарське зобов'язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати завдані з цим збитки стороні, чиї права або законні інтереси якої порушено.

Договір, відповідно до п. 11.1. вступає в дію з дати його укладення обома сторонами та діє до 31 грудня 2010 р., а в частині зобов'язань, взятих на себе сторонами,- до їх повного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору № 204 від 31.07.2010 р. позивач здійснив поставку, а відповідач -прийняв певний товар, про що свідчить видаткова накладна №376 від 03.08.2012 р. та картка рахунок №361 від 01.01.2009 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінал оглянутий судом.

Як пояснив суду представник позивача, відповідачеві в порядку п. 8.4. договору, як покупцеві було надано відстрочення платежу на 150 днів. Отже, відповідач мав здійснити оплату поставленого товару до 31.12.2009 р. включно.

Однак всупереч зобов'язань по оплаті товару, взятих на себе відповідачем відповідно до договору останній не здійснив оплату товару позивачу в обумовлені договором строки (п.8.4. договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором № 204 від 31.07.2009 р. щодо оплати отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕГ Україна" товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 4 022, 70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань щодо оплати товару в обумовлені договором строки в порядку п. 8.4. договору не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача коштів у розмірі 4 022,70 грн., а відповідач наведені позивачем обставин не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позовні вимоги про стягнення 4 022,70 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 326, 67 грн. -3 % річних, 617, 29 грн.- пені, 547, 09 грн.- інфляційних збитків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем допущено прострочення виконання грошових зобов'язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 3 % річних, інфляційних збитків, та пені.

Разом з тим, перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позивачем було допущено помилку у методиці розрахунку 3 % річних та пені.

Згідно з розрахунком суду розмір 3% річних за період з 01.01.2010 р. (дата виникнення заборгованості) до 13.09.2012 р. (дата, визначена позивачем самостійно) становить 326,33 грн.

Згідно з розрахунком суду розмір пені за період з 01.01.2010 р. до 30.06.2010 р. ( 6 місяців відповідно до ст. 232 ГПК України) становить 405,00 грн.

Враховуючи прострочення відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 4022,70 грн. -основного боргу та 326,33 грн. -3% річних, 547,09 грн.- інфляційних нарахувань, пені - 405,00 грн.

У відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕГ Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна СП" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 6-А, к.5 код ЄДРПОУ 30637266), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕГ Україна" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1 код ЄДРПОУ 35996300) заборгованість у розмірі 4022,70 (чотири тисячі двадцять дві грн. 70 коп. ) грн., 3 % річних у розмірі 326,33 (триста двадцять шість грн. 33 коп. ) грн., 405,00 грн. -пені, 547,09 (п'ятсот сорок сім грн. 09 коп.)- інфляційних нарахувань та 1547,43 (тисяча п'ятсот сорок сім грн. 43 коп.) грн. -судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.