Рішення

від 28.11.2012 по справі 5017/3208/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2012 р.Справа № 5017/3208/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн АПФ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеопатра"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 882,53 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Носенко Л.Г. -довір. б/н від 27.11.2012р.

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн АПФ" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеопатра", в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви (а.с.35), просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1699,28 грн., інфляційні в розмірі 7,47 грн., 3% річних в розмірі 34,93 грн., пеню в розмірі 140,85 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення ТОВ "Клеопатра" умов договору купівлі-продажу №05/12 від 12.01.2012р. в частині сплати за поставлений товар.

Як зазначає позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №05/12, ТОВ "Концерн АПФ" відпустив ТОВ "Клеопатра" лікарські засоби загальною вартістю 2 661,00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Проте відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково на суму 991,72 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку.

28.04.2012р. на адресу відповідача було надіслано претензію №2725-04, однак станом на 11.10.2012р. відповіді на претензію так й не було отримано.

Враховуючи наявність заборгованості ТОВ "Клеопатра" перед ТОВ "Концерн АПФ" у сумі 1 669,28 грн., на яку було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 09.11.2012р. було порушено провадження у справі №5017/3208/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 28.11.2012р. представник позивача уточнені позовні вимоги у останній редакції (вх.№36197 від 28.11.2012р.) (а.с.35) підтримав у повному обсязі.

Відповідач -ТОВ "Клеопатра" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судового відправлення (а.с.27) за адресою, зазначеної у Спеціальному витязі з ЄДР (а.с.23-26), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у даному засіданні без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн АПФ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клеопатра»був укладений договір купівлі - продажу №05/15, відповідно до умов якого ТОВ «Концерн АПФ»(продавець) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачати ТОВ «Клеопатра»(покупцю) товар (лікарські засоби), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплати товар (а.с.6-7).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору товар постачається покупцю за цінами, встановленими в специфікаціях на кожну окрему поставку. Вартість однієї партії товару, в цінах, що зазначені в специфікаціях, вказується у видаткових накладних.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що факт прийому покупцем товару за кількістю, асортиментом та якістю засвідчується підписом представників покупця та продавця на видатковій накладній. У разі недостачі та невідповідності якості товару уповноваженою особою з контролю якості ЛЗ приймаючої сторони складається відповідний акт, засвідчений підписом керівника суб'єкта.

Відповідно до п. 7.1 договору покупець здійснює оплату товару в строки, що зазначені в видатковій накладній: на умовах передплати (на підставі рахунку-фактури) або в межах 30 календарних днів від дати видаткової накладної на товар за цінами, встановленими в специфікації та видатковій накладній.

Відповідно до п.7.2 договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом переказу грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника в межах, зазначених в п.7.1, зобов'язання покупця щодо оплати за цим договором вважаються виконаними в день отримання продавцем грошової суми, що зобов'язаний сплатити покупець за цим договором.

Згідно до п. 12.11 договору він набирає чинності з дня його і діє до 30.12.2012р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від взаєморозрахунків.

Пунктом 12.12 договору передбачено, що якщо продавець не висунув вимоги про розірвання угоди з покупцем (за умови повних взаєморозрахунків покупця з продавцем за цим договором), договір вважається продовженим на той самий строк. При змінах умов договору сторонами підписується додаткова угода.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з видаткових накладних (а.с.9-11) та довіреностей на право отримання товару (а.с.12-13), оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні 28.11.2012р., позивач виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, передавши товар на загальну суму 2 661,00 грн., однак відповідачем було сплачено за поставлений товар лише частково, про що свідчать виписки з банківського рахунку на суму 991,72 грн. (14-15, 35).

Статтею 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 1669,28 грн. та її оплату у передбачений договором строк (30 календарних днів), відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн АПФ" про стягнення суми основного боргу у розмірі 1669,28 грн. цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.1 договору за порушення або невиконання зобов'язань, передбачених цим договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки, в також сплачує пеню. Сплата пені не звільняє покупця від обов'язку розрахуватись в повному об'ємі за отримані товари.

Відповідно до п.9.2 договору при порушенні строку оплати за товар, передбаченого умовами даного договору, або безпідставне його повернення, покупець сплачує продавцю за кожен день затримки оплати товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої в оплаті суми.

Відповідно до положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що при перевірці розрахунків позивача судом встановлена їх помилковість в частині періоду нарахування, що пов'язане з визначенням дати порушення грошового зобов'язання без урахування ч.5 ст. 254 ЦК України, судом, на підставі вказаних положень закону та договору, за допомогою системи „Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок пені, яка складає 140,81 грн.

Розрахунок пені.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1869.28 28.02.2012 - 22.03.2012 24 7.7500 % 0.042 %* 19.00 1869.28 23.03.2012 - 28.08.2012 159 7.5000 % 0.041 %* 121.81

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом була встановлена помилковість розрахунків позивача в частині дати порушення грошового зобов'язання, судом, в межах визначеного позивачем строку було зроблено власний розрахунок 3% та індексу інфляції.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1869.28 28.02.2012 - 11.10.2012 227 3 % 34.88

Таким чином, загальна сума 3% річних за договором, яка підлягає стягненню, складає 34,88 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 28.02.2012 - 11.10.2012 1869.28 0.993 -13.08 1856.20

Приймаючи до уваги, що індекс інфляції за період прострочення має від'ємне значення, вимоги про стягнення інфляційних задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим, згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеопатра" (65023, м. Одеса, провулок Валіховський, буд.5, код 23868356, р/р260031237 в АБ «Південний»м. Одеси, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн АПФ" (02660, м. Київ, вул. Мурманська,3, код 31112290, р/р 26001010044535 у АТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313) основну суму боргу у розмірі 1 669 /одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять/ грн. 28 коп., 140 /сто сорок/ грн. 81 коп. пені, 34 /тридцять чотири/ грн. 88 коп. 3% річних та 1 602 /одна тисяча шістсот дві / грн. 90 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.12.2012р .

Суддя Щавинська Ю.М.