Рішення

від 03.12.2012 по справі 5017/3026/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2012 р.Справа № 5017/3026/2012

За позовом : Приватного підприємства "Агроекспо"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО"

про стягнення 519965,49 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Кашуба А.В., представник за довіреністю

Від відповідачів: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Приватне підприємство "Агроекспо" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.11.2012р. просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" суму боргу у розмірі 469140,80 грн., пеню в розмірі 28864,93 грн., 3 % річних у сумі 21959,76 грн., витрати по сплаті послуг адвоката у сумі 2500грн. та понесені витрати по сплаті судового збору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, видана станом на 22.10.2012 року. З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

04 липня 2011 року між Приватним підприємством "Агроекспо" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" (Покупець) було укладено Договір поставки с/г продукції № 0407 (далі за текстом -Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити сільгосппродукцію: ячмінь, українського походження врожаю 2010р., або іншу сільгосппродукцію (кукурудзу, горох, пшеницю, ріпак, сою та інше) за згодою сторін на умовах, передбаченим даним договором.

На виконання умов Договору поставки с/г продукції № 0407 від 04 липня 2011 року, 26.07.2011р. (видаткова накладна №РН-0000100), 27.07.2011р. (видаткова накладна №РН-0000107), 28.07.2011р. (видаткова накладна № РН-0000117) Приватним підприємством "Агроекспо" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" товар на загальну суму 743866 грн., що підтверджується копіями названих видаткових накладних, залучених до матеріалів справи (а.с.17-19).

У відповідності до положень п. 4.1 Договору ціна за кожну окрему партію товару визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а також вказується у рахунках-фактурах, видаткових накладних та інших супровідних документах.

З урахуванням положень 4.4, 4.5 Договору Покупець здійснює оплату вартості товару з моменту заходу та прийняття товару у місці поставки, визначеному у специфікації, на підставі рахунка-фактури, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний у даному договорі або у рахунках-фактурах Постачальника; рахунок-фактура підлягає оплаті Покупцем на протязі 5 банківських днів з моменту його виставлення Постачальником.

До матеріалів справи Приватним підприємством "Агроекспо" залучено рахунки №СФ-0000100 від 26.07.2011р., №СФ-0000107 від 27.07.2011р., №СФ-0000117 від 28.07.2011р. на сплату вартості отриманого товару, однак вказані рахунки не містять відомостей про момент про отримання їх відповідачем. В ході розгляду справи хвалами суду у позивача витребували докази вручення рахунків представникам Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО", однак позивач вказаних доказів суду не представив.

Платежами з 26.01.2012р. по 28.05.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" частково сплачено вартість отриманого та прийнятого товару на загальну суму 274725,20 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок, в яких вказано у якості підстави для платежу - оплату рахунку №СФ-0000100 від 26.07.2011р. Як вбачається з пояснень представника позивача та засвідчується поданими ним доказами, Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" не сплачено вартість товару, отриману згідно накладних від 27.07.2011р. та 28.07.2011р., у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" рахується заборгованість по сплаті вартості отриманого та прийнятого товару на суму 469140,80 грн.

19.09.2012р. Приватне підприємство "Агроекспо" звернулось до відповідача з письмовою вимогою, у якій повідомляло про наявну несплачену заборгованість та зазначало на необхідності сплати заборгованості та нарахованої пені протягом 10 днів з моменту отримання претензії. Вказана претензія була отримана представником відповідача 26.09.2012р. (що вбачається з копії залученого до матеріалів справи поштового повідомлення про вручення), однак відповідач належним чином не відреагував, заборгованість не сплатив.

Відповідно до п. 5.1 Договору за несвоєчасну та неповну оплату товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діє на момент несплати, від суми, що несплачена, за кожну добу прострочення.

У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого товару, позивачем здійснено розрахунок пені та 3% річних, з урахуванням положень п. 4.5 договору та виходячи з того, що відповідні рахунки-фактури були виставлені відповідачу в день поставки товару. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість у розмірі 469140,80 грн., пеня в сумі 28864,93 грн., 3% річних в сумі 21959,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми в загальному розмірі 519965,49 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, що засвідчують поставку Приватним підприємством "Агроекспо" Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" товару на суму 743866 грн. (копії накладних а.с. 17-19), а також враховуючи часткову сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" вартості отриманого товару на суму 274725,20 грн., суд вважає факт наявності заборгованості ТОВ "ГРЕЙН ЕКСПО" перед позивачем підтвердженим належними та допустимими доказами.

Як було встановлено судом, відповідно до п. 4.1 Договору поставки с/г продукції № 0407 від 04 липня 2011 року момент виникнення зобов'язання по сплаті товару у Постачальника виникає по закінченню 5 банківських днів з моменту виставлення йому Постачальником рахунку. Однак, доказів виставлення відповідачу рахунків на сплату отриманого товару позивачем суду надано не було. Фактично, про отримання відповідачем одного рахунку від 26.07.2011р. №СФ-0000100 свідчать проведені відповідачем платежі з посиланням на вказаний рахунок, що дає суду підстави для висновку про те, що рахунок №СФ-0000100 від 26.07.2011р. було виставлено відповідачу в порядку п. 4.5 Договору.

Щодо моменту виникнення зобов'язання по сплаті товару, отриманого за накладними від 27.07.2011р. №РН-0000107 та 28.07.2011р. № РН-0000117, слід виходити з системного аналізу положень п. 1ст. 692, ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України та наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до вимог п. 1ст 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. А згідно вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, за відсутності підтверджень про отримання відповідачем рахунків на сплату отриманого товару, з урахуванням положень п. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, з урахуванням фактичної поведінки Приватного підприємства "Агроекспо", яка полягала у зверненні до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" з письмовою вимогою на сплату заборгованості в порядку ст. 530 ЦК України, яка була отримана відповідачем 26.09.2012р., суд вважає, що момент виникнення зобов'язання у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" по оплаті продукції, отриманої за накладними від 27.07.2011р. №РН-0000107 та 28.07.2011р. № РН-0000117 є таким, що настав.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Приватного підприємства "Агроекспо" про стягнення основної заборгованості в розмірі 469140,80 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані у встановленому порядку відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 5.1 Договору за несвоєчасну та неповну оплату товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діє на момент несплати, від суми, що несплачена, за кожну добу прострочення.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На думку суду, наявні у матеріалах справи докази не дають суду можливості перевірити та встановити конкретну дату виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" зобов'язання по сплаті товару , отриманого за накладними від 27.07.2011р. №РН-0000107 та 28.07.2011р. № РН-0000117 в порядку, встановленому договором .

У зв'язку з чим, встановлення позивачем моменту виникнення зобов'язання у відповідача сплатити вартість товару за накладними від 27.07.2011р. та 28.07.2011р. в порядку п. 4.5 Договору, у зв'язку з виставленням відповідного рахунку фактури, є лише позицією позивача, не підтвердженою належними та допустимими доказами. У зв'язку тим, що висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях або на не перевірених даних, суд вважає що проведений позивачем розрахунок пені та 3% річних за несвоєчасну оплату товару, отриманого за накладними від 27.07.2011р. №РН-0000107 та 28.07.2011р. № РН-0000117 є таким, що не ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах, у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені та 3% річних на підставі такого розрахунку не можуть бути задоволені судом.

Натомість, як вже було зазначено судом, про отримання відповідачем одного рахунку від 26.07.2011р. №СФ-0000100 свідчать проведені відповідачем платежі з посиланням на вказаний рахунок, що дає суду підстави для висновку про те, що рахунок №СФ-0000100 від 26.07.2011р. було виставлено відповідачу в порядку п. 4.5 Договору.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені в сумі 19171,87грн. та 12968,17 грн. 3% річних за отриманий та частково неоплачений товар вартістю 220910,80 грн. за накладною від 26.07.2011р. №РН-0000100, вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" заборгованості у розмірі 469140,80 грн., пені в сумі 19171,87 грн. та 12968,17грн. 3% річних та про необхідність відмови в позові в решті позовних вимог у справі.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

З огляду на наявність у матеріалах справи доказів, що засвідчують надання позивачу юридичних послуг адвокатом Кашуба А.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №568 від 28.08.2012р.) на підставі договору про надання правової допомоги від 16.10.2012р., укладеного між адвокатом Кашуба А.В. та Приватним підприємством "Агроекспо", що підтверджується також видатковим касовим ордером від 16.10.2012р., що підтверджує сплату позивачем послуг адвоката, понесені Приватним підприємством "Агроекспо" витрати по сплаті послуг адвоката, на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у справі, в сумі 2410,16 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" в сумі 10025,61 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ЕКСПО" (65069, м. Одеса, вул. Лесі Українки, 45, кв. 53; код 37680805; р/р 26002312183401 в АБ „Південний", МФО 328209) на користь Приватного підприємства "Агроекспо" (73025, м. Херсон, вул. Суворова, 49, кв. 5; код 33014565; р/р 26005112902980 в ПРУ АТ „Банк „Фінанси та Кредит", МФО 326933) 469140 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сто сорок) грн. 80 коп. боргу, 19171 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 87 коп. пені, 12968 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 17 коп. 3% річних, 2410 (дві тисячі чотириста десять) грн. 16 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 10025 (десять тисяч двадцять п'ять) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог у справі -відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2012р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.