Рішення

від 14.11.2012 по справі 5023/4850/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р.Справа № 5023/4850/12 вх. № 4850/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін

позивача - ОСОБА_1 за дов. б/н від 08.08.12р.;

відповідача - Уханьов А.О. за дов. № 01-49/3594 від 29.10.12р.;

3-ї особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Інспекція ДАБК у Х/о: не з"явився; 2) ПП "Фабрика "Світ дерева": не з"явився;

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, смт. М. Данилівка

до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, м. Вовчанськ 3-я особа, не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м.Харків;

2) Приватне підприємство «Фабрика «Світ дерева», м.Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, смт. М. Данилівка до Вовчанської районної державної адміністрації, м. Вовчанськ полягають у стягненні з відповідача збитків.

Відповідно до заяви про зміну предмету позову позивач просить визнати за ним право власності на дачний будинок літ. «А-2»площею 202,5 кв.м., з терасою літ. «А»площею 110,8 м2, балконом, літ. «А»площею 6,8 кв.м. та банею літ. «Б», розміщений за адресою, АДРЕСА_2.

У судове засідання 14.11.2012р. представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в редакції заяви про зміну предмету позову.

Відповідач скористався правом участі у судовому засіданні, направив свого представника, який проти позовних вимог не заперечував, через канцелярію суду 13.11.2012р. за вх.№18736 подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник першої третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 13.11.2012р. за вх.№18735 надав відзив по справі, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує та просить розглядати справу за відсутності третьої особи.

Представник другої третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 13.11.2012р. за вх.№18737 надав відзив по справі, відповідно до якого просить розглядати справу за участі представника третьої особи, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі -ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Згідно договору суборенди землі №2 від 17.03.2008, ФОП ОСОБА_3 у строкове платне володіння надана земельна ділянка, що знаходиться на території Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області.

Рішенням виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області №30 від 04.05.2012р. земельній ділянці площею 0,2300 га, що належить мені на підставі договору суборенди № 2 від 17.03.2008 була присвоєна адреса: АДРЕСА_2.

Відповідно до індивідуально розробленого проекту ФОП ОСОБА_3 власними силами та за власний рахунок спорудив житловий будинок на земельній ділянці, що використовується позивачем на підставі договору суборенди № 2 від 17.03.2008р.

Вовчанським бюро технічної інвентаризації станом на 03.05.2012р. було виготовлено технічний паспорт на дачний будинок, споруджений на вказаній вище земельній ділянці. Відповідно до технічного паспорту від 03.05.2012р., на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 розміщені житловий будинок літ. «А-2» площею 250,3 м2 та господарські споруди літ. «А» та «Б», загальною площею 57,4 м".

Придатність до експлуатації будівель, розміщених на належній позивачу земельній ділянці підтверджується Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 12.06.2012. Технічне обстеження було здійснено TOB «Творча архітектурна майстерня «АРДІ-КОНТУР» (ліцензія AB №490387 від 04.12.2009р.). Відповідно до Висновку Звіту про технічне обстеження від 12.06.2012, в ході обстеження об'єкта дачного будинку літ. «А-2», з терасою літ. «А», балконом, літ. «А» та банею літ. «Б», встановлено його відповідність вимогам надійності та безпечної експлуатації та можливість його безпечної експлуатації.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно. Згідно положень Цивільного кодексу зазначений об'єкт відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 Цивільного кодексу України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного нерухомого майна. У цьому випадку власник обмежений у праві розпоряджатися своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до п.10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту №7/5 від 07.02.2002 року, є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

На даний час, будівництво дачного будинку літ. «А-2» площею 202,5 кв.м., з терасою літ. «А» площею 110,8 кв.м., балконом, літ. «А» площею 6,8 кв.м. та банею літ. «Б», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 є закінченим, отже, ФОП ОСОБА_3 належить право власності на новостворене нерухоме майно, на підставі статті 331 Цивільного кодексу України, згідно якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_3, смт. М. Данилівка такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд залишає витрати по сплаті судового збору за позивачем.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) право власності на дачний будинок літ. «А-2» площею 202,5 кв.м., з терасою літ. «А» площею 110,8 кв.м., балконом, літ. «А» площею 6,8 кв.м. та банею літ. «Б», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Повне рішення складено 19.11.2012 р.

Суддя Жельне С.Ч.