Рішення

від 26.10.2012 по справі 1109/1706/2012

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 1109/1706/2012

Номер провадження 2/1109/1640/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограду в складі:

головуючого - судді Галагана О.В.,

при секретарі - Кульчицькій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» та просила визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 та поновити її на посаді водія пасажирського тролейбуса у ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» з 12.01.2012 року, стягнути з відповідача грошові кошти, належні позивачу при звільненні згідно розрахунку, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі згідно довідки про доходи та 1000 грн. моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог вказано, що з 2003 року позивач працювала у ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» водієм пасажирського тролейбуса. 10.01.2012 року позивача викликали до начальника служби та повідомили про те, що на неї надійшла усна скарга від жінки, яка скаржилась на те, що нібито позивач не відкрила їй передні двері тролейбуса. Після цього позивача визвали до директора, який наказав їй написати заяву про звільнення за згодою сторін, але без зазначення конкретної дати звільнення. Позивач не хотіла підписувати заяву, оскільки звинувачення були безпідставними та вона не мала наміру звільнятись. Керівництво наполягало запевнило, що ніякого звільнення не буде, а ця заява чиста формальність та необхідна для того, щоб якимось чином відреагувати на скаргу. Під тиском позивач написала вказану заяву без дати та передала її ОСОБА_2

Після цього впродовж 11.01.2012 року та 12.01.2012 року позивач виходила на роботу та повністю відпрацювала робочі дні. Але, 12.01.2012 року близько 19 год., коли закінчила зміну, диспетчер повідомила, що у наряді на наступний день перекреслено запис, що вона повинна працювати, та зверху від руки ручкою записано, що ОСОБА_1 звільнена. Позивачу стало відомо, що хтось у її заяві про звільнення дописав дату - 12.01.2012 року і цим же днем відбулось звільнення. Після звільнення їй трудову книжку не видавали та розрахунок з нею не провадився.

Внаслідок протиправного звільнення з посади позивачу завдано непоправної моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона втратила душевний спокій, суттєво погіршився стан її здоров'я, змушена вживати додаткових зусиль для організації свого життя. Після звільнення позивач втратила єдиний засіб до існування, а також істотно погіршились нормальні життєві зв'язки та перспектива ділової репутації. ЇЇ страждання посилено також тим, що звільнення з посади відбулось раптово без будь - яких попереджень, та відбулось через підробку документа. Коли позивач дізналась про звільнення її стан здоров'я різко погіршився, що змусило її звернутись за медичною допомогою та призвело до постійного вживання лікарських препаратів. Після звільнення суттєво погіршились стосунки позивача із знайомими та близькими, вона вимушена постійно виправдовуватись через протиправні дії відповідача, що завдає додаткових страждань.

При розгляді справи позивачем була надана уточнена позовна заява, відповідно до змісту якої вказала, що 20.03.2012 року відповідач свій наказ про звільнення ОСОБА_1 скасував та поновив її на посаді водія тролейбуса (пасажирського) 3 класу служби руху ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» з 12.01.2012 року.

Поновивши її на роботі з 12.01.2012 року, відповідач погодився виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу лише з 13.02.2012 року (дата отримання відповідачем позову) та до фактичного поновлення на роботі. В подальшому, після поновлення на роботі позивача було знову звільнено з 11.04.2012 року на підставі наказу №ТК/К -У22 за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Також вказано, що позивачу завдано додаткових моральних страждань при повторному звільненні з роботи, що викликано безпідставними звинуваченнями та приниженням, яке вона переживала в цей час.

У зв'язку з уточненням та збільшенням позовних вимог просила визнати незаконним та скасувати наказ про припинення трудового договору (контракту) № ТК/К -У22 від 11.04.2012 року та поновити ОСОБА_1 на посаді водія тролейбусу (пасажирського) 3 класу служби руху ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» м. Кіровоград з 11.04.2012 року, стягнути з ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.01.2012 року до 20.03.2012 року, стягнути з ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.04.2012 року до поновлення на роботі, стягнути з ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні 12.10.2012 року позивач та її представник уточнили п.2 позовних вимог (а.с.55) та просили стягнути з ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.01.2012 року до 13.03.2012 року, решту позовних вимог просили залишити без змін.

Позивач та її представник в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити посилаючись на обставини викладені в позові та уточненні до нього (а.с. 1-3, 53-56).

Представник відповідача проти позову заперечила, надавши письмові заперечення (а.с.16-18, 64-67).

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, розглядаючи спір у межах заявлених вимог суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивач 20.06.2009р. була прийнята на посаду водія тролейбуса (пасажирський) 3-го класу служби ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія». Наказом ТК/К -УН від 12.01.2012 року позивач була звільнена згідно ст. 36 п.1 КЗпП України (за згодою сторін). 20.03.2012 року Наказом №В1 від 20.03.2012 року позивача поновлено на попередній посаді з 12.01.2012року. 11.04.2012 року Наказом ТК/К-У22 від 11.04.2012 року позивача звільнено з посади за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку п. 3 ст. 40 КУпП України.

Згідно п.3 ч.1ст.40 КЗпП України «трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення».

Відповідно до листа територіальної державної інспекції з питань праці у Кіровоградській області адресованого на ім'я ОСОБА_1 вказано, що позивача звільнено 11.04.2012 року за п. 3 ст. 40 КЗпПУ, з наказом ознайомлена під особистий підпис. Виплату належних при звільненні коштів у сумі 374, 66 грн. проведено в день звільнення. У березні позивачу було нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 455 , 92 грн. В той же час підприємством визначено, що середній заробіток належить позивачу лише за період з 13 березня, рахуючи з дати отримання підприємством ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.02.2012 року про відкриття провадження у справі за позовом до ТОВ «ЄТК» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Згідно ст. 235 КЗпПУ у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, виплата підприємством середнього заробітку не за весь час вимушеного прогулу порушує ст. 235 КЗпПУ. (а.с.118-119)

Таким чином, суд вважає, що доводи відповідача про виплату позивачу середнього заробітку з часу отримання позову, а не з часу поновлення на роботі суперечать трудовому законодавству, відтак право позивача в цій частині вимог підлягає поновленню, а позов про стягнення середнього заробітку за період з 12.01.2012року по 12.03.2012року задоволенню на суму 3 242 грн. 93 коп. без урахування обов'язкових податків та платежів, як зазначено у довідці наданої стороною відповідача.

Суд відмовляє у вимозі про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 та поновлення її на посаді водія пасажирського тролейбуса у ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» з 12.01.2012 року, оскільки позивач не підтримала позов у цій частині, проте заяву про залишення позову без розгляду не надала.

Суд відмовляє у вимозі про визнання незаконним та скасувати наказу про припинення трудового договору (контракту) № ТК/К -У22 від 11.04.2012 року та поновлення ОСОБА_1 на посаді водія тролейбусу (пасажирського) 3 класу служби руху ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» м. Кіровоград з 11.04.2012 року та стягнення з ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11.04.2012 року до поновлення на роботі.

Обґрунтовуючи дані вимоги позивач послався на норми передбачені ст.ст. 36, 116,147,148,149 КЗпПУ, проте зважаючи на заперечення та докази законності звільнення позивача із займаної посади надані відповідачем (а.с. 64-109), процедура повторного звільнення була дотримана, дозвіл профспілкового комітету на звільнення надано, порушення трудової дисципліни доведено. Відтак в межах обґрунтування позову та досліджених доказів дані вимоги задоволенню не підлягають, тим паче, що без поновлення на роботі не може бути задоволена вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як встановлено при розгляді справи позивачу при поновленні на роботі не було доплачено 2 657 грн. 25 коп., що враховуючи рівень її доходу, необхідності догляду за дитиною, потягло зміну ритму життя, позивач змушена була прикладати додаткові зусилля необхідні до впорядкування належного існування сім'ї. Проте, позивач до розміру моральної шкоди включила обставини незаконного звільнення тощо, тобто ті вимоги у задоволенні яких судом відмовлено, відтак розмір моральної шкоди виходячи з обсягу вимог, що були доведені при розгляді справи суд визначає у 400грн.

На підставі викладеного, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, беручи до уваги роз'яснення, що містяться в Постанові Пленуму ВСУ від 6 листопада 1992 року N 9 Про практику розгляду судами трудових спорів, Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці",

керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» (25031, м. Кіровоград, пр.. Університетський, буд.3, р/р 26004060065840, КРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 323583, ЄДРПОУ 32967628, ІПН 329676211235) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3 242 грн. 93 коп. середньомісячного заробітку за період з 12.01.2012 року по 12.03.2012 року включно, що після вирахування обов'язкових податків та платежів буде становити до видачі - 2 657 грн. 25 коп.

Стягнути з ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» (25031, м. Кіровоград, пр.. Університетський, буд.3, р/р 26004060065840, КРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 323583, ЄДРПОУ 32967628, ІПН 329676211235) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 400грн. моральної шкоди.

Стягнути з ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія» (25031, м. Кіровоград, пр.. Університетський, буд.3, р/р 26004060065840, КРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 323583, ЄДРПОУ 32967628, ІПН 329676211235) на користь держави 321грн. 90коп. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган