Ухвала

від 30.11.2012 по справі 5008/1057/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/1057/2011 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА        "30" листопада 2012 р.                                                   Справа  № 5008/1057/2011       Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г., розглянувши матеріали за скаргою публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Закарпатської області (далі - скаржник)  на дії (бездіяльність) міського відділу державної виконавчої служби    Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород  (далі –орган ДВС) та начальника міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород  (далі –начальник органу ДВС) по виконанню рішення господарського суду Закарпатської області  у даній справі  за позовом  скаржника до відкритого акціонерного товариства „Закарпатоблтара”, м. Ужгород (далі - товариство)  про спонукання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж № ЗОЕ 13СВ-0252 від 26.11.2010р.   ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Закарпатської області від 1.09.11 у справі        № 5008/1057/2011 позов задоволено та присуджено до стягнення з   ВАТ „Закарпатоблтара” на користь скаржника   у відшкодування судових витрат –  321,00  грн.  Рішення набрало законної сили, на його примусове виконання господарським судом 26.09.11 видано наказ, який 19.06.12 пред'явлено  органу ДВС для виконання. Скаржник –стягувач у даній справі –звернувся  з даною скаргою до суду оскаржуючи дії (бездіяльність) органу ДВС та його посадової особи з примусового виконання рішення суду в частині стягнення суми судових витрат. Суд, вивчивши матеріали скарги, дійшов висновку про те, що  скарга в частині оскарження дій (бездіяльності) начальника відділу державної виконавчої служби  Іршавського районного управління юстиції не підлягає розгляду  господарським судом, оскільки  за змістом ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) господарські суди  розглядають скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, а не посадових осіб  зазначених органів, в іншій частині  -  скаргу належить  залишити без розгляду, врахувавши наступне. Скаржник звернувся до суду зі  скаргою як стягувач,  оскільки орган ДВС не вчинив належних дій з примусового виконання  рішення суду у даній справі за наказом від  26.09.11,  що  був надісланий  на адресу останнього в додатку до листа від 19.06.12,  зокрема: не направив постанови про відкриття виконавчого провадження або про повернення  виконавчого документу стягувачу. Посилається на те, що виявив наведене під час проведення інвентаризації заборгованості, та просить визнати неправомірною бездіяльність органу  ДВС та зобов'язати його надіслати на адресу стягувача відповідні документи про вчинені ним виконавчі дії.    Статтею 121-2  ГПКУ встановлено 10-денний строк для подання  скарг на дії (бездіяльність) ДВС з дня вчинення оскаржуваної дії або дня коли скаржнику стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За приписами ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон)  державний  виконавець  зобов'язаний  прийняти до виконання виконавчий документ і  відкрити  виконавче  провадження,  якщо  не закінчився  строк пред'явлення такого документа до виконання,  він відповідає вимогам,  передбаченим цим Законом,  і пред'явлений  до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний  виконавець  протягом  трьох  робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову  про відкриття виконавчого провадження, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються    стягувачу  та боржникові. За наявності передбачених Законом підстав  державний  виконавець  відмовляє  у  відкритті виконавчого провадження (ст. 26 Закону),  про що також   виносить постанову протягом трьох робочих  днів з дня надходження виконавчого документа і не  пізніше наступного   дня   надсилає   її  заявникові  разом  з  виконавчим документом. Дана скарга  надійшла до суду 29.11.12, тобто з пропуском  10-денного строку з дня коли органом ДВС мали бути вчинені дії з відкриття виконавчого провадження або відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду у справі № 5008/1057/2011 від 26.09.11, що був надісланий органу ДВС 19.06.12,  та без заяви про  відновлення цього строку, тому її належить  залишити  без розгляду. Наведене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” щодо того, що встановлений  ст. 121-2 ГПКУ 10-денний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПКУ може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2  ГПКУ судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.           З огляду на вищенаведене та керуючись Законом України „Про виконавче провадження”, ст.ст. 53, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,                                                     СУД  УХВАЛИВ: 1. Відмовити у прийнятті скарги публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго”  в частині оскарження дій (бездіяльності) начальника  міського відділу державної виконавчої служби   Ужгородського міськрайонного управління юстиції.           2. Залишити без розгляду скаргу публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго”  в частині оскарження дій (бездіяльності) міського відділу державної виконавчої служби   Ужгородського міськрайонного управління юстиції. Суддя                                                                         Ушак І.Г.