Рішення

від 27.11.2012 по справі 5011-50/13824-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/13824-2012 27.11.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила - Фарм"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ ГАРАНТ"

про стягнення 10 570,69 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Паруша Є.П.(дов. від 01.08.2012)

Від відповідача не прибув

Від третьої особи Корнєєва К.О.(дов. від 16.10.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0641637/1535/11 від 03.11.2011 у розмірі 10 570,69 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.10.2012 порушено провадження у справі №5011-50/13824-2012 та призначено до розгляду на 13.11.2012.

В судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ ГАРАНТ".

Суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ ГАРАНТ", оскільки саме останнє здійснювало відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля і має відомості про реальну вартість робіт по відновлення пошкодженого автомобіля.

Розгляд справи відкладено на 27.11.2012.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 27.11.2012 з'явилися, дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 27.11.2012 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в судовому засіданні 13.11.2012.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮДМИЛА- ФАРМ.»(далі по тексту - позивач) та ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА»(далі по тексту - відповідач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0641637/1535/11 (далі по тексту - Договір страхування).

Предметом за Договором страхування є майнові інтереси позивача, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом: автомобіль марки LANDRQVER, модель DISCOVERY, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер АА 0092 ЕІ, номер кузова SALLAAA148А457554 (далі по тексту - ТЗ). Зазначений ТЗ належить позивачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно положень Договору страхування, ТЗ застрахований на випадок дорожньо-транспортної пригоди,

Відповідно до п. 6 Договору страхування, розмір страхової суми дорівнює 326 324 (триста двадцять шість тисяч триста двадцять чотири) гривень 00 коп.

Згідно пунктів Договору страхування позивач зобов'язався сплачувати страхові платежі у відповідності до умов цього договору, а відповідач, в разі настання страхового випадку, зобов'язався виплатити страхове відшкодування в порядку та в строки, передбачені Договором страхування та чинним законодавством України.

21.03.2012 застрахований відповідачем ТЗ потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої позивачу, як власнику ТЗ, було завдано матеріальної шкоди, тобто настав страховий випадок.

Відповідно до положень ст. 8 ЗУ «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За умовами Договору страхування, відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі за ризиком «ДТП»(за вирахуванням суми безумовної франшизи в сумі 0 % від страхової суми).

Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

22.03.2012 позивач повідомив відповідача про настання вказаного страхового випадку, що підтверджується заявою про факт настання події № 06/33557/S від 22.03.2012.

З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2012 відповідачем прийнято рішення про направлення пошкодженого ТЗ для здійснення відновлювального ремонту на СТО ТОВ «APT ГАРАНТ».

05.04.2012 на виконання вимог Договору страхування, відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 14 309 (чотирнадцять тисяч триста дев'ять) гривень 81 коп. на розрахунковий рахунок ТОВ «APT ГАРАНТ»для здійснення відновлювального ремонту вказаного пошкодженого ТЗ.

20.07.2012 ТЗ, що належить позивачу було відремонтовано.

Згідно Акту виконаних робіт № АВР-БА312 від 20.07.2012 ТОВ «APT ГАРАНТ»здійснило відновлювальний ремонт ТЗ, позивач прийняв відремонтований ТЗ, а вартість відновлювального ремонту ТЗ становить 24 666 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 00 коп.

Таким чином позивач наголошує, що різниця між сплаченим відповідачем страховим відшкодуванням та фактичною вартістю ремонту пошкодженого ТЗ становить: 24 666,00 грн. - 14 309,81 грн. = 10 356 (десять тисяч триста п'ятдесят шість) гривень 19 коп.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, що в матеріалах справи міститься копія платіжного доручення від 21.09.2012 про сплату відповідачем позивачу 2 807,80 грн. страхового відшкодування по договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0641637/1535/11 від 03.11.2011.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума в розмірі 10 356,19 грн. підлягає зменшенню на суму 2 807,80 грн., що становить 7 548,39 грн.

Відповідач також зазначає, що під час огляду автомобіля перед страхуванням на ньому були зафіксовані наступні пошкодження: пошкодження бамперу з правого боку, а тому, як наголошує відповідач, він не повинен відшкодовувати вартість заміни бампера в сумі 7 548,39 грн.

Однак суд оглянувши наявні в матеріалах справи фотографії пошкоджень бампера ТЗ встановив, що явних пошкоджень на ньому не видно, а тому твердження відповідача про те, що на бампері перед страхуванням були такі пошкодження, що його потім було замінено - не відповідають дійсності та наявним матеріалам справи.

Договір укладений між позивачем та відповідачем, є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Виходячи із змісту Договору такий правочин є договором страхування на користь позивача, а тому право на отримання страхового відшкодування надано позивачу.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами приймання відповідачем у страхування автомобіль марки LANDRQVER, модель DISCOVERY, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер АА 0092 ЕІ, номер кузова SALLAAA148А457554.

Статтею 26 Закону України «Про страхування»передбачений перелік випадків, в яких страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування. Серед іншого зазначеною статтею передбачено, що страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених умовами договору страхування, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до положень п. 25.2 Договору страхування, відповідач відшкодовує прямі матеріальні збитки, яких зазнав позивач при настанні страхового випадку.

Відповідно до положень п. 25.7 Договору страхування, вартість відновлювального ремонту визначається згідно рахунків та інших документів, що підтверджують вартість відновлювального ремонту на СТО, на яку Страхувальника направив страховик.

Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Отже, факт існування у відповідача обов'язку оплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 7 548,39 грн. належним чином доведений, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 548,39 грн.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 178,75 грн.

Суд зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідачем 21.09.2012 сплачено позивачу 2 807,80 грн. страхового відшкодування, то з 21.09.2012 мала б зменшитися сума на яку нараховуються штрафні санкції, однак позивач не нараховував штрафні санкції після 21.09.2012, а тому його розрахунок пені в сумі 178,75 грн. суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Стаття 627 ЦК України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 21.4.5 Договору замовник у разі прострочення оплати рахунків виконавця сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 178,75 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, три відсотки річних становлять 35,75 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 427 грн. 48 коп., на відповідача -1182 грн. 02 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила - Фарм" задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила - Фарм" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5/1, А, код ЄДРПОУ 24741764) суму страхового відшкодування у розмірі 7548 (сім тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 39 коп., пеню в сумі 178(сто сімдесят вісім) грн. 75 коп., 3% річних в сумі 35(тридцять п'ять) грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 1182 (одна тисяча вісімдесят дві) грн. 02 коп.

3. В іншій частині позову -відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Головуючий суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 04.12.2012