Рішення

від 29.11.2012 по справі 5011-18/12450-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/12450-2012 29.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»;

до Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації»;

про стягнення 344 405,08 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Півень Д. О., представник, довіреність № 93/2012/02/13-20 від 13.02.2012 р.;

Від відповідача: Овечко О. Ю., представник, довіреність № 290 від 06.11.2012 р.;

Кучинська К. Є., представник, довіреність № 257 від 26.09.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/12450-2012; розгляд справи призначено на 27.09.2012 р.

В судовому засіданні 27.09.2012 року було оголошено перерву до 06.11.2012 року.

В судовому засіданні 06.11.2012 року було оголошено перерву до 29.11.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року продовжено термін вирішення спору на 15 днів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 317 444,33 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 21 343,98 грн. пені, 424,43 грн. інфляційних втрат, 5 101,34 грн. трьох процентів річних, а також 6 888,10 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач -Державний навчальний заклад «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації», у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що станом на 26 вересня 2012 року перед ПАТ «Київенерго»існує заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 317 444,33 грн., однак заборгованість виникла не з вини відповідача, а внаслідок того, що фінансування МОНУ, яке надходить кожного місяця до 10 числа на протязі року, згідно помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету становить 15% від фактичної потреби навчального закладу в комунальних послугах.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.09.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Київським вищим професійним училищем автомобільного транспорту та будівельної механізації (абонент) було укладено договір №810520, відповідно до умов якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Додатковою угодою від 26.11.2010 року внесено зміни до договору внаслідок зміни найменування відповідача на Державний навчальний заклад «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації».

Відповідно до п. 2.1. договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1. договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.2.3. договору, енергопостачальна організація зобов'язується при зміні тарифів повідомляти абонента у п'ятиденний термін з моменту отримання розпорядження держадміністрації м. Києва про їх змінення.

Відповідно до п. 2.3.1. договору, абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору (п. 2.3.2. договору).

Згідно з п. 2.3.6. договору, абонент зобов'язується за споживання теплової енергії без дозволу енергопостачальної організації понад встановлені договором максимальні теплові навантаження по кожному параметру теплоносія та джерелу теплопостачання, сплачувати енергопостачальній організації 5-кратну вартість, включаючи тарифну, за кількість теплової енергії, спожитої понад дозволене договором максимальне годинне навантаження.

У пункті 3.1. договору зазначено права енергопостачальної організації:

3.1.2. частково або повністю відключати тепловикористовуюче обладнання абонента в разі невиконання термінів оплати коштів за відпущену теплову енергію, інших дій абонента, порушуючих умови цього договору.

3.1.7. в разі зменшення обсягів палива на теплових джерелах, чи несвоєчасної сплати в терміни передбачені додатком №4, енергопостачальна організація залишає за собою право в односторонньому порядку введення обмеження абоненту встановленої кількості теплової енергії шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі, або зниження об'єму теплопостачання аж до повного його припинення.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Згідно з п. 5.3. договору, абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку №1 до договору.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 року.

У п. 8.3. договору зазначено, що припинення дії договору не звільняє абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. договору).

Відповідно до п. 2 додатку №1 до договору, орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 2 286 364,35 грн. з ПДВ.

Дата зняття абонентом показників приладів обліку -по 25 число поточного місяця; надання звіту в МВРТ -не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень (п. 4 додатку №1).

Відповідно до п. 1. додатку №3 до договору, розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА від 10.12.2004 року №2249, за кожну відпущену гігакалорію без урахування ПДВ для опалення -64,73 грн., для гарячого водопостачання -64,73 грн.

Згідно з п. 2 додатку №4 до договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту №4 за адресою: вул. Строкача, 9, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3 додатку №4 до договору передбачено, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

3.1. в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Пунктом 3.3. додатку №4 до договору передбачено, що бюджетні організації споживають теплову енергію в межах коштів, передбачених кошторисом витрат, як на поточне споживання так і на покриття заборгованості з поданням енергопостачальній організації кошторису витрат на кожний рік.

У випадку порушення сплати за поточне споживання, енергопостачальна організація має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії (п. 3.4. додатку №4).

Відповідно до п. 3.5. додатку №4 до договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7. додатку №4 до договору, абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Пунктом 1.1. додатку №7 до договору №810520 передбачено, що енергопостачальна організація припиняє подачу теплової енергії абоненту в разі відсутності оплати теплової енергії та ПДВ у встановлені в додатку №4 до договору терміни.

Опалювальна площа за договором №810520 становить 2073,0 кв. м. (додаток №8 до договору).

Додатковою угодою від 16.01.2012 року сторони домовилися, що орієнтовна вартість теплової енергії на поточний рік, згідно заявленої величини споживання, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору на І квартал 2012 року становить 409 765,50 грн. З ПДВ, з них виділено кошторисом на оплату теплової енергії 36 300,00 грн.

Додатковою угодою від 29.02.2012 року сторони домовилися, що орієнтовна вартість теплової енергії на поточний рік, згідно заявленої величини споживання, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору на 2012 рік становить 725 898,78 грн. З ПДВ, з них виділено кошторисом на оплату теплової енергії 91 700,00 грн.

20.04.2012 року між Державним навчальним закладом «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації»(замовник) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(учасник) було укладено договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти №810520, відповідно до умов якого учасник зобов'язується надати замовнику послугу, зазначену в п. 1.2. договору, а замовник -прийняти і оплатити таку послугу в порядку і строки згідно з цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування послуг -постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами). Послуги за цим договором передбачають поставку теплової енергії замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна цього договору становить 725 898,78 грн. разом з ПДВ та складається із суми очікуваної вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у п. 10.1. строку дії договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна цього договору на дату укладення визначена згідно з тарифами, які встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

У п. 5.1. договору зазначено, що поставка теплової енергії здійснюється протягом 2012 року.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 10.2. договору, відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору з 01 січня 2012 року.

Згідно з п. 10.4. договору, припинення дії договору не звільняє замовника від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що цей договір укладається на виконання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель»та у зв'язку з безперервним технічним процесом постачання теплової енергії сторони дійшли згоди вважати цей договір новою редакцією договору від 01.09.2003 року №810520 і у зв'язку з цим додатки до договору №810520 від 01.09.2003 року, передбачені п. 12.1. вважати додатками до даного договору.

Відповідно до п. 2 додатку №1 до договору, орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної замовнику за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 604 915,65 грн., ПДВ -120 983,13 грн. Всього 725 898,78 грн.

Відповідно до п. 1. додатку №3 до договору, розрахунки з замовником за відпущену теплову енергію учасником проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядчим документом органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання -Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.

Між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

До даного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, а у разі прострочення оплати товару продавець, відповідно до пункту 3 цієї ж статті, має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони дійшли згоди керуватися договором від 20.04.2012 року, який є логічним продовженням договору від 01.09.2003 року і додатки до старого договору вважаються додатками до нового.

Згідно з п. 2.2.1. договору від 01.09.2003 року, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначив, що нарахування відповідачеві за теплову енергію здійснюються відповідно до звернення-доручення про укладення договору по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 року -затверджені постановою Національної комісії регулювання енергетики, які можуть змінюватися в період дії договору.

На підтвердження факту надання послуг позивачем до позовної заяви додано облікові картки споживання теплової енергії відповідачем за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року включно.

У своїй позовній заяві позивач зазначив, що за період з 01.11.2011 року по 01.08.2012 року заборгованість відповідача за використану теплову енергію становить 317 444,33 грн. станом на 01.08.2012 року.

Згідно з п. 2 додатку №4 до договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту №4 за адресою: вул. Строкача, 9, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Тобто, договором не передбачено обов'язку надсилати відповідачеві розрахунки, цей обов'язок лежить на відповідачеві. Також сторони мають можливість провести звірку взаєморозрахунків і здійснити відповідні перерахунки.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 3 додатку №4 до договору передбачено, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

3.1. в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Пунктом 3.3. додатку №4 до договору передбачено, що бюджетні організації споживають теплову енергію в межах коштів, передбачених кошторисом витрат, як на поточне споживання так і на покриття заборгованості з поданням енергопостачальній організації кошторису витрат на кожний рік.

Виходячи із показань приладів обліку, відповідачем протягом листопада 2011 року -серпня 2012 року спожито теплової енергії на суму 519 035,13 грн. При цьому оплачено лише 193 800,00 грн. за надані позивачем послуги і на початок вказаного періоду відповідачем було сплачено надмірно ще 7 790,80 грн.

Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем становить 317 444,33 грн.

Даний факт не заперечується відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 317 444,33 грн. основного боргу.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7. додатку №4 до договору, абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 21 343,98 грн. пені. Господарський суд вважає вказану вимогу позивача законною і обґрунтованою.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 424,43 грн. інфляційних втрат і 5 101,34 грн. трьох процентів річних.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що оскільки вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізовувати, а може від нього відмовитися, то він самостійно визначає періоди, за які він бажає здійснити розрахунок. Проте, в статті 625 Цивільного кодексу України чітко зазначено, що стягнення інфляційних втрат проводиться за весь час прострочення.

Судом встановлено, що у травні, червні та липні 2012 року відбувалися процеси дефляції і індекс інфляції мав від'ємне значення.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Господарським судом встановлено, що протягом періоду прострочення сукупний індекс інфляції становив 1,001.

У зв'язку з цим, стягненню з відповідача підлягають лише 317,44 грн. інфляційних втрат і 5 101,34 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відстрочку виконання рішення у зв'язку з скрутним матеріальним становищем навчального закладу і недотриманням з боку Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України своїх зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський суд вважає за можливе задовольнити вказану заяву відповідача і відстрочити виконання рішення на три місяці.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85, 121 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації»(інд. 04050, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 15А, код ЄДРПОУ 02544454) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(інд. 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 317 444 (триста сімнадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 33 коп. основного боргу, 21 343 (двадцять одна тисяча триста сорок три) грн. 98 коп. пені, 317 (триста сімнадцять) грн. 44 коп. інфляційних втрат, 5 101 (п'ять тисяч сто одна) грн. 34 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 6 885 (шість тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору, відстрочивши виконання рішення на 3 місяці. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 05.12.2012 р.