Рішення

від 27.11.2012 по справі 5011-38/14408-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-38/14408-2012 27.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КМП БЛІЦ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Добродій-Пласт» Простягнення 234325,19 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивача Шевчук О.В. Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення з Відповідача заборгованість в сумі 209606,63 грн., 3% річних в сумі 4119,72 грн. та пені в сумі 20598,84 грн., а разом 234325,19 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим повинен сплатити Позивачу суму основного боргу, пеню та 3% річних.

Ухвалою від 15.10.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 13.11.12р. Цією ж ухвалою сторони було зобов'язано подати суду документи вказані в цій ухвалі. В судовому засіданні розгляд справи відкладався до 27.11.12р.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір постачання товару №1151, за умовами якого Позивач зобов'язався передати у зумовлені строки Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язався прийняти це товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2. договору предметом постачання є світопрозорі огороджуючи конструкції виготовлені згідно ДСТУ БВ.2.6-15-99; ДСТУ БВ.2.6-23:2009; ДБН В 2.6.-31:2006, по кількості і в асортименті вказаних в додатках -специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.3.3. договору незалежно від умов поставки передача товару Відповідачу Позивачем здійснюється за видатковою накладною, довіреністю на отримання матеріальних цінностей. Дата, вказана Відповідачем в накладній прийняття товару, є датою поставки товару Позивачем.

Відповідно до п.6.1. договору ціни на товар, що поставляються Позивачем, зазначаються у рахунку-фактурі на оплату товару. Ціни на товар встановлюються у національній валюті України.

Згідно з п.7.1. договору Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу за товар 100% на умовах фактично отриманої продукції зазначеною у рахунку-фактурі на оплату, в термін чотирнадцяти календарних діб з моменту підписання видаткової накладної, але не пізніше 15 числа поточного розрахункового місяця.

Відповідно до п.8.2. договору при простроченні оплати товару Відповідач сплачує на користь Відповідача пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, оплату якого прострочено, за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На виконання умов договору у період з 06.07.11р. по 07.03.12р. Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 1150412,89 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.

01.06.12р. Позивач направив Відповідачу претензію про погашення заборгованості за поставлений товар.

08.06.12р. Відповідач направив на адресу Позивача гарантійний лист, в якому гарантував оплату в сумі 233976,41 грн. до 31.08.12р. Проте Відповідач лише частково оплатив заборгованість.

Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за поставлений товар в сумі 209606,63 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом 06.06.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір постачання товару №1151, за умовами якого Позивач зобов'язався передати у зумовлені строки Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язався прийняти це товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Відповідно до п.1.2. договору предметом постачання є світопрозорі огороджуючи конструкції виготовлені згідно ДСТУ БВ.2.6-15-99; ДСТУ БВ.2.6-23:2009; ДБН В 2.6.-31:2006, по кількості і в асортименті вказаних в додатках -специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Згідно з п.3.3. договору незалежно від умов поставки передача товару Відповідачу Позивачем здійснюється за видатковою накладною, довіреністю на отримання матеріальних цінностей. Дата, вказана Відповідачем в накладній прийняття товару, є датою поставки товару Позивачем. Відповідно до п.6.1. договору ціни на товар, що поставляються Позивачем, зазначаються у рахунку-фактурі на оплату товару. Ціни на товар встановлюються у національній валюті України. Згідно з п.7.1. договору Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу за товар 100% на умовах фактично отриманої продукції зазначеною у рахунку-фактурі на оплату, в термін чотирнадцяти календарних діб з моменту підписання видаткової накладної, але не пізніше 15 числа поточного розрахункового місяця.

Як встановлено судом, на виконання умов договору у період з 06.07.11р. по 07.03.12р. Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 1150412,89 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково. 01.06.12р. Позивач направив Відповідачу претензію про погашення заборгованості за поставлений товар. 08.06.12р. Відповідач направив на адресу Позивача гарантійний лист, в якому гарантував оплату в сумі 233976,41 грн. до 31.08.12р. Проте Відповідач лише частково оплатив заборгованість. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за поставлений товар в сумі 209606,63 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 209606,63 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, відповідно до п.8.2. договору при простроченні оплати товару Відповідач сплачує на користь Відповідача пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, оплату якого прострочено, за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання в сумі 18677,87 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 3707,48 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволені позову всі витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на Відповідача.

Згідно з п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були понесені витрати за надання юридичних послуг в сумі 9500,00 грн., що підтверджується договором №16/12 про надання адвокатських послуг та платіжними дорученнями №1105 від 21.09.12р., №1055 від 10.09.12р.

Оскільки позовні вимоги Позивача задоволено частково, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про покладення на Відповідача понесених витрат з надання адвокатських послуг частково в сумі 9405,41 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродій-Пласт»(02192, м. Київ, вул. Малишка, 27, кв. 146; код 37554312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КМП БЛІЦ»(21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Тарногродського, 20; код 13324388) основний борг в сумі 209606 (двісті дев'ять тисяч шістсот шість) грн. 63 коп., пеню в сумі 18677 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 87 коп., 3% річних в сумі 3707 (три тисячі сімсот сім) грн. 48 коп., судовий збір в сумі 4639 (чотири тисячі шістсот тридцять дев'ять) грн. 84 коп. та витрати на послуги адвоката в сумі 9405 (дев'ять тисяч чотириста п'ять) грн. 41 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 04.12.2012 р.