Рішення

від 04.12.2012 по справі 5027/760/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5027/760/2012.

За позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до колективного підприємства "Салон Весна", м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 3708,52 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача -Мандрик А.М., дов. від 30.11.2012 р. № 240/10

Відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по розрахунках за поставлений природний газ в сумі 3708,52 грн., у тому числі 3401,39 грн. основного боргу, 147,27 грн. 3% річних та 159,87 грн. інфляційних.

Провадження у справі порушено ухвалою від 29.10.2012 р., розгляд справи в судовому засіданні призначено на 13.11.2012 р. за участю представників сторін, позивача зобов'язано провести звірку розрахунків з відповідачем, акт звірки надати суду, відповідача зобов'язано надати відзив на позов та докази на його обґрунтування.

Ухвалою від 13.11.2012 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 04.12.2012 р. у зв'язку з неотриманням відповідачем ухвали від 29.10.2012 р.

У судове засідання 04.12.2012 р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надійшло.

Наявними у справі доказами засвідчується належне надіслання відповідачеві ухвал суду про дату, місце і час судового засідання, тому неотримання відповідачем цих ухвал в зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, неявка його представника і неподання відзиву на позов не перешкоджають розгляду справи в судовому засіданні 04.12.2012 р.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У зв'язку з викладеним відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.12.2012 р. представник позивача позов підтримав, просив стягнути з відповідача борг та нарахування і судовий збір.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

20 грудня 2010 року між позивачем і відповідачем було укладено договір № 258313 поставки природного газу (далі -Договір), згідно з яким позивач (за текстом договору Постачальник) зобов'язався передати у власність відповідачеві (за текстом договору Покупець) природний газ імпортованого походження з ресурсів лютого-квітня 2010 року в обсязі 2,230 тис.куб.м з розбивкою по місяцях, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору (а.с. 5-6).

Згідно з п. 3.1 Договору приймання-передача газу оформляється актом приймання-передачі газу, який підписується уповноваженими представниками сторін, ціна за 1000 куб.м становить 2505,55 грн. (п. 4.1 Договору), оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами на рахунок Постачальника протягом трьох робочих днів з моменту укладання цього Договору (п. 5.1).

Як видно з матеріалів справи, позивач поставив відповідачеві у грудні 2010 р. природний газ в кількості 2.230 тис. куб.м загальною вартістю 5587,38 грн. по актах прийому-передачі природного газу від 31.12.2010 р., підписаних в тому числі представником відповідача, а саме:

- 1.166 тис. куб. м на суму 2921,47 грн. (з ресурсу лютого 2010 р.);

- 0.789 тис. куб. м на суму 1976,88 грн. (з ресурсу березня 2010 р.);

- 0.275 тис. куб. м на суму 689,03 грн. (з ресурсу квітня 2010 р.) (а.с. 7-8).

В рахунок оплати поставленого газу позивачем зараховано наявний станом на 01.01.2011 р. аванс в сумі 2185,99 грн., у результаті чого належна до сплати відповідачем сума за поставлений природний газ склала 3401,39 грн. (5587,38 грн. -2185,989 грн.) (а.с. 9-10).

Доказів про сплату зазначеної заборгованості чи про спростування вимог позивача від відповідача не надійшло.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статей 173 - 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Первісно Договором встановлено обов'язок Покупця оплатити товар протягом 3-х робочих днів з моменту його укладання (п. 5.1), тобто природний газ підлягав передачі на умовах передоплати.

Незважаючи на те, що така передоплата відповідачем проведена не була, позивач передав газ відповідачеві, а останній його прийняв.

У такому випадку, враховуючи, що обов'язок позивача передати газ за Договором був зустрічним зобов'язанням щодо зобов'язання відповідача здійснити передоплату за газ і позивач виконав своє зобов'язання, відповідач в силу ч. 4 ст. 538 ЦК України зобов'язаний виконати обов'язок щодо оплати газу після його одержання і підписання актів прийому-передачі від 31.12.2010 р. відповідно до вимог ст. 692 ЦК.

Оскільки інший строк оплати природного газу в актах прийому-передачі від 31.12.2010 р. сторонами встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару, починаючи з 01.01.2011 р.

Відповідну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. у справі № 5002-8/481-2011.

Згідно з наведеним у частині вимог про стягнення основного боргу позов підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблені позивачем розрахунки, суд встановив, що вони виконані правильно, так, від суми боргу 3401,39 грн. за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р. 3% річних нараховано в сумі 147,27 грн., а інфляційні в сумі 159,87 грн. (а.с. 9-10), тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

В зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з колективного підприємства "Салон Весна" (58000, м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 9, код ЄДРПОУ 14268775, р/рах № 26000000254529 в ПАТ "Укрсоцбанк") на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827 рахунок № 26008301970 в АТ "Ощадбанк") 3401,39 грн. основного боргу, 147,27 грн. 3% річних, 159,87 грн. інфляційних та судовий збір у сумі 1609,50 грн.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 04.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 05 грудня 2012 року.

Суддя Т.І. Ковальчук