Рішення

від 27.11.2012 по справі 5011-10/12164-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/12164-2012 27.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства

по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ПРОМСОЮЗ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ткач В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 27 листопада 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

05 вересня 2012 року до канцелярії господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз»(позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 1774 від 29.08.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ПРОМСОЮЗ»(відповідач) 33 297,00 грн. (тридцять три тисячі двісті дев'яносто сім гривень), як недоперерахованих грошових коштів згідно претензії № 3 від 02.08.2012р.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 13.11.2012р. подав до суду заяву № 2207 від 12.11.2012р. в якій уточнив /зменшив/ свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 28 417,00 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з поставки в повному обсязі попередньо оплаченого позивачем товару, внаслідок чого останній звернувся до суду з вимогами стягнути з відповідача грошові кошти пропорційно розміру недопоставленого відповідачем товару та недоперерахованих коштів за товар.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 09.10.2012 року.

05 жовтня 2012 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи по справі № 5011-10/12164-2012, які долучено судом до матеріалів відповідної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року розгляд справи було відкладено до 23.10.2012 року.

Розпорядженням від 23.10.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/12164-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ПРОМСОЮЗ»про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012 року призначено розгляд справи на 13.11.2012 року.

Розпорядженням від 13.11.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/12164-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ПРОМСОЮЗ»про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року справа № 5011-10/12164-2012 прийнята до провадження, судом ухвалено розглядати справу в судовому засіданні 13.11.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 27.11.2012 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2012 року Продавець виставив Покупцю на оплату товару рахунок-фактуру № СФ-0000063 від 04.07.2012р., який Покупець в повному обсязі оплатив.

Загальна вартість товару згідно рахунку-фактури № СФ-0000063 від 04.07.2012р. становить -36 297,00 грн.

Позивача зазначає, що Продавець оплаченого Покупцем товару в повному обсязі не поставив, оплачених грошових коштів за товар в повній мірі не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути Покупцю перераховані ним кошти пропорційно розміру недопоставленого товару в сумі 28 417,00 грн., тобто 36 297,00 грн. -6 000,00 грн. (частково повернені кошти) -1 880,00 грн. (частково поставлений товар).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень № 2207 від 12.11.2012р., підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, в липні 2012 року Продавець виставив Покупцю на оплату товару рахунок-фактуру № СФ-0000063 від 04.07.2012р. (належним чином засвідчена копія рахунку міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що 16 липня 2012 року позивач сплатив на користь відповідача 36 297,00 грн., що становить вартість товару згідно рахунку-фактури № СФ-0000063 від 04.07.2012р. Дана обставина підтверджується платіжним дорученням № 1838 від 16.07.2012р. (оригінал платіжного документу міститься в справі).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту оплати товару по рахунку-фактурі № СФ-0000063 від 04.07.2012р. в повному обсязі.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що внаслідок непоставки відповідачем товару позивач, в порядку досудового врегулювання спору, 14.08.2012р. направив на адресу відповідача претензію № 1594 від 02.08.2012р. в якому вимагав повернути кошти згідно рахунку-фактури № СФ-0000063 від 04.07.2012р. (копія вимоги міститься в матеріалах справи). У відповідь на претензію позивача № 1594 від 02.08.2012р. у своєму листі № 23/07-01 від 19.07.2012р. відповідач гарантував повернення коштів в строк до 01.08.2012р. (копія листа міститься в справі).

З матеріалів справи випливає, що відповідач перерахував на користь позивача 3 000,00 грн., як коштів згідно листа № 23/07-01 від 19.07.2012р., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 10.08.2012р. та банківською випискою (оригінал платіжки та копія виписки в справі).

В своїй довідці б/н б/д позивач повідомив суд, що сума заборгованості відповідача з урахуванням здійснених останнім проплат /10.08.2012р. та 27.09.2012р./ становить 30 297,00 грн. (оригінал довідки в справі).

Судом встановлено, що відповідач передав позивачу товар на суму 1 880,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000057 від 26.10.2012р. (копія накладної міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів поставки товару позивачу за оплаченим останнім рахунком-фактурою № СФ-0000063 від 04.07.2012р. на більшу суму коштів або доказів повернення Продавцем на користь Покупця грошових коштів за недопоставлений товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням уточнень, станом на листопад 2012 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця вартість оплаченого але недопоставленого товару за рахунком-фактурою № СФ-0000063 від 04.07.2012р. в розмірі 28 417,00 грн. з розрахунку 36 297,00 грн. (сума перерахованих коштів за товар) -6 000,00 грн. (частково повернені кошти за товар) -1 880,00 грн. (частково поставлений товар).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахування поданих уточнень, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу господарських витрат по справі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?»довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить -28 417,00 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ПРОМСОЮЗ»(ідентифікаційний код: 36629444, адреса: 03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 2-А, офіс. 200), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз»(ідентифікаційний код: 03361394, адреса: 30403, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Економічна, 29), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -28 417,00 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень) та судові витрати в сумі -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 30.11.2012р.

Суддя О.В. Котков