Рішення

від 04.12.2012 по справі 5016/2467/2012(7/106)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5016/2467/2012(7/106)

м.Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", 54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Майнер", юр. адреса: м. Миколаїв, вул. Образцова, 4Б, поштова адреса: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/5

про: стягнення з відповідача 46 898,85 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Сімцис Ю.В., дов. № 04/757 від 27.02.2012 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Майнер" заборгованості в сумі 46 898,85 грн. з яких: 41424,88 грн. основного боргу, 904,93 грн. -3% річних та 4569,04 грн. -пені.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, вимоги ухвали суду від 12.11.2012р. не виконав, правом встановленим ст. 59 ГПК України щодо надання відзиву по суті позовних вимог не скористався, відзив по суті позовних вимог не надав.

Ухвала суду від 12.11.2012р. направлена відповідачеві та отримана ним 15.11.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 17). За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

31.10.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Миколаївгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Майнер" було укладено договір поставки природного газу № П/2011-ПГ-Г-2345 (Далі -Договір) та додаткову угоду до нього № 11 від 01.11.2011 року, згідно яких позивач зобов'язується за наявності обсягів поставити та протранспортувати до об'єктів відповідача, зазначених у «Переліку об'єктів на яких відповідачем приймається газ», природний газ (надалі газ), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 3.1 Договору сторонами визначено, що позивач постачає газ до межі розподілу технічного обслуговування газоспоживаючого обладнання чи систем газопостачання позивача і відповідача. Приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше ± 5.0 (п'ять) відсотків. При необхідності відступу від середньодобової норми між позивачем і відповідачем встановлюється нерівномірна подача газу за взаємно узгодженими графіками з дозволу ОДУ (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору, - облік газу ведеться згідно "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», а також іншими нормативними документами, що стосуються обліку газу. Фактична кількість поставленого позивачем газу визначається згідно даних комерційного вузла обліку газу, які заносяться до журналу, вузлів обладнаних обчислювачами-коректорами об'єму газу згідно звітів обчислювачів, та\або обчислювачів коректорів, що надаються власником комерційного вузла облік) газу з введенням необхідних поправок передбачених наказом № 618 від 27.12.2005р. При відсутності комерційних приладів, при їх несправності, неатестованості або при визначенні недійсними діаграм приладів кількість газу визначається по паспорту і потужності газовикористовуючого обладнання з розрахунку його цілодобової роботи. Перерахунок проводиться з моменту останнього відвідування представником позивача або по результатам роздрукувань обчислювачів коректорів об'єму газу. Оперативний контроль за відпуском газу відповідачеві здійснює позивач (п. 4.2 Договору).

Пункт 6.1 Договору визначає, що оплата планових обсягів (вартість газу, послуги з постачання, транспортування, цільова надбавка) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача 100% попередньої оплати до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуг. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу та/або акту про виконані роботи по транспортуванню газу (за звітний місяць) до 05 числа місяця, наступного за звітним. У разі непогашення заборгованості попередня оплата на наступний місяць буде віднесена на її погашення. У разі внесення Споживачем попередньої оплати, сума якої перевищує вартість фактично спожитого обсягу газу, вказані кошти зараховуються Товариством, як попередня оплата на наступний період.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку, на виконання вимог Договору та Додаткової угоди до нього позивач на протязі листопада-грудня 2011 року, січня 2012 року поставив а відповідач прийняв природний газ в загальному обсязі 9,484 тис. куб.м. на суму 41424,88 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с. 11-13).

Відповідач вимоги Договору в частині розрахунку за отриманий газ на умовах встановлених Договором в повному обсязі не виконав, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення виниклої заборгованості за поставлений природний газ.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41424,88 грн. за поставлений природний газ по Договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п. 8.1 Договору - в разі несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, визначені у п.6.1. даного договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, а також три відсотка річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 05 числа місяця, наступного за звітним. Неустойка нараховується позивачем протягом одного року, що передують моменту звернення з позовом (п. 8.6 Договору).

За неналежне виконання вимог Договору в частині своєчасної оплати вартості отриманого природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4569,04 грн. за період з 05.12.2011 року по 26.09.2012 року, розмір якої підлягає частковому задоволенню з урахуванням вірного визначення розміру пені та за підрахунком суду здійсненого згідно програми «Законодавство»становить 4568,40 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 0,64 (4569,04 грн. -4568,40 грн.) задоволенню не підлягають.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір 3% річних за період з 05.12.2011 року по 26.09.2012 року складає 904,93 грн. які обґрунтовані відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості отриманого газу, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Майнер" (юр. адреса: м. Миколаїв, вул. Образцова, 4Б, поштова адреса: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/5, р/р 26001019668001 в ВАТ КБ «Південькомбанк», МФО 335946, ЄДРПОУ 36622386) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (54008, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 159, р/р 2600170335001 в ПАТ КБ «Надра», МФО 380764, ЄДРПОУ 05410263) 41424,88 грн. основного боргу, 904,93 грн. -3% річних, 4568,40 грн. -пені та 1593,41 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 05.12.2012 року.

Суддя Н.О.Семенчук