Рішення

від 28.11.2012 по справі 14/50/5022-875/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2012 р.Справа № 14/50/5022-875/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс", вул. Грушевського, 110-А, м. Ковель, Волинська область, 45008

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 18157.54 грн.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 18157.54 грн., а саме: 17714.68 грн. основної заборгованості та 442.86 грн. трьох процентів річних.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого ним товару на підставі накладних (копії в матеріалах справи) згідно договору №46 від 17.06.2008 р., внаслідок чого в останнього виникла заборгованість з врахуванням трьох процентів річних в сумі 18157.54 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Уповноважений представник позивача в судові засідання 07.11.2012 р. та 28.11.2012 р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України. Водночас, витребувані судом документи товариством з обмеженою відповідальністю були долучені до матеріалів справи в повному обсязі. За таких обставин, спір вирішується судом по суті за відсутності представника позивача.

Відповідач у судові засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

03 червня 2008р. між ТОВ "Волинь-Кальвіс" (Продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №46 (далі Договір), згідно п. 1.1 якого, Продавець зобов'язується передавати належний йому товар (котли центрального опалення Т.М. "KALVIS") у власність Покупцеві, а Покупець приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору. Товар передається Товарними партіями.

Товар постачається в асортименті за цінами та в кількості, що вказані у Специфікації (п.5.1 Договору).

У пункті 1.2. зазначено, що Товарна партія розуміється певна кількість товару з визначеною ціною, що передається на умовах даного Договору по окремій видатковій накладній (специфікації).

Покупець здійснює 100% оплату вартості кожного Товару протягом 3 (трьох) банківських днів з дня передачі Товару шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок банку Продавця визначений Договором (п. 4.1. Договору).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору передав покупцю, згідно видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Товар на загальну суму 259502,96 грн.

Вартість отриманого товару, в строки встановлені Договорами, відповідачем оплачено частково, що підтверджується банківськими виписками (копії знаходяться в матеріалах справи), а тому залишок заборгованості станом на дату подання позову ставить 17714,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При таких обставинах, відповідач в установлений Договорами та законом строк грошові зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав, а тому станом на день розгляду спору за ним рахується борг в сумі17714,68 грн., вимоги про стягнення якого судом задовольняються, як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Наявні у справі письмові докази вказують на те, що відповідачем порушено строки проведення розрахунків за поставлений товар, а тому позов в частині нарахування за період з 01.12.2011р. по 30.09.2012р. трьох процентів річних в розмір 442,86 грн., підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлений та у встановленому порядку доведений .

Доказів, які б засвідчували сплату спірних сум заборгованості в процесі вирішення спору відповідач не надав, а суд не здобув.

Таким чином позовні вимоги слід задоволити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЗКПО НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" (вул. Грушевського, 110-А, м. Ковель, Волинська область, 45008, код ЄДРПОУ 34214554, р/р 260031223483 у Центральній філії ПАТ "Кредобанк", МФО 325365) -17714 (сімнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 68 коп. основної заборгованості, 442 (чотириста сорок дві) грн. 86 коп. три відсотки річних та 1610 (одну тисячу шістсот десять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Рішення суду підписано

"03" грудня 2012р.