2а/0570/14706/2012 Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14706/2012 приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Укрвуглепромтранс» в особі Стахановської колійної машинної станції публічного акціонерного товариства «Укрвуглепромтранс» про стягнення заборгованості у розмірі 74280,88 грн., ВСТАНОВИВ: Позивач, Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Укрвуглепромтранс» в особі Стахановської колійної машинної станції публічного акціонерного товариства «Укрвуглепромтранс» про стягнення заборгованості з земельного податку, комунального податку, податку з власників транспортних засобів у загальному розмірі 74280,88 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу, а саме: з земельного податку у сумі 72166,72 грн., з комунального податку у сумі 153,00 грн., податку з власників транспортних засобів у сумі 1961,16 грн. Позивач також вказує на те, що ним були вжиті заходи щодо погашення податкового боргу відповідача, а саме: відповідачу була направлена перша податкова вимога № 1/15 від 05.04.2006 року та другу податкову вимогу № 2/16 від 06.05.2006 року, які були отримані відповідачем. На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрвуглепромтранс» в особі Стахановської колійної машинної станції публічного акціонерного товариства «Укрвуглепромтранс» податкову заборгованість з земельного податку, комунального податку, податку з власників транспортних засобів у загальному розмірі 74280,88 грн. Через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ніяких заперечень та клопотань до суду не надав. З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу у письмовому провадженні. Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України. Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 15 листопада 1996 року, ідентифікаційний код юридичної особи 00180373 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Судом встановлено, що відповідачем надано до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби наступні податкові розрахунки земельного податку: - 28 січня 2009 року (вх. № 212) за звітний період – 2009 рік, рядком 4 якого відповідачем разом нарахований податок за поточний рік у сумі 20709,75 грн. Оскільки відповідачем частково сплачені податкові зобов'язання, сума заборгованості по даному розрахунку складає 8629,08 грн.; - 29 січня 2010 року (вх. № 310) за звітний період - 2010 рік, рядком 4 якого відповідачем разом нарахований податок за поточний рік у сумі 21928,89 грн..; - 25 січня 2011 року (вх. № 97) за звітний період - 2011 рік, рядком 4 якого відповідачем разом нарахований податок за поточний рік у сумі 26279,24 грн..; - 16 лютого 2012 року (вх. № 382) за звітний період - 2012 рік, рядком 5 якої відповідач нарахував земельного податку на 2012 рік усього 26279,24 грн., у тому числі по строку сплати 01.08.2012 року у сумі 15329,51 грн. Також відповідачем надані до позивача наступні податкові розрахунки комунального податку: - 20 жовтня 2009 року (вх. № 6105) за базовий податковий (звітний) період – березень 2009 року, рядком 05 якого відповідачем нарахований податок за базовий податковий (звітний) період у сумі 25,50 грн.; - 01 лютого 2010 року (вх. № 8272) за базовий податковий (звітний) період – квітень 2009 року, рядком 05 якого відповідачем нарахований податок за базовий податковий (звітний) період у сумі 25,50 грн.; - 11 травня 2010 року (вх. № 2343) за базовий податковий (звітний) період – січень 2010 року, рядком 05 якого відповідачем нарахований податок за базовий податковий (звітний) період у сумі 25,50 грн.; - 03 серпня 2010 року (вх. № 3946) за базовий податковий (звітний) період – лютий 2010 року, рядком 05 якого відповідачем нарахований податок за базовий податковий (звітний) період у сумі 25,50 грн.; - 08 листопада 2010 року (вх. № 6064) за базовий податковий (звітний) період – березень 2010 року, рядком 05 якого відповідачем нарахований податок за базовий податковий (звітний) період у сумі 25,50 грн.; - 08 лютого 2011 року (вх. № 7979) за базовий податковий (звітний) період – квітень 2010 року, рядком 05 якого відповідачем нарахований податок за базовий податковий (звітний) період у сумі 25,50 грн. Відповідачем надані до позивача наступні розрахунки суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів: - 25 лютого 2009 року (вх. № 847) за звітний період – 2009 рік, згідно якого відповідачем вказана сума податку, що підлягає сплаті у розмірі 1309,00 грн. Оскільки відповідачем частково сплачено податкові зобов'язання, сума заборгованості по даному розрахунку складає 652,16 грн.; - 26 лютого 2010 року (вх. № 785) за звітний період – 2010 рік, згідно якого відповідачем вказана сума податку, що підлягає сплаті у розмірі 1309,00 грн. Позивачем виставлена відповідачу перша податкова вимога №1/15 від 05 квітня 2006 року, згідно якої станом на 05 квітня 2006 року сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями становить 6713,81 грн. Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 06.04.2006 року, що підтверджується його підписом на корінці першої податкової вимоги. Також позивачем виставлена відповідачу друга податкова вимога №2/16 від 06 травня 2006 року, згідно якої станом на 06 травня 2006 року сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями становить 9521,55 грн. Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 10.05.2006 року, що підтверджується його підписом на корінці другої податкової вимоги. Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України. При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається. Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 05 квітня 2006 року (дата формування першої податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкові вимоги №1/15 від 05 квітня 2006 року та №2/16 від 06 травня 2006 року є чинними. Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 72166,72 грн., з комунального податку у загальному розмірі 153,00 грн., з податку з власників транспортних засобів у загальному розмірі 1961,16 грн. Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. Пунктом 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України «Про плату за землю» та Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. В порушення вищевказаних вимог Закону України «Про плату за землю», Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб. Згідно ст. Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» у порядку і строки, визначені податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження до державної податкової інспекції, але не пізніше 15 березня року, наступного за звітним, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою Головною державною податковою інспекцією України. Відповідно до ст. 239.2 Податкового кодексу України юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію. В порушення вищевказаних вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів. Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з земельного податку, з комунального податку, з податку з власників транспортних засобів та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів. Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача загальної суми податкового боргу у розмірі 74280,88 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 –162, 183-2 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Укрвуглепромтранс» в особі Стахановської колійної машинної станції публічного акціонерного товариства «Укрвуглепромтранс» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 74280,88 грн. - задовольнити повністю. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрвуглепромтранс» в особі Стахановської колійної машинної станції публічного акціонерного товариства «Укрвуглепромтранс» (ЄДРПОУ 05428079) суму податкової заборгованості з земельного податку, комунального податку та з податку з власників транспортних засобів у загальному розмірі 74280 (сімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят) грн. 88 коп. шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків банків, обслуговуючих вказаного платника податків. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Суддя Загацька Т. В.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2012 |
Оприлюднено | 07.12.2012 |
Номер документу | 27863933 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Загацька Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні