Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а/0470/12823/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12823/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача представника відповідача Кривошеїної І.О., Каціонової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЄВРАЗРЕСУРС" УКРАЇНА" до Дніпропетровської митниці, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» Україна» звернулося до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просить (з урахуванням заяви про уточнення механічних помилок від 09.11.2012р., яка прийнята судом):

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 110050004/2012/10090 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/10108 від 04.10.2012 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110050000/2012/000150/2 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/000014/1 від 04.10.2012 року;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» Україна» надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 531343,01 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

В обґрунтування позову зазначено, що Дніпропетровська митниця не погодилась з визначенням митної вартості товару у вантажно-митних деклараціях та відмовила в оформленні товару шляхом видачі карток відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2012/10090 від 12.09.2012 року, № 110010000/2012/10108 від 04.10.2012 року. Дніпропетровською митницею були видані рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/000150/2 від 12.09.2012 року, №110010000/2012/000014/1 від 04.10.2012 року, якими ціна товару визначена - 31326,60 руб/кг. Оскаржуваним рішенням № 110010000/2012/000150/2 від 12.09.2012 року про коригування заявленої митної вартості товарів, митний орган застосував метод № 3 визначення митної вартості товару, оскаржуваним рішенням № 11001000/2012/000014/1 від 04.10.2012 року про коригування заявленої митної вартості митний орган застосував метод № 6 визначення митної вартості товару, відкоригував ціну товару на підставі інформації, яка наявна в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДМС України, внаслідок чого ПДВ по митній вартості збільшилось на суму-531 343,01 гривень. Позивач вважає, що Дніпропетровська митниця безпідставно застосувала метод № 3 «за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів» та метод № 6 «резервний», оскільки митним органом не доведено наявність підстав для застосування методу № 3 та методу № 6, обгрунтованість корегування вартості відповідно до ціни, яка наявна в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДМС України та взагалі є незрозумілим коригування відповідачем митної вартості товарів за методами № 3 та № 6, оскільки ст. 57 Митного кодексу України передбачено тільки два методи: основний та другорядні. Позивачем було подано всі необхідні документи, які повністю підтверджують застосування першого методу за ціною контракту для митного оформлення імпортованого за зовнішньоекономічним контрактом товару. Враховуючи протиправні дії Дніпропетровської митниці щодо відмови в оформленні вантажу за вартістю визначеною в додатках № ПКНТ6Т013320 від 19.07.2012 та № ПКНТ6Т013418 від 23.08.2012 року, які є невід'ємною частино контракту № 160К-233/08 від 15.10.2008 року, відповідач зобов'язаний повернути на поточний рахунок грошові кошти в розмірі - 531343,01грн. (сума ПДВ по митній вартості, яка збільшена Дніпропетровською митницею), шляхом надання висновку до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У обґрунтування своєї позиції зазначив, що посадовою особою Дніпропетровської митниці на першому аркуші ДМВ здійснено запис: «враховуючи, що подані для підтвердження заявленої митної вартості документів недостатньо, так як за результатами перевірки відомостей, заявлених декларантом виявлено розбіжності в наданих длямитного оформлення документах. Наявність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів обумовила застосування Дніпропетровською митницею зазначеного методу при коригуванні митної вартості товарів. Так, в базі даних Дніпропетровської митниці наявна інформація щодо здійснення митного оформлення аналогічного товару за ВМД від 08.05.2012р. за № 110050005/2012/003512. Митне оформлення зазначеного товару було здійснено за шостим методом за ціною 31,3266 руб/кг. З урахуванням позиції підприємства, відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, наявної інформації щодо митного оформлення аналогічного товару, посадова особа митниці, відповідно до ст. 55 МК України, прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товару, відповідно до яких митну вартість скориговано до 31,3266 руб/кг. У зв'язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товару, за вантажними митними деклараціями було відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови. На підставі заяв позивача про надання дозволу на митне оформлення вантажу під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків зборів до Держбюджету України, митницею прийнято рішення щодо можливості випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов'язання.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, надав до суду 31.10.2012р. заперечення проти позову, у яких зазначив, що до Головного управління не надходили висновки від Дніпропетровської митниці, на підставі яких перераховуються спірні кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку. Суми митних та інших платежів повертаються органами Казначейства за умови надання висновку митним органом або щодо яких винесено рішення суду про повернення, а тому повернення ТОВ «Торговий Дім «Євразресурс» Україна» з бюджету надмірно сплачених платежів є неможливим.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи на підставі положень ст. 128 КАС України за відсутності третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» Україна» (код ЄДРПОУ 34589080) - зареєстроване як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 08.09.2006р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (А01 № 058028), яка міститься в матеріалах справи.

15.10.2008 року між ВАТ «Нижнетагильский металургійний комбінат» (постачальник) та ТОВ «Торговий Дім «Євразресурс» Україна» (покупець) було укладено контракт № 160К-233/08 на поставку куль сталевих помольних катаних для млинів.

Відповідно до умов додатків до вищезазначеного контракту за № ПКНТ6Т013320 від 19.07.2012 року та № ПКН75Т013418 від 23.08.2012 року, ціна на товар встановлена за одну одиницю 20000,00 руб. на умовах FСА, відповідно до правил «Інкотермс-2010».

На виконання умов контракту за № 160К-233/08 ВАТ «Нижнетагильский металургійний комбінат» здійснило поставку товару у вересні - жовтні 2012 року на умовах FСА, станція призначення Кривий Ріг, Придніпровська залізниця, відповідно до правил «Інкотермс-2010».

Дніпропетровській митниці позивачем були заявлені до митного оформлення товари по наступним вантажно - митним деклараціям:

- від 11.09.2012 року за № 110010000/2012/103301 разом з документами зазначеними в графі 44 вказаної ДВМ-1;

- від 04.10.2012 року за № 110010000/2012/103945 разом з документами зазначеними в графі 44 вказаної ДВМ-1.

При цьому митна вартість товару була заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України у розмірі 23,368 руб/кг.

Відповідно до ч. 3 ст. 336 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Дніпропетровській митниці позивачем були заявлені до митного оформлення товари по наступним деклараціям - від 11.09.2012 року за № 110010000/2012/103301 та від 04.10.2012 року за № 110010000/2012/103945.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, заявлену у вантажно - митній декларації від 11.09.2012 року за № 110010000/2012/103301 позивачем були надані до Дніпропетровської митниці наступні документи:

- облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 13.10.2010р. за №11000/1/10/115503;

- накладні ЦІМ/УМВС;

- калькуляція транспортних витрат;

- інвойси;

- зовнішньоекономічний договір від 15.10.2008р. № 160К-233/08 (із доповненнями від 15.03.2010р. за № 4; від 11.07.2011р. за № 7; від 01.11.2011р. за №8; від 30.12.2011р. за №9);

- договір про надання послуг митного брокера від 02.04.2012р.за №20/2012;

- договір (контракт) про перевезення від 15.01.2008р. за № ДГТК7-000162;

- довідка про декларування валютних цінностей;

- сертифікат про походження товару;

- сертифікати якості;

- лист відправника від 19.09.2012р. за № 160/1-6-483;

- копії ВМД іноземної країни;

- додаток № ПКНТ6Т013320 від 19.07.2012 року.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, заявлену у вантажно - митній декларації від 04.10.2012 року за № 110010000/2012/103945 позивачем були надані до Дніпропетровської митниці наступні документи:

- облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 13.10.2010р. за №11000/1/10/115503;

- накладні ЦІМ/УМВС;

- калькуляція транспортних витрат;

- інвойси;

- зовнішньоекономічний договір від 15.10.2008р. № 160К-233/08 (із доповненнями від 25.08.2012р. за №1; від 15.03.2010р. за № 4; від 11.07.2011р. за № 7; від 01.11.2011р. за №8; від 30.12.2011р. за №9);

- договір про надання послуг митного брокера від 02.04.2012р.за №20/2012;

- договір (контракт) про перевезення від 15.01.2008р. за № ДГТК7-000162;

- довідка про декларування валютних цінностей;

- сертифікат про походження товару;

- сертифікати якості;

- лист відправника від 19.09.2012р. за № 160/1-6-483;

- копії ВМД іноземної країни;

- додаток № ПКНТ6Т013418 від 23.08.2012 року.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Частиною 5 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 2 ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Частиною 2 ст. 57 КАС України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 ст. 57 КАС України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 57 КАС України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 КАС України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 57 КАС України визначено, що при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Пунктом 2.3 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012р. за № 599 якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

Судом встановлено, що посадовою особою Дніпропетровської митниці на аркуші ДМВ від 11.09.2012 року за № 110010000/2012/103301 під час здійснення митного контролю було зроблено запис: «Враховуючи, що подані для підтвердження заявленої митної вартості документів недостатньо, так як за результатами перевірки відомостей, заявлених декларантом виявлено розбіжності в наданих для митного оформлення документах, а саме: в наданих товаросупровідних документах містяться розбіжності у сумі сплачених транспортних витрат (згідно калькуляції витрат - 2 165 600,56 руб. РФ, а згідно залізничної накладної - 953 345,00 руб. РФ), а також те, що згідно п. 3 ст. 337 МКУ проведено контроль співставлення - порівняння заявленої митної вартості з даними, які містяться в електронних копіях (ВМД № 1 10050005/2012/0035 12 від 08.05.2012 - 31,3266 руб. РФ/кг) виявлені розбіжності: заявлена митна вартість згідно наданих документів нижча, ніж в електронних документах, пов'язаних з перевіркою даних за ВМД».

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до п. 2.4 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012р. за № 599 ДМВ на паперовому носії надається декларанту або уповноваженій ним особі для ознайомлення з таким записом. Декларант або уповноважена ним особа після ознайомлення зазначає час, дату, прізвище та проставляє підпис.

Позивач був ознайомлений з цим записом, про що вказує підпис його представника.

Згідно з п. 2.5 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012р. за № 599 у разі відмови подати документи декларант або уповноважена ним особа робить відповідний запис із зазначенням часу, дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша ДМВ на паперовому носії.

Представник позивача вчинив запис на ДМВ від 11.09.2012 року за №110010000/2012/103301 та від 04.10.2012 року за №110010000/2012/103945: «З вимогами митного органу ознайомлена. Консультацію проведено. Надати документи немає можливості», що підтверджено у судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012р. за № 599 метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ст. 33 МК України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Відповідно до відомостей Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби була наявна інформація щодо здійснення митного оформлення аналогічного товару за ВМД від 08.05.2012р. за № 110050005/2012/003512. Митне оформлення товару, зазначеного у цій декларації (кулі сталеві помольні катані до млинів) було здійснено за ціною 31,3266 руб./кг.

З урахуванням відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, наявної інформації щодо митного оформлення аналогічного товару, посадова особа митниці, відповідно до ст. 55 МКУ, прийняла рішення №110010000/2012/600874/1 від 22.08.2012р. і за № 110010000/2012/6008 про коригування заявленої митної вартості товару, відповідно до яких митну вартість скориговано до 31,3266 руб./кг.

У рішеннях №110010000/2012/600874/1 від 22.08.2012р. і за № 110010000/2012/6008 про коригування заявленої митної вартості товару посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішень про коригування заявленої митної вартості, відповідно до «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012р. за № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються вартість операції); послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Також посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу та посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби із зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

Згідно із ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті";

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 3 ст. 55 МК України встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

У рішеннях №110010000/2012/000014/1 від 04.10.2012р. і за № 110050000/2012/000150/2 від 12.09.2012р. про коригування заявленої митної вартості товару декларанта повідомлено про те, що він має право звернутись до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Також, повідомлено про те, що він має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості митному органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

На підставі заяв підприємства про надання дозволу на митне оформлення вантажу під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків зборів до Державного бюджету України від 04.10.2012р. за № ОВЄC/1448, відповідачеим прийнято рішення щодо южливості випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов'язання (від 05.10.2012р. за № 17-27-2/8762).

Відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У процесі судового розгляду справи позивач зазначив, що ним або уповноваженою особою протягом 80 днів з дня випуску товарів не надавались Дніпропетровській митниці додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларувались.

Відповідно до ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно із ст. 256 МК України відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі, інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Враховуючи те, що позивачем на вимогу митного органу не було надано необхідні документи, відповідачем були прийнято картки відмови за № 110010000/2/01213 від 22.08.2012р. і за № 110010000/2/01215 від 23.08.2012р. у митному оформленні (випуску) товарів з причини коригування митної вартості.

Таким чином, зважаючи на сукупність досліджених судом доказів та встановлених обставин, картки відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 110050004/2/10090 від 12.09.2012р., № 110050004/2/10108 від 04.10.2012 року та рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110050000/2012/000150/2 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/000014/1 від 04.10.2012 року прийняті правомірно.

З огляду на правомірність вищезазначених карток відмови та рішень про коригування митної вартості товарів не підлягають задоволенню і позовна вимога щодо зобов'язання Дніпропетровську митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Дніпропетровської митниці надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» Україна» надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 531343,01 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу україни Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до п. 1 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митна служба України від 20.07.2007р. за № 611/147 (далі - Порядок № 611/147) під дію цього Порядку підпадають операції з коштами, перерахованими митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в Державному казначействі України та Головних управліннях Державного казначейства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі в розрізі митниць та кодів класифікації доходів бюджету.

Згідно із п. 2 Порядку № 611/147 повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).

Згідно із п. 3 Порядку № 611/147 платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618, в якій зазначаються напрями зарахування коштів, які повертаються. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Пунктом 5 Порядку № 611/147 встановлено, що митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

Відповідно до п. 7 Порядку № 611/147 на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку здійснює повернення коштів з бюджету.

Таким чином, враховуючи правомірність картки відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 110050004/2012/10090 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/10108 від 04.10.2012 року та рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110050000/2012/000150/2 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/000014/1 від 04.10.2012 року та неподання позивачем заяви до митного органу повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів заявлення позовної вимоги про зобов'язання надати висновок про повернення надмірно зарахованих до бюджету митних платежів є передчасним, адже зазначене питання навіть не розглядалось митним органом у рамках установленої чинним законодавством України процедури, ініціювання якої відбувається шляхом подачі позивачем відповідної заяви, а тому ця позовна вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 110050004/2/10090 від 12.09.2012р., № 110050004/2/10108 від 04.10.2012 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 110050000/2012/000150/2 від 12.09.2012р., № 110050004/2012/000014/1 від 04.10.2012 року відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» Україна» до Дніпропетровської митниці, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 23 листопада 2012 року

Суддя В.В Ільков