Постанова

від 04.12.2012 по справі 5009/38/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5009/38/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2012 р. по справі № 5009/38/12 за заявою ТОВ "Адпак Україна" про банкрутство ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2012р. за заявою ТОВ "Адпак Україна" порушено провадження по справі № 5009/38/12 про банкрутство ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.01.2012 р. по справі № 5009/38/12 /суддя Юлдашев О.О./ боржника - ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника ініціюючого кредитора - ТОВ "Адпак Україна".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2012 р. по справі № 5009/38/12 /судді: Богатирь К.В., Дучал Н.М., Склярук О.І./ постанова господарського суду Запорізької області від 19.01.2012 р. залишена без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2012 р., посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким провадження припинити.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову про визнання ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" банкрутом, суд першої інстанції посилався на те, що боржник відсутній за своєю юридичною адресою, підприємницьку діяльність не здійснює, має заборгованість перед ТОВ "Адпак Україна" в сумі 11 000,00 грн., зазначений борг є безспірним, так як підтверджується відповідними виконавчими документами, а отже, у суду є підстави для визнання боржника банкрутом, відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Донецький апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив без змін постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.2012 р. про визнання ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані постанови суду першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Провадження по справі про банкрутство ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" порушено на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження відсутності боржника за його місцезнаходженням ініціюючим кредитором надано суду лист №043-л від 07.11.2011 р. ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарького машинобудування", адресований ТОВ "Адпак Україна", в якому зазначено, що товариство через скрутне фінансове становище не в змозі знаходитись за своєю юридичною адресою, позбавлено можливості погасити борг перед ТОВ "Адпак Україна" за простим векселем в сумі 11 000,00 грн. та припиняє свою господарську діяльність. (т.1, а.с.31).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ", місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців " в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням; в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Згідно з вимогами ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

В матеріалах справи відсутній витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства боржника в якому б містились відомості щодо підприємства боржника - ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування".

Таким чином, звертаючись з заявою до суду про порушення провадження по справі про банкрутство боржника ТОВ "Адпак Україна" не надав суду належних доказів у відповідності до вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які б свідчили про відсутність ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" за місцем його знаходження.

Крім того, господарські суди попередніх інстанції дійшли до висновку про те, що боржник припинив свою господарську діяльність, виходячи із наданих ініціюючим кредитором доказів: листа ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" від 07.11.2011 р. та протоколу загальних зборів від 04.11.2011 р. (т.1, а.с.31-32).

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, боржник - ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" звітував до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва у 2009 р., 2010 р., 2011 р., зокрема, останню декларацію по податку на додану вартість боржник подав до податкових органів за жовтень 2011 р., тобто за два місяці до порушення провадження по справі про банкрутство.

Вимогами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що однією із підстав для порушення справи про банкрутство за даною статтею є ненадання боржником звітності до відповідних контролюючих органів протягом року.

Як вбачається із наданих декларацій боржник мав у ІІІ кварталі 2011 р. по податку на прибуток обіг понад 5 000 000,00 грн., за 2010 р. понад 5 000 0000,00 грн., за 2009 р. понад 8 000 000,00 грн. (т.1, а.с.107-114).

Отже, вищевказані документи не підтверджують висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що боржник - ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" не здійснює підприємницьку діяльність.

Крім того, наявні в матеріалах справи документи, які надавались ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , а саме: лист ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" від 07.11.2011 р. №043-л/0 про припинення господарської діяльності підприємства та неможливість подальшого знаходження за юридичною адресою та Протокол №5 загальних зборів учасників ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" від 04.11.2011 р. про припинення діяльності товариства шляхом проведення ліквідації, можуть бути підставою, за наявності дотримання всіх вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", для звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство саме за ст.51 Закону, як такого що ліквідується власником, а не за ст.52 Закону, як відсутнього боржника за заявою ініціюючого кредитора .

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку постанову господарського суду Запорізької обл. від 19.01.2012 р., Донецький апеляційний господарський суд на зазначені обставини справи уваги не звернув, не дав їм належної оцінки і прийшов до помилкового висновку, що підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що справа про банкрутство ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" за ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника, порушена безпідставно і у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку ст. 52 даного Закону .

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2012 р. та постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.2012 р. по справі № 5009/38/12 про визнання ТОВ "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п. 1 1 ч.1 ст.80 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5 , 111 7 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2012 р. та постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.2012 р. по справі № 5009/38/12 скасувати.

Провадження по справі № 5009/38/12 припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування", м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд.8 ( код ЄДРПОУ 69095), проведену відповідно до постанови господарського суду Запорізької області від 19.01.2012 р. по справі № 5009/38/12.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коробенко Г.П.

Куровський С.В.