Рішення

від 14.11.2012 по справі 5011-35/11856-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/11856-2012 14.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій

України в м. Києві

про стягнення 414 299,20 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники cторін:

Від позивача: Півень Д.О. -предст. за довір.;

Від відповідача: не з'явився.

Рішення прийнято 14.11.2012 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 12.11.2012 до 14.11.2012.

У судовому засіданні 14.11.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в м. Києві про стягнення 414 299,20 грн., з яких: 366 739,91 грн. - боргу за спожиту теплову енергію, 6 314,93 грн. - інфляційних втрат, 8 279,23 грн. - 3% річних, 32 965,13 грн. -пені, та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2012 порушено провадження у справі №5011-35/11856-2012, розгляд справи призначений на 10.10.2012.

10.10.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені, інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних.

У судовому засіданні 10.10.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 24.10.2012.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.10.2012 подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Вказане клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2012, на підставі ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладений на 12.11.2012.

12.11.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зменшення пені.

У судовому засіданні 12.11.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 14.11.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2000 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", перейменованою в подальшому у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі -позивач, постачальник) та Управлінням Державної пожежної охорони ГУ МВС України у м. Києві було укладено договір №23-0133 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

23.05.2012 між Публічним акціонерне товариство "Київенерго" та Головним територіальним управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в м. Києві (далі -відповідач) було укладено договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти №230133.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору від 23.05.2012 позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з постачання водяної пари та гарячої води (включно з холодоагентами), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити таку послугу в порядку і строки згідно з цим договором.

Згідно з п. 6.3.1. Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді/парі на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком № 1 до Договору у період його дії.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії та тарифи на теплову енергію.

Як передбачено п. 4.2. договору розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення позивачем рахунку на оплату товару або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітній період згідно з Додатком 4.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору з 01.01.2012.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за Договорами в частині своєчасної сплати вартості отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.01.2011 по 01.08.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, розмір якої станом на 01.08.2012 становить 366 739,91 грн.

У поданому відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що заборгованість за договором від 27.09.2000 у відповідача відсутня, а заборгованість за договором від 23.05.2012 частково погашена відповідачем. Також відповідач посилається на те, що він є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету, і неодноразово звертався до МНС України щодо збільшення кошторисних призначень на оплату послуг теплопостачання, тим самим вжив всіх заходів до належного виконання зобов'язань перед позивачем. У зв'язку із зазначеним відповідач просить зменшити суму нарахованої пені відповідно до поданого клопотання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії і обліковими картками за період з січня 2011 по липень 2012 та розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, що містяться в матеріалах справи.

Однак відповідачем були порушення зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2011 по 01.08.2012, в результаті чого заборгованість перед позивачем станом на 01.08.2012 складала 366 739,91 грн.

Між тим, як вбачається із довідки позивача про надходження коштів за спожиту теплоенергію у період з серпня 2012 по жовтень 2012 та наданих відповідачем платіжних доручень №№712, 171 від 08.11.2012, відповідач частково оплатив теплову енергію у сумі 352251,88 грн.

Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після звернення позивача із позовом до суду відповідач частково сплатив позивачеві борг у сумі 352 251,88 грн. і в цій частині у сторін не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про стягнення 352 251,88 грн. основного боргу.

З огляду на зазначене, суд припиняє провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 352 251,88 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію становить 14 488,03 грн., її розмір належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 14 488,03 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. Договору від 23.05.2012 передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти замовник сплачує учаснику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених норм законодавства та умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача 32 965,13 грн. -пені, 6 314,93 грн. - інфляційних втрат та 8 279,23 грн. процентів річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Разом з тим, зважаючи, що відповідач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету, на неповне бюджетне фінансування видатків на оплату послуг з постачання теплової енергії та здійснене відповідачем часткове погашення заборгованості, беручи до уваги подане відповідачем клопотання, суд відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе зменшити розмір пені та присудити на користь позивача пеню у розмірі 16482,56 грн.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати боргу у повному обсязі і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 45 564,75 грн.

З огляду на задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, а в частині суми боргу щодо вимог про стягнення якої провадження у справі припинено, судові витрати підлягають поверненню позивачу з державного бюджету відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 352 251,88 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ідентифікаційний код 38123639) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 14 488,03 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 03 коп.) -заборгованості за спожиту теплову енергію, 16 482,56 грн. (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 56 коп.) -пені, 6 314,93 грн. (шість тисяч триста чотирнадцять гривень 93 коп.) -інфляційних втрат, 8 279,23 (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 23 коп.) -процентів річних та 1 240,94 грн. (одну тисячу двісті сорок гривень 94 коп.) -судового збору.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 7 045,04 грн. сплачений платіжним дорученням №3367 від 20.08.2012, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5011-35/11856-2012, у зв'язку із припиненням провадження у справі.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом .

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.11.2012

Суддя М.Є. Літвінова