Рішення

від 03.12.2012 по справі 5015/3760/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.12 Справа№ 5015/3760/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія», м. Львів;

до відповідача: Приватного підприємства «Унікор», м. Львів;

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна акціонерна компанія «Надра України», м. Київ;

про: виселення з орендованих приміщень.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: Поліщук Л.В. -представник на підставі довіреності;

третьої особи: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 12.09.2012 року порушено провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»до Приватного підприємства «Унікор»про виселення з орендованих приміщень. Розгляд справи призначено на 24.09.2012 року.

В судовому засіданні 24.09.2012 року представники позивача подали уточнення до позовної заяви, проти відкладення розгляду справи не заперечували. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 29.10.2012 року.

В судовому засіданні 29.10.2012 року представник позивача не з'явився. Представник відповідача проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву. Суд ухвалив залучити Національну акціонерну компанію «Надра України»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Розгляд справи відкладено на 07.12.2012 року.

В судовому засіданні 07.11.2012 року представник позивача не з'явився, причини неявки не повідомив. Представник відповідача проти позову заперечив, подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Суд ухвалив продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 19.11.2012 року.

В судовому засіданні 19.11.2012 року представник позивача не з'явився, причини неявки не повідомив. Представник відповідача проти позову заперечив. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Розгляд справи відкладено на 21.11.2012 року.

В судовому засіданні 21.11.2012 року представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із необхідністю уточнення заперечення на відзив. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено на 23.11.2012 року.

В судовому засіданні 23.11.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав заперечення на відзив. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено на 26.11.2012 року.

В судовому засіданні 26.11.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав документи для долучення до матеріалів справи. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено на 03.12.2012 року.

В судовому засіданні 03.12.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо її прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 01.10.2001р. між Державним геологічним підприємством «Західукргеологія», правонаступником якого є Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія»(орендодавець, позивач у справі) та Приватним підприємством «Унікор»(орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди нежилих приміщень №35. Згідно п.1.1. вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення актового залу загальною площею 195,6 м. кв., яке знаходиться на балансі державного підприємства «Західукргеологія»за адресою: місто Львів, вул. Зелена, 111. Орендар вступає в строкове користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (п. 2.1. договору). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. договору). Пунктом 10.1. договору визначено, що цей договір діє з 01.10.2001р. по 31.12.2006р. включно. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 10.7. договору). У пункті 2.4. цього ж договору сторони погодили, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцеві в місячний термін. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 2.5. договору).

Об'єкт оренди на підставі акту приймання-передачі від 01.10.2001р. позивачем переданий відповідачу у користування.

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.01.2008 року у справі №30/326, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2008р. у справі № 30/326, відмовлено в задоволенні позову Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»до Приватного підприємства «Унікор»про внесення змін договору оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р. №35. У вказаному рішенні судом встановлено, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 17.08.2000р. №1273 та від 24.01.2001р. №43 спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №179 від 08.05.2001р. та НАК «Надра України»№20 від 15.05.2001р. затверджено акти передавання-приймання державного геологічного підприємства "Західукргеологія" до складу НАК "Надра України" (№1) та майна Державного геологічного підприємства "Західукргеологія" до статутного фонду НАК "Надра України" (№2), які підписано 15.05.2001 року. Статут Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Західукргеологія" зареєстровано 07.09.2001р. Крім того, судом встановлено, що позивач не заперечив факту свого правонаступництва щодо прав та обов'язків Державного геологічного підприємства "Західукргеологія", а відтак посилання на те, що договір оренди укладено з неіснуючою юридичною особою є безпідставним та не впливає на характер договірних відносин сторін.

Судом також встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 31.05.2007р. у справі №1/378-21/52, що у встановленому порядку набуло законної сили, відмовлено в задоволені позову Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»до Приватного підприємства «Унікор»про виселення з орендованих приміщень, та встановлено, що договір оренди від 01.10.2001р. №35 є пролонгованим на тих самих умова і на той самий термін, які були визначенні умовами договору від 01.10.2001р. №35. Тобто вказаний договір оренди пролонговано на 5 років 2 місяці та 30 днів -з 01.01.2007р. по 30.03.2012р.

На підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.07.2008р. №747 виконавчим комітетом Львівської міської ради видано свідоцтво №ЛР0909 від 25.07.2008р. про право власності на будівлі та споруди майнового комплексу в цілому загальною площею 4 675,4 м. кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 111, та належать Національній акціонерній компанії «Надра України»на праві повного господарського відання, форма власності -державна. 04.08.2008р. проведено держану реєстрацію права власності права державної власності на вказане вище нерухоме майно, реєстраційний номер 2737227, витяг про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно наявний в матеріалах справи.

Листом від 22.02.2012р. №01-278/13 позивач попередньо повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р. №35, що закінчується 30.03.2012р., оскільки дані приміщення необхідні йому для власних господарських потреб. Матеріалами справи (рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7903511415697) підтверджується отримання 28.02.2012р. вказаного листа відповідачем, останній даний факт не заперечив, що, зокрема, вбачається з листа-відповіді відповідача від 21.03.2012р. №3, який також наявний в матеріалах справи.

Наказом від 16.03.2012р. №9 Національної акціонерної компанії «Надра України»«Про реорганізацію ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія»припинено юридичну особу Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія», ідентифікаційний код 01432606, шляхом його реорганізації у формі перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю, затверджено склад комісії з припинення підприємства, до якої з моменту її призначення переходять повноваження щодо управління справами підприємства, голова комісії представляє підприємство у відносинах з третіми особами та виступає в суді від імені підприємства.

Листом від 04.04.2012р. №01-529/13 позивач повідомив відповідача про те, що не продовжуватиме договір оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р. №35, а також вимогу про повернення в місячний термін з 31.03.2012р. майна з оренди у відповідності до п. 2.4. договору. У цьому листі позивач зазначив, що даний лист, у відповідності до п. 10.7. договору оренди, ч. 4 ст. 284 ГК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», є заявою про припинення договору оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р. №35 та, відповідно, засвідчує необхідність повернення орендованого майна до 30.04.2012р. за актом приймання-передачі, який був доданий до вказаного листа. Матеріалами справи (рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7903511499440) підтверджується отримання 09.04.2012р. вказаного листа відповідачем, останній даний факт не заперечив.

14.04.2012р. на замовлення позивача в газеті «Урядовий кур'єр»було опубліковано оголошення «Про припинення договору №35 оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р., укладеного між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія»та Приватним підприємством «Унікор», який з 31.03.2012р. слід вважати припиненим.

30.04.2012р. комісією у складі представників позивача складено акт про відмову в підписанні акту приймання-передачі нерухомого майна з оренди, від підпису вказаного акту орендар в особі директора ПП «Унікор»відмовився. Вказаний факт відповідач не спростував.

Платіжним дорученням від 03.05.2012р. №85 відповідач сплатив в користь позивача 2 446,07 грн. з призначенням платежу -орендна плата за квітень 2012р. згідно угоди від 01.10.2001р. №35. 31.05.2012р. позивач повернув вказаний платіж відповідачу як надлишково сплачені кошти у зв'язку з закінченням строку договору оренди. Докази в підтвердження вказаних обставин наявні в матеріалах справи.

З метою захисту порушених прав позивач звернувся до суду з даним позовом та, з врахуванням заяви від 20.09.2012р. про уточнення до позовної заяви, просить суд зобов'язати відповідача виселитись з орендованих приміщень та стягнути з відповідача в користь позивача неустойку в розмірі 29 369,68 грн. за період з 01.04.2012р. по 31.07.2012р. в порядку ст. 785 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 22.10.2012р. №10, що наявний в матеріалах справи. В заперечення на заявлений позов відповідач покликається на те, що позивач не є власником об'єкту оренди, тому не може бути орендодавцем об'єкту оренди, а також на те, що у зв'язку з несвоєчасним, згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»повідомленням (лист від 22.02.2012р. №01-278/13) відповідача про наявність у позивача необхідності у використанні орендованого майна для власних потреб, що є підставою для припинення договору оренди від 01.10.2001р. №35, останній є продовженим або пролонгованим на новий термін. Зазначає також, що протягом дії договору, зокрема, у 2011р. позивач неодноразово повідомляв відповідача про припинення дії договору та відсутність наміру продовжувати термін його дії, помилково вказуючи, що термін дії договору закінчується саме 30.03.2011р. Позовну вимогу про нарахування неустойки заперечує, зсилаючись на відсутність підстав для її нарахування та стягнення, оскільки вважає, що сторонами перебувають у договірних орендних відносинах, такі не припинені, крім того вказує на відсутність досудового (претензійного) врегулювання спору щодо стягнення неустойки та на відсутність розрахунку останньої, оскільки жодна цифра, що вказана позивачем, є необгрунтованою.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Судом встановлено, що 01.10.2001р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежилих приміщень, згідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення актового залу загальною площею 195,6 м. кв., яке знаходиться на балансі державного підприємства «Західукргеологія»за адресою: місто Львів, вул. Зелена, 111. З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами спору, що об'єкт оренди є державною власністю на належить Національній акціонерній компанії «Надра України»на праві повного господарського відання.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судами у рішенні господарського суду Львівської області від 29.01.2008 року у справі №30/326 та у рішенні господарського суду Львівської області від 31.05.2007р. встановлено, а сторонами належними доказами не спростовано факт того, що позивач є правонаступником Державного геологічного підприємства «Західукргеологія», яке виступало стороною - орендодавцем по договору оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р. №35, отже, позивач також є орендодавцем по даному договору оренди.

Наведене узгоджується з приписами ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 287 ГК України, згідно яких орендодавцями щодо державного та майна є, зокрема, державні підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 10.1. договору оренди визначено, що цей договір діє з 01.10.2001р. по 31.12.2006р. включно. Дію даного договору було продовжено на той самий термін та на тих самих умовах, що передбачені договором оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р. №35, що підтверджується вказаним вище рішенням господарського суду Львівської області від 31.05.2007р., що у встановленому порядку набуло законної сили, у справі №1/378-21/52. Тобто дія даного договору закінчилась 31.03.2012р. Наведений факт сторони не спростували.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні положення передбачені ч. 1 ст. 764 ЦК України та ч. 4 ст. 284 ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що в межах місячного строку після закінчення дії договору оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р №35 орендодавець (позивач) листом від 04.04.2012р. №01-529/13, отриманим орендарем (відповідачем) 09.04.2012р., повідомив останнього про припинення дії договору. Крім цього, відповідне повідомлення про припинення з 31.03.2012р. дії договору оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р. №35 на замовлення позивача також опубліковано 14.04.2012р. в газеті «Урядовий кур'єр». Вказані факти відповідач належними та допустимим доказами не спростував.

Оцінюючи повідомлення (заяву та публікацію в газеті) позивача про припинення дії вказаного вище договору, суд відзначає, що таке у відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 1 ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України, а також п. 10.7. Договору оренди, засвідчує факт відсутності у орендодавця наміру продовжувати з орендарем договірні відносини та поновлювати дію договору оренди нежилого приміщення від 01.10.2001р. №35. При цьому, наведені норми чинного законодавства України не ставлять в залежність можливість реалізації волевиявлення будь-якої зі сторін договору оренди майна щодо припинення дії договору від будь-яких інших фактів та дотримання процедур, за винятком лише вчинення відповідної заяви стороною договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Більше того, про відсутність наміру продовжувати з відповідачем договірні орендні відносини свідчить повернення позивачем сплаченої відповідачем платіжним дорученням від 03.05.2012р. №85 орендної плати за квітень 2012р. по договору оренди від 01.10.2001р. №35, а також акт від 30.04.2012р. про відмову в підписанні акту приймання-передачі нерухомого майна з оренди, складеного комісією у складі представників позивача.

У зв'язку з наведеним суд констатує, що договір оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р. №35 закінчив свою дію 30.03.2012р., належних доказів в підтвердження поновлення чи продовження його дії перед судом в матеріали справи не надано.

Суд відхиляє за безпідставністю доводи відповідача з приводу продовження чи поновлення дії договору оренди від 01.10.2001р. №35, оскільки, як зазначає відповідач, у зв'язку з несвоєчасним, згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»повідомленням (лист від 22.02.2012р. №01-278/13) останнього про наявність у позивача необхідності у використанні орендованого майна для власних потреб.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Дослідивши лист позивача від 22.02.2012р. №01-278/13, суд не розцінює його як такий, що, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», через порушення строку його вчинення може засвідчувати продовження дії договору оренди від 01.10.2001р. №35, як про це вказує відповідач. Зі змісту вказаного листа вбачається, що останнім позивач попередньо повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди нежилих приміщень від 01.10.2001р. №35, що закінчується 30.03.2012р. Покликання у вказаному листі на необхідність використання орендованого приміщення для власних йому для власних господарських потреб позивача також не беруться судом до уваги, оскільки, згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», таку заяву вправі робити лише власник майна, однак, як встановлено судом вище, позивач таким не є. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення з порушенням тримісячного строку, визначеного ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідача власником орендованого майна про припинення дії договору через намір використання цього майна у власній господарській діяльності.

Разом з тим, після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

За дійсних обставин справи, встановлених судом, не вбачається наявності підстав для застосування судом до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За наведеного вище, за обставин закінчення дії договору оренди нежилого приміщення від 01.10.2001р. №35 наявність правових підстав для користування об'єктом оренди та відсутність обов'язку до повернення об'єкту з оренди позивачу відповідачем не доведено, належними та допустимими доказами не підтверджено.

У зв'язку з цим, зважаючи на межі даного спору, позовна вимога позивача про виселення відповідача з орендованого майна визнається судом обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Задовольняючи частково позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 29 369,68 грн. за період з 01.04.2012р. по 31.07.2012р. в порядку ст. 785 ЦК України, суд виходить з наступного.

Згідно приписів ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У пункті 2.4. договору оренди від 01.10.2001р. №35 сторони погодили, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцеві в місячний термін. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк.

Згідно із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За наведеного вище, об'єкт договору підлягав поверненню до 30.04.2012р., тому лише з 01.05.2012р. при умові неповерненні майна з оренди відповідач може вважатися таким, що порушив свої зобов'язання.

У зв'язку з наведеним, позивач не вправі нараховувати відповідачу неустойку за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р., таке нарахування може бути проведено за період з 01.05.2012р. по 31.07.2012р.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 785 ЦК України, орендодавець вправі вимагати від орендаря сплати неустойки, що розраховується у подвійному розмірі плати за користування річчю, за спірних правовідносин такою платою за користування майном є орендна плата.

До обов'язків орендаря, згідно п.5.2. та п. 5.10. договору оренди від 01.10.2001р. №35 віднесено щомісячну сплату в повному обсязі орендної плати, а також укладення з балансоутримувачем, у разі необхідності, орендованого майна договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Згідно п. 3.1. вказаного договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і становить без ПДВ за базовий місяць липень 2001р. 753,84 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (жовтень 2001р.) визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції серпня 2001р. -жовтня місяці 2001р. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Визначена таким чином сума орендної плати за кожний місяць оренди перераховується орендарем не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем; 70 відсотків орендної плати -орендодавцеві, 30 відсотків орендної плати -безпосередньо до державного бюджету. Оподаткування орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи та положень договору, у розмір чергового платежу по сплаті орендної плати не включаються платежі по сплаті комунальних послуг та податку за землю, у зв'язку з цим позивачем безпідставно включено в нараховану суму неустойки вказані платежі.

Відтак, здійснивши перерахунок розміру неустойки, що представлений позивачем в матеріали справи, суд відзначає, що до стягнення з відповідача підлягає сума в розмірі 14 577,34 грн. (2 * (2 436,05 грн. + 2 428,74 грн. + 2 423,88 грн.)), розрахована за період з 01.5.2012р. по 31.07.2012р.

Суд відхиляє заперечення відповідача про відсутність підстав для стягнення неустойки через недотримання досудового (претензійного) порядку з огляду на положення ст. 124 Конституції України, згідно яких юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Особа не може бути позбавлена судового захисту порушених прав, якщо факт порушення цих прав встановлений судом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідач пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вищенаведеними нормами та ст. ст. 33, 34, 43, 49, 66, 67, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Зобов'язати Приватне підприємство «Унікор», (79035, м. Львів, вул. Зелена, 111, код ЄДР 22366368) виселитись з приміщення актового залу загальною площею 195,6 м. кв., яке знаходиться за адресою: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 111.

Стягнути з Приватного підприємства «Унікор»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 111, код ЄДР 22366368) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»(79000, м. Львів, вул. Міцкевича, 8, код ЄДР 01432606) 14 577,34 грн. неустойки та 798 грн. 85 коп. судового збору.

Стягнути із Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»(79000, м. Львів, вул. Міцкевича, 8, код ЄДР 01432606) 810 грн. 65 коп. судового збору в доход державного бюджету.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з Приватного підприємства «Унікор»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 111, код ЄДР 22366368) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»(79000, м. Львів, вул. Міцкевича, 8, код ЄДР 01432606) неустойки в розмірі 14792 грн. 34 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 07.12.2012 року.

Суддя Р.Матвіїв