Рішення

від 30.10.2012 по справі 9/46/5022-732/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2012 р.Справа № 9/46/5022-732/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Чортківського району в інтересах держави, вул. Горбачевського, 1, м. Чортків, Тернопільська область, 48500 в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, вул. Урицького, 35, м. Київ, 03035 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Шманьківчицької сільської ради, с. Шманьківчики, Чортківського району, Тернопільської області, 48551

про cтягнення збитків заподіяних державі в результаті засмічення земельних ресурсів побутовими відходами внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 3 358 грн. 04 коп.

За участю представників сторін:

прокуратури: Халанич Г.М. -посвідчення №71 від 03.08.2012р.

позивача: Мазур Т.В. -довіреність №1-1/23-1 від 05.01.2012р.

відповідача: не з'явився

Прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 30.10.2012р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач -Прокурор Чортківського району в інтересах держави, вул. Горбачевського, 1, м. Чортків, Тернопільська область в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, вул. Урицького, 35, м. Київ в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Шманьківчицької сільської ради, с. Шманьківчики, Чортківського району, Тернопільської області про cтягнення збитків заподіяних державі в результаті засмічення земельних ресурсів побутовими відходами внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 3 358 грн. 04 коп.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 23.08.2012р.; протоколу про адміністративне правопорушення №001144 від 23.08.2012р.; постанови про накладення адміністративного стягнення №001144/48 від 23.08.2012р.; довідки Шманьківчицької сільської ради від 23.08.2012р. №180; квитанції про сплату штрафу; та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 13.09.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 25.09.2012 р. о 14 год. 50 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 16.10.2012р. о 14год. 20хв. у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом документів та неявкою в судове засідання представників сторін, а також в судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.10.2012р.

В судовому засіданні 25.09.2012р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Прокурор та представник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали повною мірою з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні забезпечив, проте на адесу суду надійшло клопотання №222 від 24.10.2012р. (вх. №16457 від 129.10.2012р.) за підписом сільського голови Гіль В.Т., в якому відповідач позов визнає повністю та просить розглядати позов без представників сільської ради. Разом з тим, посилаючись на важке фінансове становище, просить суд розстрочити виплату зазначеної у позові суми на 12 місяців у зв'язку з поганим фінансовим становищем сільської ради. При цьому долучено кошторис на 2012 рік та довідку на підтвердження не забезпечення коштами в повному обсязі на листопад і грудень 2012р.

Представник позивача та прокуратури проти розстрочки виконання рішення не заперечили.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.ст. 22, 27 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами відповідно до правил ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, заслухавши доводи прокурора та представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ст. 20 Закону №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Функції по здійсненню контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну безпеку, у сфері поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами та захисту інтересів держави у цій галузі покладено на державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, положення про яке затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 лютого 2007 року №55.

Як встановлено судом, підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, який виражається у незаконному засміченні земельних ресурсів твердими побутовими відходами.

Зокрема, в обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на порушення відповідачем ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст.21 Закону України "Про відходи", ст.189 Земельного кодексу України, ст.22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення".

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про відходи" Громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані: а) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами; б) вносити в установленому порядку плату за користування послугами підприємств, установ та організацій, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням, видаленням і захороненням відходів; в) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

В порядку ст.22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Пунктом „з" частини 2 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ч.1 ст. 42 Закону України порушення у сфері поводження з відходами тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. (ст. 43 Закону України "Про відходи").

Як вбачається із матеріалів справи 23.08.2012р. спеціалістами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, згідно якої встановлено, що на території Шманьківчицької сільської ради за межами населеного пункту с.Шманьківчики виявлено несанкціоноване розміщення твердих побутових відходів на землях запасу сільської ради, що є порушенням вимог Закону України «Про відходи». Так, ліквідацію стихійних і несанкціонованих сміттєзвалищ твердих побутових відходів Шманьківчицькою сільською радою не проведено, не забезпечено належного в межах своєї компетенції контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на піднаглядній території, що є порушенням вимог ст.15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Даний факт порушення підтверджується наданим суду, актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 23.08.2012 p., в якому зазначено, що позапланова перевірка проведена на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (наказ Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011р. №136), згідно доручення прокуратури прокуратури Чортківського району від 08.08.2012р. №2004, наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 20.08.2012р. №207, направлення на проведення перевірки №816, у присутності Шманьківчицького сільського голови Гіля Віталія Тадейовича.

За результатами позапланової перевірки встановлено, що у територіальному підпорядкуванні сільської ради знаходиться тільки с. Шманьківчики.

Встановлено, що Шманьківчицькою сільською радою не розроблено та не затверджено схему санітарного очищення населеного пункту, не затверджено місцеву програму поводження з відходами, комісія по безхазяйних відходах не створена, не здійснюється контроль за раціональним використання та безпечним поводженням з відходами на території сільської ради, що є порушенням ст.21 Закону України "Про відходи".

Під час проведення перевірки встановлено, що роздільне збирання корисних компонентів на території с.Драганівка не здійснюється, що є порушенням ст.35-1 Закону України "Про відходи".

Проте, як встановлено судом, рішенням Шманьківчицької сесії сільської ради №41 від 29.08.1997 року, виділено земельну ділянку під сміттєзвалище с.Шманьківчики в старому кар'єрі. Також, представлено акт вибору та обстеження земельної ділянки для розміщення (будівництва) сміттєзвалища від 2005 р. (б/н) складений комісією Чортківської РДА, площею 1,30 га, розташованою у північній частині села. Обстеженням встановлено, що дана ділянка була місцем колишнього самовільного видобування піску, розташована на віддалі близько 500 метрів найближчої житлової забудови (с.Шманьківці) та 100 метрів до найближчого водного об'єкту -безіменний потічок.

Зазначене порушення зафіксоване в акті перевірки від 23.08.2012р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дроздовським А.К.

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень, винесено припис №3-2/3412 від 23.08.2012р., яким зобов'язано голову Шманьківчицької сільської ради Гіля В.Т. в термін до 15.09.2012р. : на усунення виявлених недоліків розробити план оргтехзаходів, копію якого подати до ДЕІ у Тернопільській області; Згідно п.г. ст.17 Закону України "Про відходи" здійснювати облік відходів та завести журнал встановленого зразка 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів та тари" ; створити комісію по безхазяйних відходах, а також в термін до 20.11.2012р. : Згідно ст.21 Закону України "Про відходи" розробити та затвердити схему санітарного очищення населеного пункту, розробити програму поводження з відходами; Згідно ст.35-1 Закону України "Про відходи" забезпечити роздільне збирання корисних компонентів на території Шманьківчицької сільської ради; ліквідувати не санкціоноване місце видалення ТПВ, або узаконити його та отримати дозвіл та ліміт на розміщення відходів на 2013р.

Також, 23.08.2012р. за результатами перевірки старшим державним інспектором Дроздовським А.К. складено протоколи про адміністративні правопорушення № 001144 та № 001145 по відношенню до сільського голови с.Шманьківчики Гіля Віталія Тадейовича.

На підставі зазначеного акту, протоколів та зафіксованих порушень, винесено постанову про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення в згідно ст.82 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на Гіля Віталія Тадейовича штрафні санкції в сумі 850 грн.

При цьому, суд має за необхідне відмітити, що ні зазначений акт перевірки від 23.08.2012р., ні протоколи про адміністративне правопорушення від 23.08.2012р., ні постанова про накладення адміністративного стягнення від 23.08.2012р. не оскаржувались як з боку Шманьківчицької сільської ради, так і її відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, головою сільської ради Гілем В.Т. Одночасно, суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

При цьому штраф у розмірі 850 грн. сплачено головою сільської ради добровільно, що підтверджується квитанцією від 04.09.2012р. № N13RU39918.

Відповідно до довідки №180 від 23.08.2012 року, виданої Шманьківчицькою сільською радою, несанкціоновані тверді побутові відходи розміщені на землях сільської ради, за цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення.

Розрахунки розмірів шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу в результаті його неправомірних дій, а саме внаслідок засмічення земельних ресурсів твердими побутовими відходами, здійснено відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27 жовтня 1997 року №171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007р. №149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 25 квітня 2007 року за №422/13689.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.(п.1.2. Методики)

Збитки розраховуються за формулою Р ш = А x Б x Гоз x Пд x Кз x Кн x Кег, де Р - розмір шкоди від засмічення земель, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. Г - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала ОЗ засмічення, грн./кв.м; П - площа засміченої земельної ділянки кв.м; К - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; К - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за НВ додатком 5; К - коефіцієнт еколого-господарського значення земель ЕГ визначається за додатком 2.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Згідно Розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ресурсів твердими побутовими відходами на вказаних землях площі 480 м.кв. масою 480 м.куб. розмір шкоди становить 3358,04 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Розглянувши вище зазначені доводи прокурора та позивача, подані ними докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним з їх боку факт завдання відповідачем державі збитків у розмірі 3358,04 грн. унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства, а саме несанкціонованого розміщення твердих побутових відходів на землях запасу сільської ради.

При цьому, на час слухання справи в судовому засіданні, відповідач участі уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, будь-яких доказів які б спростовували твердження прокурора та позивача, не надав.

Одночасно, згідно надісланої поштою заяви від 02.08.2012р. вх. № 14249 відповідач позов визнає повністю та вважає за доцільне його задоволити.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В свою чергу ч.5 ст. 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши подану заяву відповідача про визнання позову у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому суд приймає його як таке, що подане у відповідності до вимог ГПК України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3358,04 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог водного законодавства є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 28 ст. 4, ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі : до сільських, селищних, міських бюджетів -50 відсотків, обласних бюджетів та бюджетів Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя -70 відсотків.

Відповідно до Глави 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства від 19.12.2000 № 131 платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311. у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Також, в процесі розгляду справи відповідачем подано клопотання №222 від 24.10.2012р. (вх.№16457 від 29.10.2012р.), відповідно до якої останній просить розстрочити відшкодування збитків рівномірними місячними платежами на протязі року з листопада 2012р. по жовтень 2013р.

Розглянувши та оцінивши дане клопотання відповідача у сукупності з іншими матеріалами та обставинами справи, суд приходить до висновку, що строк розстрочення виконання рішення суду щомісячними платежами є розумним.

Таким чином, беручи до уваги наведені вище обставини, надавши оцінку представленим доказам, враховуючи важкий фінансовий стан заявника, суд вважає за можливе задовольнити клопотання №222 від 24.10.2012р. (вх.№16457 від 29.10.2012 року) Шманьківчицької сільської ради про розстрочку виплати заявленої до стягнення суми збитків шляхом розстрочення 3358 грн. 04 коп. збитків на 12 місяців з листопада 2012р. по жовтень 2013р.

У відповідності до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження " рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати -1609,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат -64380 грн.

З огляду на зазначене, судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі та стягується у дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Шманьківчицької сільської ради, с. Шманьківчики, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 03876098 -3 358 (три тисячі триста п'ятдесят вісім) грн. 04 коп. збитків з яких :

- 1007 (одну тисячу сім) грн. 41 коп. 30% в дохід спеціального фонду Державного бюджету України;

- 1679 (одну тисячу шістсот сімдесят дев'ять) грн. 02 коп. 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Шманьківчицької сільської ради;

- 671 (шістсот сімдесят одну) грн. 61 коп. 20% спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33117331700597, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 37938481 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, шляхом розстрочення суми боргу на 12 місяців наступним чином:

- листопад - 280 грн. 00коп.;

- грудень - 280 грн. 00коп.;

- січень -280 грн. 00коп.;

- лютий -280 грн. 00коп.;

- березень -280 грн. 00коп.;

- квітень -280 грн. 00коп.;

- травень -280 грн. 00коп.;

- червень -280 грн. 00коп.;

- липень -280 грн. 00коп.;

- серпень -280 грн. 00коп.;

- вересень -280 грн. 00коп.;

- жовтень -278 грн. 04 коп.

3. Стягнути з Шманьківчицької сільської ради, с. Шманьківчики, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 03876098 - 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2012 року .

Суддя В.Л. Гевко