Постанова

від 04.12.2012 по справі 5/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа№ 5/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача -представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2012 у справі № 5/16 (суддя Ващенко Т.М.) за заявою Приватного виробничого підприємства "Сіріус" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2011 за нововияленими обставинами за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" до Приватного виробничого підприємства "Сіріус" про стягнення 1 296 701 грн. 85 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з відповідача - приватного виробничого підприємства "Сиріус" 1 296 701 грн. 85 коп. заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2011 р. позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 1 281 701 грн. 85 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.2, а.с.119-127).

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач не оплатив виконані та прийняті роботи у встановлений договором строк, допустивши заборгованість у розмірі 1 281 701 грн. 85 коп.;

- у задоволенні вимоги про стягнення 15 000 грн. 00 коп. заборгованості відмовлено, у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими касовими ордерами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 р. рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2011 р. залишено без змін (т.3, а.с.55-60).

За результатами касаційного перегляду постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 р. у справі № 5/16 залишено без змін, а касаційну скаргу приватного виробничого підприємства "Сиріус" - без задоволення.

Відповідач - приватне виробниче підприємство "Сіріус" звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2011 у справі № 5/16 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої заявник просить суд вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Дана заява мотивована відповідачем, зокрема, наступним.

Згідно відповіді Управління громадської безпеки Головного управління МВС України в місті Києві від 25.06.2012 № 911-437 "Про надання інформації" відділом дозвільної системи, ліцензування та державного нагляду УГБ ГУМВС України в місті Києві та районними секторами дозвільних систем міста Києва дозвіл на виготовлення печатки для приватного виробничого підприємства "Сіріус" без зазначення ідентифікаційного коду не видавався; також, згідно листа Департаменту громадської безпеки МВС України від 21.06.2012 № 10/4-4473, керівництво або уповноважені особи з приводу отримання дозволу на виготовлення печатки, у якій не вказано ідентифікаційний код, для приватного виробничого підприємства "Сіріус", до Департаменту громадської безпеки не зверталися.

При цьому, заявник робить висновок про те, що оскільки дозвіл на виготовлення печатки без ідентифікаційного коду не видавався, не могла бути виготовлена і печатка, відповідно походження печатки ПВП "Сиріус" без ідентифікаційного коду невідоме, що спростовує твердження про підписання від імені відповідача документів - змінних рапортів, корінців змінних рапортів та актів приймання виконаних робіт.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2012 заяву ПВП "Сиріус" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2011 у справі № 5/16 за нововиявленими обставинами задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2011 у справі № 5/16 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Тера" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року по справі № 5/16 скасувати, заяву ПВП "Сиріус" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2011 у справі № 5/16 залишити без змін.

За апеляційною скаргою позивач, на обґрунтування своєї позиції, зазначає наступне:

- Обставини, про які вказує заявник з посиланням на листи, не є нововиявленими, оскільки йому з моменту свого створення і до цього часу було достеменно відомо про те, чи звертався він до органів внутрішніх справі чи отримував дозвіл на виготовлення печатки без ідентифікаційного коду.

- Питання підписання документів представником відповідача та відбитку печатки відповідача на цих документах досліджувалося судом при первісному розгляду спору по суті. Тому, при перегляді рішення за нововиявленими обставинами судом першої інстанції здійснено переоцінення доказів, що є неприпустимим.

- Листи з міліції не посвідчують нововиявленого факту, а є лише новими доказами.

- Органи внутрішніх справ, на листи яких посилається заявник (відповідач), не мали права видавати дозволи підприємствам на виготовлення печаток. Тому, такі листи не мають доказової сили.

- Підприємство відповідача створено 05.12.1995. Зазначення ідентифікаційних кодів на печатках стало обов'язковим лише з 11.01.1999. Отже, при створенні ПВП "Сиріус" було виготовлено печатку без коду, яка і ставилась на документах.

- Відповідач використовував спірну печатку на інших документах та визнавав її, що підтверджується матеріалами іншої справи - №13/556.

Представники апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 20.11.2012 підтримали вимоги за апеляційною скаргою.

Представник відповідача у справі в судовому засіданні 20.11.2012 надав пояснення, якими проти апеляційної скарги заперечив з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 20.11.2012 по даній справі № 5/16 було оголошено перерву до 04.12.2012, про що представники обох сторін були повідомлені під розпис.

Після перерви - 04.12.2012 сторони не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце даного засідання були повідомлені належним чином, що зазначено вище.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, заяву ПВП "Сиріус" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2011 у справі № 5/16 - без змін з наступних підстав.

Позовні вимоги у даній справі ґрунтувалися на тому, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору підряду № 06/4-В від 06.04.2006 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт (т.1, а.с.4-9).

Відповідач у справі - ПВП "Сиріус" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що змінні рапорти, якими позивач підтверджує факт виконання ним робіт, не є підставою для здійснення розрахунків (т.1, а.с.130-131).

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції при первісному розгляду спору виходив з того, що: відповідач не оплатив виконані та прийняті роботи у встановлений договором строк, допустивши заборгованість у розмірі 1 281 701 грн. 85 коп.; у задоволенні вимоги про стягнення 15 000 грн. 00 коп. заборгованості відмовлено, у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими касовими ордерами.

При первісному розгляді даної справи, за результатами якого ухвалено рішення від 05.10.2011 р., судом були встановлені наступні обставини.

Між сторонами у справі 06.04.2006 р. укладено договір підряду № 06/4-В, згідно умов якого позивач приймає на себе зобов'язання виконати земельні роботи на гірськолижних спусках на площі 2,3 га та на будівництві заводу по заморозці фруктів на площі 2,52 га, із зняттям родючого шару грунту в бурти із подальшим його перевезенням на відстань до 1 кілометра для землювання ділянки розміром 5 га в адмінмежах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

Судами встановлено, що позивачем у період з квітня 2006 року по липень 2010 року виконані роботи на суму 4 171 246 грн. 85 коп., які здані ним та прийняті відповідачем без зауважень, про що підписано акти приймання виконаних підрядних робіт та змінні рапорти. Разом з цим, відповідач перерахував на рахунок позивача лише 2 889 545 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, а також видатковими касовими ордерами, допустивши заборгованість у розмірі 1 281 701 грн. 85 коп.

Умовами договору передбачено, що розрахунки по договору проводяться відповідачем на підставі підписаних змінних рапортів (п.4.1.); остаточні розрахунки по договору здійснюються замовником протягом 5 банківських днів після підписання акта про завершення робіт та відсутності у замовника претензій стосовно їх якості та термінів виконання.

Також, судами встановлено, що позивачем у справі 23.12.2010 р. направлено на адресу відповідача акт про завершення робіт за договором та вимогу про сплату заборгованості.

Між тим, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався.

Оскільки судами встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт у визначений строк, допустивши заборгованість у розмірі 1 281 701 грн. 85 коп., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у вказаному розмірі були задоволені.

Переглядаючи це рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що наведені відповідачем в своїй заяві обставини є нововиявленими, та що рішення підлягає скасуванню з ухваленням іншого рішення.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Пунктами 1 - 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" та статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для перегляду рішення по даній справі за нововиявленими обставинами.

Як наслідок, за результатами такого перегляду судом першої інстанції безпідставно скасовано первісне рішення та ухвалено нове - про відмову у задоволенні позову.

В основу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами покладено довід відповідача про те, що оскільки дозвіл на виготовлення печатки без ідентифікаційного коду не видавався, не могла бути виготовлена і печатка, відповідно походження печатки ПВП "Сиріус" без ідентифікаційного коду невідоме, що спростовує твердження про підписання від імені відповідача документів - змінних рапортів, корінців змінних рапортів та актів приймання виконаних робіт.

Проте, такий довід за своєю суттю не є нововиявленою обставиною.

Враховуючи, що наведені доводи відповідача стосуються відбитку його ж печатки на документах, що були в матеріалах справи при первісному розгляді спору, та стосовно яких надавалися пояснення обома сторонами не можна вважати наведені обставини такими, що не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Отже, однозначно виключається одна з трьох передумов з одночасною наявністю яких Пленум Вищого господарського суду України пов'язує існування нововиявлених обставин.

Також, доводи відповідача не свідчать про істотність обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Підприємство відповідача створено 05.12.1995, що підтверджується, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.1, а.с. 162, 163).

Згідно чинного на той час законодавства, не тільки не було обов'язковим зазначення на печатках ідентифікаційних кодів, а й взагалі не існувало Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та відповідно такі коди юридичним особам не присвоювалися.

Отже, при створенні ПВП "Сиріус" правомірно було виготовлено печатку без коду, яка і ставилась на документах, які не можуть піддаватися сумніву через відсутність коду на печатці.

Зазначення ідентифікаційних кодів на печатках стало обов'язковим лише з 1999 року.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України N 17 від 11.01.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557, затверджено Інструкцію про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів.

При цьому, попередні інструкції визнано такими, що втратили чинність.

Саме в цій Інструкції, у пункті 3.3.7, було передбачено, що на всіх печатках підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, зареєстрованих в Україні, інших організаційних форм підприємництва зазначається їх ідентифікаційний код, а на печатках громадян-підприємців - ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків.

Також, щодо безпосередньо наданих заявником листів з Управління громадської безпеки Головного управління МВС України в місті Києві та Департаменту громадської безпеки МВС України, слід зазначити наступне.

Вказані органи і не могли видавати дозвіл підприємству відповідача. Отже, їх відповіді не доводять проставлення підробленої печатки на спірних документах.

Так, на момент створення ПВП "Сиріус" діяла Інструкція про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 1993 р. N 643, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 1993 р. за N 164.

Згідно п. 2.2. вказаної Інструкції дозволи видаються:

2.2.1 Головним управлінням охорони громадського порядку МВС України на виготовлення печаток і штампів - міністерствам та іншим центральним органам державної виконавчої влади, міжнародним організаціям (товариствам), які знаходяться на території України, українським представництвам за кордоном;

2.2.2 Управліннями, відділами охорони громадського порядку МВС Республіки Крим, ГУВС м. Києва, УВС областей і м. Севастополя, УВС міст, УВСТ на виготовлення печаток і штампів - обласним, міським державним адміністраціям, органам місцевого регіонального самоврядування та спільним з іноземними фірмами підприємствам;

2.2.3. Міськрайвідділами внутрішніх справ на виготовлення печаток і штампів - місцевим державним адміністраціям, органам місцевого і регіонального самоврядування, підприємствам, установам і організаціям, релігійним та господарським об'єднанням, а також підприємцям - громадянам.

Отже, органи, на листи яких посилається заявник не могли видавати йому дозвіл на виготовлення печатки.

У будь-якому разі доводи щодо відбитку печатки не спростовують фактичну обставину щодо підписання спірних документів уповноваженим представником відповідача, що було встановлено в ході первісного розгляду справи.

Тому, надані відповідачем при подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами докази не могли б мати наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте при первісному розгляді спору у справі.

Листи з міліції є новими доказами, а не документами, що відображують нововиявлені обставини.

Питання підписання представником відповідача актів приймання виконаних підрядних робіт та змінних рапортів і відбитку на них печатки ПВП "Сиріус" досліджувалося судом при первісному розгляді спору по суті.

Тому, при перегляді рішення за нововиявленими обставинами судом першої інстанції здійснено нову оцінку наявних у справі доказів, які були оцінені судами при первісному розгляді спору.

У п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" зазначено, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. При цьому, також зазначено, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року по справі № 5/16 підлягає скасуванню, у задоволенні заяви ПВП "Сиріус" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2011 у справі № 5/16 - залишити без змін.

Оскільки, апеляційна скарга задоволена, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2012 за заявою приватного виробничого підприємства "Сіріус" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 05.10.2011 у справі № 5/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" до приватного виробничого підприємства "Сіріус" про стягнення 1 296 701 грн. 85 коп. задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2012 у с праві № 5/16 скасувати.

3. У задоволенні заяви приватного виробничого підприємства "Сіріус" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 05.10.2011 у справі № 5/16 відмовити.

4. Рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2011 у справі № 5/16 залишити без змін.

5. Стягнути з приватного виробничого підприємства "Сіріус" (м. Київ, вул. Тургенівська, б. 65, код за ЄДРПОУ 21487555) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" (м. Київ, вул. Дарвіна, б.5, кв.10, код за ЄДРПОУ 31704207) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 12 967 грн. 02 коп.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

7. Матеріали справи № 5/16 повернути до господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Руденко М.А.