Постанова

від 08.08.2012 по справі 2а/0570/8522/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8522/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Квант - Сервіс» про стягнення податкового боргу у розмірі 1514, 73 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Квант - Сервіс» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 1514, 73 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 19.04.2012 року у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом на загальну суму 1514,73 грн., яка після закінчення терміну добровільної сплати фінансових санкцій, склалась в недоїмку.

Позивачем на підставі акту №512/15-113/32164224 від 24.12.2010 року було винесено податкове повідомлення - рішення №0046731510/0 від 27.12.2010 року, відповідно до якого відповідачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн. Крім того, на підставі акту № 41/15-113/32164224 від 19.04.2011 року відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення №0000111510 від 29.04.2011 року, відповідно до якого відповідачу також були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн.

Також на підставі акту № 25/15-113/32164224 від 10.02.2012 року позивачем було винесене податкове повідомлення - рішення № 0000091510 від 17.02.2012 року, відповідно до якого відповідачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1192,00 грн.

Таким чином, з урахуванням переплати в розмірі 17,27 грн. станом на 19.04.2012 року сума заборгованості відповідача складає у загальному розмірі 1514,73 грн.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Квант - Сервіс» податкову заборгованість з податку на прибуток у розмірі 1514,73 грн.

Через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі..

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень чи клопотань до суду не надав.

З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідач зареєстрований як юридична особа 24 жовтня 2005 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 9-10), взятий на облік як платник податків Жовтневою міжрайонною Державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 4037 від 13.04.2012 року (а.с. 7).

Судом встановлено, що 24.12.2010 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт № 512/15-113/32164224 від 24.12.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (а.с. 22). Під час проведення вищезазначеної перевірки встановлено, що відповідачем в порушення вимог п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року не подано (несвоєчасно подано) декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010 року. На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення - рішення №0046731510/0 від 27.12.2010 року, згідно якого відповідачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн. (а.с. 20). Дане податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем (вх. №3 від 05.01.2011 року), що підтверджується особистим підписом посадової особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

Також позивачем проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, яка проводилась з 15.04.2011 року по 19.04.2011 року та за результатами якої складено акт №41/15-113/32164224 від 24.12.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (а.с.18). За результатами вищезазначеної перевірки встановлено, що відповідачем в порушення вимог п.п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України не подано (несвоєчасно подано) декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік. На підставі вищезазначеного акту позивачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000111510 від 29.04.2011 року, відповідно до якого відповідачу також були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн. (а.с. 16). Дане податкове повідомлення - рішення направлено відповідачу, але повернуто на адресу позивача (вх.№ 131 від 10.05.2011 року) з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 17).

Також позивачем 10.02.2012 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності про використання коштів неприбуткових установ та організацій, за результатами якої складено акт № 25/15-113/32164224 від 10.02.2012 року (а.с.12-13). За результатами вищезазначеної перевірки встановлено, що відповідачем в порушення вимог п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України несвоєчасно подано податкові декларації з податку на прибуток за 1,2,3,4 квартал 2011 року. На підставі вищезазначеного акту позивачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000091510 від 17.02.2012 року, відповідно до якого відповідачу також були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1192,00 грн. (а.с. 11). Дане податкове повідомлення - рішення направлено відповідачу, але повернуто на адресу позивача з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 14).

Станом на 19.04.2012 року податкові зобов'язання відповідача з податку на прибуток самостійно не сплачені, внаслідок чого з урахування переплати у розмірі 17.27 грн. виник податковий борг у розмірі 1514,73 грн.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення, відповідно до яких відповідачу були нараховані штрафні (фінансові)санкції з податку на прибуток, відповідачем не оскаржувалися, тому є узгодженим.

Жовтневою міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби була сформована на направлена на адресу відповідача податкова вимога №10 від 21.01.2011 року, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 21.01.2011 року становить 152,73 грн. (а.с. 24). Однак зазначена вимога була повернута на адресу позивача з позначкою «адресат помер» (зворотній бік а.с. 24).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, законодавчими нормами (Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю «Квант - Сервіс», починаючи з 21 січня 2012 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкова вимога № 10 від 21.01.2011 року є чинною.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Таким чином, відповідач має податковий борг з податку на прибуток за платежем штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1514,73 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків станом на 03.08.2012 року (а.с. 33).

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на прибуток, та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 1514,73 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Квант - Сервіс» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 1514,73 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Квант - Сервіс» (ЄДРПОУ 32164224, адреса: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, пров. Січневий, буд. 13) суму заборгованості з податку на прибуток у розмірі 1514 (тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 73 коп. на користь бюджету р/р 31114002700052, ЄДРПОУ 34686694, код платежу 11021000, МФО 834016, банк ГУДКСУ у Донецькій області.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.