КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
03 грудня 2012 року 2а-5404/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
до Приватного акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький завод продтоварів»
про стягнення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»з позовом до Приватного акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький завод продтоварів»про стягнення штрафу у сумі 8 500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведених перевірок відповідача встановлено порушення підприємством законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання. У зв'язку з цим, позивачем направлені відповідачу приписи про усунення порушень даних нормативно-правових актів, оскільки дані приписи відповідачем не були виконані, до позивача застосовано штраф у сумі 8500,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання 3 грудня 2012 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились. Прокурор та відповідач не повідомили суд про причини неявки. Повідомлення відповідача про розгляд справи підтверджується поштовим повідомлення про вручення йому рекомендованого листа № 0113315251124. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених представників сторін та у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі Акта від 27.04.2012 № 08/23-20-052 позивачем 27.04.2012 виписано припис від 27.04.2012 № 08/23-20-60 про усунення виявлених перевіркою порушень, а саме: відповідальному за електрогосподарство пройти перевірку знань з ПТЕЕС і ПБЕЕС на 5-ту групу з електробезпеки; в РЩ та РУ нанести написи про приєднання, схеми та знаки з електробезпеки; нанести диспетчерські написи біля лічильників електричної енергії в ЗТП-710 та ЗТП-19; ЗТП-710 оснастити протипожежними засобами відповідно до вимог ПУЄ; кабельні лінії 0,4 кВ від ЗТП 19 захистити від механічних пошкоджень, та скріпити стрічками або стяжними хомутами; на дверях РУ-10 та РУ-0,4 кВ ЗТП-710 вивісити (нанести) попереджувальні плакати та знаки встановлено зразка згідно з вимогами ПБЕЕ та нанести диспетчерські найменування; на дверях трансформаторних пунктів ЗТП-710 зовні та всередині нанести підстанційні номери трансформаторів, а з зовнішнього боку нанести попереджувальні знаки відповідно до вимог ДНАОП 1.1.10-1.07-01, на баках трансформаторів нанести підстанційні номери; провести профілактичні випробування опору пристроїв заземлення та опору ізоляції в обсягах передбачених ПТЕЕС; РУ-0,4 кВ ЗТП-710 укомплектувати повіреними захисними засобами; завести всю необхідну технічну та оперативну документацію; розробити та вивісити однолінійні схеми з параметрами електричного обладнання в ЗТП-710.
На копії даного припису, у графі «Припис отримав керівник суб'єкта господарювання»міститься підпис представника підприємства і печатка підприємства, що свідчить про отримання припису.
У встановлені терміни відповідачем не було усунено порушення вказані у приписі.
У зв'язку з невиконанням вказаного припису, позивачем складено Акт перевірки (протокол) від 07.08.2012 № 08/23-20-096. Вказаний Акт перевірки (протокол) отримала уповноважена особа відповідача -Гордієнко К.І., про, що свідчить підпис на звороті Акта перевірки.
На підставі вказаного Акта позивачем прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання від 15.08.2012 № 100, згідно з якою до позивача застосовано штраф у сумі 8 500, 00 грн.
Зазначена постанова надіслана позивачу засобами поштового зв'язку та вручена 21.08.2012, про що свідчать дані наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0407017978554.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії відповідно до ст. 9 Закону України «Про електроенергетику»та п.1 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 № 929 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.06 № 131 зі змінами та доповненнями), здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії, яка підпорядкована безпосередньо Мінпаливенерго в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд, та діє у складі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Метою державного енергетичного нагляду за режимами споживання енергії є сприяння забезпеченню сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України, сфери теплопостачання, енергетичної безпеки держави шляхом здійснення контролю за дотриманням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання та споживачами електричної енергії вимог нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері виробництва, постачання та споживання електричної і теплової енергії.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»до доходів Державного бюджету України зараховуються надходження від штрафних санкцій. Отже, ненадходження коштів до Державного бюджету України спричиняє матеріальну шкоду інтересам Держави.
Енергетика є провідною, стратегічно важливою галуззю народного господарства країни, від сталого функціонування якої залежить національна безпека України, і правопорушення в електроенергетиці є порушенням загальнодержавних інтересів, тому що створює загрозу життю населення, обслуговуючого персоналу та навколишньому середовищу, що зобов'язує прокурора звернутися з відповідним позовом до суду.
Відповідно до статі 27 Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР «Про електроенергетику»правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.
Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці: за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, - штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центральний орган виконавчої влади з державного енергетичного нагляду на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови або розпорядження про накладення штрафів за встановленою формою.
Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку. Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
Санкції, передбачені частиною восьмою статті 24, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 26 та частиною третьою цієї статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Громадяни, працівники та посадові особи несуть адміністративну відповідальність в установленому законом порядку за порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, невиконання (ухилення від виконання) чи несвоєчасне виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду чи розпоряджень його органів щодо усунення порушень нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання та споживачів електричної енергії.
Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в електроенергетиці.
Використання об'єктів електроенергетики з метою, що суперечить інтересам безпеки людини і держави, порушує громадський порядок, забороняється. У разі порушення цих умов підприємства, установи та організації електроенергетики мають право в установленому порядку зупинити користування послугами об'єктів електроенергетики.
Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 № 1312 (далі -Положення) штрафи за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання накладаються на суб'єктів господарювання за: неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи, технічного стану та організації експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок і мереж і споживання енергії; ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень, приписів, розпоряджень, інших розпорядчих документів НКРЕ, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій.
Відповідно до пункту 7 Положення рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання (додаток 1), складеного посадовими особами НКРЕ, та акта перевірки (протоколу) суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Держенергонагляду.
Згідно з пунктом 8 Положення рішення про накладення штрафу оформляється постановою НКРЕ, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж і постановою (розпорядженням) Держенергонагляду.
Відповідно до пункту 10 Положення суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання - у 15-денний строк з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення.
У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Проте, відповідачем не надано суду будь-яких спростовуючих доказів доводів позивача та не надано доказів сплати ним суми штрафу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький завод продтоварів» (код ЄДРПОУ - 00378589) до Державного бюджету України штраф в сумі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Терлецька О.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2012 |
Оприлюднено | 08.12.2012 |
Номер документу | 27884223 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Терлецька О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні