Постанова

від 03.12.2012 по справі 2а/2370/4232/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

03 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/4232/2012

17 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Бабич А.М.,

при секретарі -Хатковому А.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Суржко К.В. (за довіреністю),

представника відповідача -Миронова Т.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф»до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2012 дочірнє підприємство «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф»(далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: форми «П»від 09.10.2012 №0001512301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток в сумі 21084 грн. 00 коп. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; форми «Р»від 09.10.2012 №0001492301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 34004 грн. 00 коп. за основним платежем та 1291 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; форми «Р»від 09.10.2012 №0001502301, яким збільшено розмір грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 243480 грн. 00 коп. за основним платежем та 45523 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять посилання на акт перевірки №20/22-010/31471283 та порушення норм пунктів 138.2, 138.4 ст. 138, підпунктів 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, що не відображено в акті перевірки. Висновки акту податкової перевірки про відсутність реального здійснення ТОВ «НПО Екопром»правочинів за договорами з ДП «Черкаситорф»ДП «Київторф»позивач вважає необґрунтованими на тій підставі, що вони зроблені на основі даних зустрічних звірок ТОВ «НПО Екопром»з його контрагентами ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вказане позивач вважає неприпустимим, оскільки, на його думку, ґрунтується на припущеннях податкового органу.

Відповідач проти позову заперечував на тій підставі, що під час перевірки дотримання податкового законодавства позивачем виявлено відхилення у показниках податкової звітності та підтверджуючих документах податкового та бухгалтерського обліку. Крім того, встановлено факти, які свідчать, що договори позивача з його контрагентом у період, що підлягав перевірці податковим органом, реально не виконувалися з урахуванням наявних трудових ресурсів та часу виконаних робіт.

У судових засіданнях представники сторін підтверджували свої правові позиції у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що згідно з даними витягу ЄДРПОУ позивач зареєстрований з 03.04.2001 юридичною особою -дочірнім підприємством державного підприємства «Київторф».

З 27.08.2012 до 14.09.2012 (з урахуванням продовження термінів перевірки) відповідно до направлень від 27.08.2012 №57/01-04462/01-044 і №58/01-044 на підставі наказу ДПІ у Черкаському районі від 27.08.2012 №154 та від 07.09.2012 №169 уповноваженими службовими особами відповідача -Маліченком О.В. та Грановською В.А. здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в частині податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у правовідносинах з ТОВ «НПО Екопром»за період з 01.01.2011 до 30.06.2012.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 21.09.2012 №20/22-010/31471283 (далі -акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем: вимог пунктів 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 243480,00 грн. (в т.ч. за червень 2011 року на суму 61392,00 грн., за серпень 2011 року -7742,00 грн., за вересень 2011 року -138784,00 грн., за жовтень 2011 року -4049,00 грн., за листопад 2011 року -13088,00 грн., за грудень 2011 року -13663,00 грн., за травень 2012 року -2035,00 грн., за червень 2012 року -2727,00 грн.

Акт перевірки позивач відмовився підписати та отримати на руки, про що свідчать відповідні акти, складені посадовими особами відповідача (том 1 а.с.147-149), тому був надісланий рекомендованим повідомленням та отриманий 25.09.2012 (том 2 а.с.43). В результаті позивач підписав його без заперечень (том 1 а.с.39).

Під час винесення податкових повідомлень-рішень відповідач встановив технічну помилку у виготовленні акту перевірки, про що складено акт (том 1 а.с.149), а розділ 5 акту перевірки викладено в новій редакції, що передбачала доповнення висновків акту другим пунктом про виявлені порушення: вимог п.138.2, 138.4 ст.138, підп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року всього на суму 21084,00 грн., та занижено податок на прибуток всього на суму 20916,00 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2011 року занижено на суму 13088,00 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року -на суму 15753,00 грн., за ІІ квартал 2012 року -на суму 5163,00 грн. Вказаний акт надісланий рекомендованим відправленням та отриманий 11.10.2012 позивачем (том 2 а.с.5).

Відповідно до виявлених порушень відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 09.10.2012: форми «П»№0001512301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за І квартал 2011 року на 21084,00 грн. та нараховано штрафну санкцію в розмірі 1 гривні; форми «Р»№ 0001492301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, на 34295,00 грн. (34004,00 грн. -основна сума та 1291,00 грн. -штрафна санкція).

Таким чином посилання позивача про невідповідність реквізитів акту і норм статей ПК України, вказаних в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, висновкам акту перевірки спростовуються встановленими обставинами справи. У будь-якому разі суд вважає за необхідне зауважити, що формальні порушення під час оформлення рішення (помилки, описки) не є визначальним фактом для встановлення неправомірності рішення суб'єкта владних повноважень за умови наявного самого факту порушення.

Вищевказані порушення стосувалися виявлених відповідачем безтоварних операцій позивача у правовідносинах з ТОВ «НПО Екопром»згідно з договорами на виконання робіт: від 01.01.2011 № ЕК 03, від 01.02.2011 № ЕК 04, від 01.03.2011 № ЕК 05, від 01.04.2011 № ЕК 06, від 01.05.2011 № ЕК 07, від 01.06.2011 № ЕК 08, від 20.09.2011 №20, - та договорів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які не були надані під час перевірки, однак відповідно до яких позивач формував податковий кредит.

Перевіркою констатовано, що позивач з 01.01.2011 до 31.03.2011 задекларував збитки в сумі 1416962,00 грн., за період 01.04.2011 до 30.06.2012 задекларовано податок на прибуток у сумі 7687,00 грн. Вказана обставина підтверджується даними податкової звітності за цей період, наявними в матеріалах справи.

Під час зіставлення даних податкової звітності та наданих на підтвердження цих показників підтверджуючих документів первинно-бухгалтерського обліку відповідач виявив відхилення задекларованих сум податку на прибуток, ПДВ та податкового кредиту, що відображено в табличних формах описової частини акту перевірки.

Згідно з даними акту перевірки (том 1 а.с.19) під час аналізу податкової звітності відповідачем встановлено, що на формування показника у рядку 1 декларацій з ПДВ «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів»у період 01.01.2011-30.06.2012 на загальну суму 1050206,00 грн. мали вплив здійснення господарських правовідносин позивачем з продажу торфу, торф'яних брикетів.

Перевіркою позивача встановлено, що до складу податкового кредиту позивач відніс суму ПДВ -17915,16 грн. із загальної вартості робіт 89575,82 грн. за податковими накладними від ТОВ «НПО Екопром»про придбання товарно-матеріальних цінностей. Це відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних і відповідає даним додатку №5 до податкової декларації контрагента позивача.

За правовідносинами позивача з ТОВ «НПО Екопром», здійснених у період, що перевірявся, позивач формував податковий кредит за рахунок віднесення на витрати робіт з розширення та поглиблення магістрального каналу торфобрикетного заводу в смт.Ірдинь, загальна сума виконаних у 2011 році яких склала 1770000,00 грн.

Під час проведення перевірки позивач надав наступні документи первинного бухгалтерського обліку до договорів № ЕК 03-08: акти приймання виконаних робіт, кожен на суму 295000,00 грн., від 31.01.2011 за січень 2011 року, 28.02.2011 за лютий 2011 року, 31.03.2011 за березень 2011 року, 29.04.2011 за квітень 2011 року, 31.05.2011 за травень 2011 року, за червень 2011 року без дати підписання.

Згідно з даними зустрічної звірки контрагента позивача роботи з очистки магістральних каналів для ТОВ «НПО Екопром»за документами виконував фізична особа-підприємець ОСОБА_4 Відповідно до довідки від 04.09.2012 №32/22-042/36782269 ця особа не підтвердила документально здійснення господарських відносин з ТОВ «НПО Екопром» за період 01.01.2011-30.09.2011. Акт перевірки містить посилання на висновок головного відділу податкової міліції у місті Черкаси від 29.05.2012 №1323/07-510, відповідно до якого вказана особа не має найманих працівників, транспортних засобів, складських та офісних приміщень (том 1 а.с.23).

Згідно з даними зустрічної звірки контрагента позивача (довідка від 22.08.2012 №31/22-042/36782269) болотно-осушувальні роботи для ТОВ «НПО Екопром»за документами виконував фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у період 01.01.2011-30.06.2012, який, у свою чергу, документально не підтвердив здійснення такої діяльності.

Акт перевірки містить посилання на письмові пояснення інженера позивача Іздебського А.М. від 01.09.2012 (том 1 а.с.34), який стверджував, що у 2011 році роботи з очистки каналу проводилися технічними засобами позивача громадянами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, останні з яких працювали за договором найму у ДП «Черкаситорф»ДП «Київторф». Суд встановив, що вказані обставини підтверджуються даними податкової звітності (в матеріалах справи) форми 1-ДФ позивача та його контрагента.

Суд погоджується з посиланнями відповідача в акті перевірки (том 1 а.с.31), згідно з якими, вищевикладені факти, враховуючи співвідношення обсягів та часу виконаних робіт з показниками наявних трудових ресурсів вищезгаданих осіб, підсумковими відомостями ресурсів за актами виконаних робіт, дозволяють зробити висновок, що реально ці господарські операції ТОВ «НПО Екопром»не виконувало.

Суд звернув увагу, що згідно з даними акту перевірки (том 1 а.с.32) на перевірку позивач не надав у паперовому вигляді окремих податкових накладних від ТОВ «НПО Екопром», що включалися для формування податкового кредиту позивача, а саме: щодо підготовчих робіт з добування торфу на суму 580000 (у т.ч. ПДВ 96666,67 грн.) згідно з актом приймання робіт за жовтень 2011 року №3; та за роботи на суму 70000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 11666,67 грн.) за актом виконаних робіт у вересні №1.

До реєстру отриманих накладних позивача за липень 2011 року включено податкову накладну від 29.07.2011 №63 на суму 70000,00 грн. (ПДВ 11666,67 грн.) на роботи з очистки магістральних каналів (запис №52), але акт приймання таких робіт відсутній. Крім того, поданий для перевірки оригінал податкової накладної від 29.07.2011 №63 містить дані про іншу вартість цих робіт -295000,00 грн. (ПДВ 49166,67 грн.).

Під час проведення перевірки податковим органом виявлено, що згідно з реєстрами виданих та отриманих накладних за вересень-листопад 2011 року до складу податкового кредиту позивач не включив податкові накладні від ТОВ «НПО Екомпром»за роботи, передбачені договором від 12.09.2011 №20. Бухгалтерський облік за цим договором відображено на бухгалтерських рахунках 685/1 (капітальне будівництво за рахунок бюджету), 311 (поточні рахунки). Відповідно до бухгалтерських розрахунків суми витрат віднесено на бухгалтерські рахунки у повному обсязі без віднесення сум ПДВ на відповідні бухгалтерські рахунки, а станом на 31.11.2011 витрати, відображені на бухгалтерських рахунках 15-32, протягом 2011 року не відносилися на рахунок 01 (основні засоби), амортизація не нараховувалася.

Згідно з даними акту перевірки в реєстрах податкових накладних з вересня 2011 року до червня 2012 року відсутні записи про віднесення до податкового кредиту податкових накладних на роботи з будівництва розширення торфодільниці «Ірдинь-1»(2 горизонти) виробничої дільниці «Ірдиньторф»на видобування фрезерного торфу для брикетування на суми та за періоди, вказані в актах приймання виконаних робіт, тобто до складу податкового кредиту ДП «Черкаситорф»не віднесено відповідні суми ПДВ. Не зареєстровано в реєстрі податкові накладні, які фактично включено в податковий кредит, а саме: від 07.09.2011 №19 на суму 392500,00 грн. у т.ч. ПДВ, від 12.09.2011 №37 на суму 392500,00 грн. з ПДВ, від 31.10.2011 №90 на суму 420000,00 грн. у т.ч. ПДВ.

Суд дійшов висновку, що вказані обставини відповідачем правомірно оцінено як порушення наступним норм діючого законодавства.

Згідно з пунктом 13.2 ст.13 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом. Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (підпункт 14.1.27 ст.14 ПК України).

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У свою чергу, право на формування податкового кредиту виникає у разі реального здійснення правочинів відповідно до вимог ст.198 ПК України.

Таким чином формування податкового кредиту за рахунок безпідставного віднесення на витрати відповідних сум за договірними зобов'язаннями є необґрунтованим.

Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704), забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Всі вищевказані порушення позивача були взяті відповідачем як підстави прийняття та обґрунтування розрахунків до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджується даними додатку №4 до акту перевірки (том 1 а.с.145-146).

Враховуючи, що позивач своїм підписом в акті перевірки підтвердив відсутність інших, ніж надані для перевірки, документів, згідно з предметом перевірки, суд звернув увагу, що згідно з даними додатку №3 до акту перевірки (том 1 а.с.142-144) про узагальнений перелік документів, що використані податковим органом під час проведення перевірки, позивач не надав доказів отримання товарно-матеріальних цінностей (журнали виданих довіреностей на отримання ТМЦ тощо) від свого контрагента, доказів про обставини виконання робіт зі зберіганням на території позивача інвентарю, техніки, дотримання пропускного режиму на територію робітників, які би безпосередньо виконували роботи, тощо.

Суд встановив, що після проведення податкової перевірки слідчим з ОВС управління державної податкової служби у Черкаській області старшим лейтенантом податкової міліції Захарченком О.Ю. 26.09.2012 в присутності понятих проведено обшук приміщення позивача, що підтверджується відповідним протоколом, під час якого виявлені документи, у т.ч. фінансово-господарської діяльності позивача. Ці документи було направлено до слідчого управління державної податкової служби у Черкаській області для проведення подальшої перевірки (том 1 а.с.229-231). На вказану обставину позивач послався, обґрунтовуючи неможливість надати спростування висновків акту перевірки, згідно з яким прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Суд звернув увагу, що вказаний протокол обшуку не містить конкретного переліку вилучених документів.

Щодо посилання представника позивача про вилучення всіх документів, якими би могли підтверджуватися позовні вимоги та обставини цієї справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимоги щодо підтвердження даних податкової звітності встановлені ст. 44 ПК України.

Згідно з пунктом 44.1 вищевказаної статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу (пункт 44.2 ПК України).

Відповідно до пункту 44.3 вищезгаданої статті ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, в силу вимог підпункту 139.1.9 пункту 139 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення; 139.1.9. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Позивач не довів неможливості поновити документи фінансово-господарської діяльності для обґрунтування в суді своїх позовних вимог.

Суд звернув увагу на те, що викладені в акті перевірки порушення позивачем не спростовано та не надано жодного доказу на підтвердження протилежного, не надано жодного пояснення, спростування стосовно викладених в акті перевірки відхилень в показних податкової звітності та підтверджуючих до них первинно-бухгалтерських документах.

Враховуючи, що акт перевірки підписано без заперечень, а документи щодо правовідносин позивача з ТОВ «НПО Екопром»до суду не надано, висновків податкової перевірки не спростовано, не підтверджено віднесення на витрати та формування відповідно сум податкового кредиту позивачем за правовідносинами з ТОВ «НПО Екопром»у відповідний період, тому суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах, відповідно та у спосіб, визначений діючим законодавством, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, отже позов є необґрунтованим, безпідставним та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф»до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: форми «П»від 09.10.2012 №0001512301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток в сумі 21084 грн. 00 коп. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; форми «Р»від 09.10.2012 №0001492301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 34004 грн. 00 коп. за основним платежем та 1291 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; форми «Р»від 09.10.2012 №0001502301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 243480 грн. 00 коп. за основним платежем та 45523 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, -відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови, складеної у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію постанови направити сторонам у справі.

Суддя А.М. Бабич