Ухвала

від 21.11.2012 по справі 93046/12/9104

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 р. Справа № 93046/12/9104

Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А. та Гуляка В.В.

за участі секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши в у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2012р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконтракт-Центр» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

16.08.2011 року позивач звернувся до суду а з урахуванням уточнених позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення планової виїзної документальної перевірки та складення акту від 03.08.2011 року за № 2988/23-209/35286829; визнання протиправними дії щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ТзОВ «Енергоконтракт-центр» із контрагентами відповідно до акта перевірки; про визнання відсутності компетенції щодо визнання нікчемними угод, укладених ТзОВ «Енергоконтракт-центр» із контрагентами відповідно до акту перевірки; про визнання протиправними дій, які полягають у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року про обсяги придбання та продажу товарів; про зобов'язання відновити у базах даних (АРМ «Контрагент» та інших) задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за звітні періоди, відкоригованих на підставі акта перевірки; про зобов'язання внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України; про визнання акту перевірки таким, що не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року за № 984; про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2011 року за № 0002092321, № 0002112321 та № 0002082321.

В обґрунтування вимого зазначає, що товариством було надано до перевірки первинні документи (податкові накладні), які містять всі необхідні реквізити та складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема, зазначає, що обов'язок складання тих первинних документів лежав на контрагентах позивача, а жодним законодавчим актом не передбачено обов'язку перевіряти документи продавця з метою перевірки походження та оприбуткування товару, що продається.

Оскаржуваною постановою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано прийняті Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011 року за № 0002092321, № 0002112321 та № 0002082321. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України і відновити у базах даних (АРМ «Контрагент» та інших) задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за звітні періоди, відкоригованих на підставі акта перевірки від 03.08.2011 року за №2988/23-209/35286829. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить в частині задоволених вимог її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні вимог відмовити повністю, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Зокрема звертає увагу на те, що в актах виконаних робіт відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Немає звітів по наданих послугах, а також методичних параметрів, не відображено статті витрат, чим порушено зміст та суть Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 року, зареєстровано Міністерстві Юстиції України 19.01.2000 року.

Вважає, що представлені до перевірки документи (акти виконаних робіт) не містять інформації про економічний ефект для підприємства від її використання. Понесені витрати на придбання цих послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували факти виконання послуг.

Також вважає, що судом не встановлено відсутності порушень податкового законодавства при формуванні позивачем валових витрат та валових доходів, а також податкового кредиту податкових зобов'язань.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконтракт-Центр».

За результатами планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Енергоконтракт-Центр»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року, ДПІ у Сихівському районі м.Львова складено акт віл 03.08.2011 року за № 2988/23-209/35286829 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011 року:

- за № 0002092321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4275 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем - 3420 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 855 грн. 00 коп.;

- за № 0002112321, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 133378 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 33344 грн. 50 коп.;

- за № 0002082321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 178292 грн. 50 коп., в тому числі, за основним платежем -142634 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35658 грн. 50 коп.

Так, перевіркою встановлено:

- порушення п.5.1, підп.5.2.1, п.5.2, підп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (в редакції від 22.05.1997 року за № 283/87-ВР, із внесеними змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 142634 грн. 00 коп.;

- порушення п.4.1.1 п.4.1, ст.4, п.1.31, підп.5.2.1 п.5.2, підп.5.3.9 п.5.3 ст.5, підп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (в редакції від 22.05.1997 року за №283/87-ВР, із внесеними змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено завищення валових доходів в сумі І2 139 610 грн. 00 коп. та завищення валових витрат в сумі 12 156 130 грн. 00 коп. по безтоварним операціям (нікчемним правочинам);

- підп.7.4.1, підп.7.4.5, п.7.4, підп.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3420 грн. 00 коп. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 133378 грн. 00 коп.;

- підп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, підп.7.3.1 п.7.3, підп.7.4.1, підп.7.4.5 п.7.4, підп.7.4, підп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, в результаті чого завищено податкове зобов'язання податку на додану вартість в сумі 2 427 921 грн. 00 коп. та завищено податковий кредит в сумі 2 431 236 грн. 00 коп. по безтоварним операціям (нікчемним правочинам).

Судом першої інстанції досліджено господарські операції між позивачем та його контрагентами - ТзОВ «Керера», ПП «Компанія Укрбізнес», ТзОВ «Роял Фрут Гарден» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2

В матеріалах справи наявні копії договорів, акти виконаних робіт, акти-здачі прийняття робіт (наданню послуг), податкові накладні, звіти наданих послуг, тощо.

Зокрема, на фактичність виконання господарських договорів вказує й те, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з офіційного інтернет-ресурсу ДПА України.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та не матеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТзОВ «Керера», ПП «Компанія Укрбізнес», ТзОВ «Роял Фрут Гарден» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 підтверджується наявними в матеріалах справи належними та достатніми доказами.

Зокрема, на доведення вказаної обставини колегія суддів вважає, що платник податку на додану вартість (покупець товару), який дотримався вимог Закону, своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо подання звітності з податку на додану вартість, не має обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань до бюджету постачальниками товару, отримувати документальне підтвердження такої сплати та в подальшому зазнавати певних негативних наслідків та повторно сплачувати податок на додану вартість та пеню.

ТзОВ «Енергоконтракт-центр» (замовник) укладено з ФОП ОСОБА_2 (виконавець) договір надання інформаційних та посередницьких послуг від 01.04.2009р. № 4-1/2009 . Вартість наданих маркетингових послуг сторонами було узгоджено, що підтверджується протоколом погодження договірної вартості послуг. Крім вказаного договору ТзОВ «Енергоконтракт-центр» представило до перевірки акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.06.2009р. № 1. В самому договорі, а також в протоколі погодження вартості послуг зазначається, що закінчення робіт оформляється актом здачі-приймання виконаних робіт. Таким чином акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.06.2009р. №1 є документом, який підтверджує, що маркетингові послуги належним чином були дійсно надані.

На виконання договору між позивачем та ТзОВ «Керера» було укладено договір про надання послуг від 02.10.2009 року, за яким ТзОВ «Керера» зобов'язувалось надати послуги з передпродажної підготовки обладнання, а саме:збирання та розбирання обладнання; зачищення (шліфування) швів, виправлення дефектів; тестування електричного обладнання; доставка та монтаж обладнання за адресою покупця: Рівненська обл. Дубенський р-н, смт. Смига, вул. Заводська 1, ЗАТ «Єврошпон-Смига»; пробний запуск та навчання персоналу по місцю встановлення обладнання; монтаж системи аспірації.

Факт надання послуг по передпродажній підготовці обладнання та загальна вартість робіт, що склала 198 000,00 грн. підтверджується Актом здачі-приймання робіт надання послуг) № 0755 від 04.12.2009р.долученого до матеріалів справи.

Щодо відносин з ТзОВ«Роял Фрут Гарден» та ПП «Компанія Укрбізнес», то з ними позивачем було укладено договори про надання маркетингових послуг. У відносинах з першим, відповідно до договору про надання маркетингових послуг від 09.01.2010р., позивач виступав як виконавець. Тоді як у відносинах з ПП «Компанія УКРБІЗНЕС», відповідно до договору про надання маркетингових та посередницьких послуг від 21.01.2010р., ТзОВ «Енергоконтракт-центр» виступало як замовник.

Також за вищезгаданим договором про надання маркетингових та посередницьких заслуг від 21.01.2010р., ПП «Компанія Укрбізнес» (виконавець) було проведено маркетингові дослідження щодо потенційних партнерів-покупців на товари та послуг позивача. В результаті проведених досліджень ТзОВ «Енергоконтракт-центр» укладено договори з новими покупцями: ТзОВ «Інкерманський завод марочних вин» та ТзОВ «КД Коктебель», що підтверджується актом №ВК-1 виконаних робіт від 31.03.2010р. та податковою накладною від 31.03.2010р..

З врахуванням цього, висновки органу державної податкової служби про занижено суми податкового зобов'язання з податку на додану на загальну суму 3420 грн. 00 коп. та завищення від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 133378 грн. 00 коп. є неправомірними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) є протиправними та підлягають скасуванню.

Зокрема, підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також: доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

У відповідності до вимог підп.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Частиною 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Окрім того, як вбачається з Акта перевірки, податкові інспектори зазначають, що показники по валових доходах і по валових витратах, а також показники податкових зобов'язань та податкового кредиту стосовно господарських операцій ТзОВ «Енергоконтракт-центр» щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (надалі - ТМЦ) від ПП «Агробетон» (ЄДРПОУ 33358828), ПП «Бізнес-Група» (ЄДРПОУ 33711642), ПП «Пром комфорт стиль» (ЄДРПОУ 36118847), ТзОВ «Західпромторг» (ЄДРПОУ 36361257), ТзОВ «Керера» (ЄДРПОУ 332568743, ТзОВ «КП «Офіспостачсервіс» (ЄДРПОУ 36940348), ПП «Соната-1» (ЄДРПОУ 30263091), ТзОВ «Будєвростандарт» (ЄДРПОУ 35286829), які в подальшому було реалізовано на Корпорацію «Енергоресурс-інвест», ТзОВ «Кримська водочна компанія», ВФ фірми «Союз-Віктант», ТзОВ «Енергоресурс-монтаж», Збаразька філія ТзОВ «Торговий дім Вежа», ПТ «Ломбард «Аверс» ПП «Вольта і компанія», ТзОВ «КД «Коктебель», ТзОВ «СУ-24», ТзОВ «Інкерманський завод марочних вин», ТзОВ «ФОРА» та ТзОВ «Відновлюючі енергетичні системи», було обнулено.

Зазначено, що оскільки правочини між позивачем та його контрагентами - продавцями є нікчемними, платником податків допущено завищення валових доходів в сумі 12 139 610 грн. 00 коп. та завищення валових витрат в сумі 12 156 130 грн. 00 коп., а також завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 427 921 грн. 00 коп. та завищено податковий кредит в сумі 2 431 236 грн. 00 коп..

В результаті цього, зазначеним контрагентам, від яких постачались товарні поставки, було знято податкові зобов'язання та занижено валові доходи, а іншим - кому вказані товари реалізовувались -було знято податковий кредит та занижено валові витрати.

Колегія суддів вважає такий висновок податкового органу упередженим та безпідставним, оскільки долучені на стадії розгляду судом першої інстанції документи засвідчують правомірність дій позивача по формуванню правильності розміру валових доходів та валових витрат. Зокрема, по розрахункам з ТзОВ «Будєвростандарт»: копії документів, що свідчать про рух коштів та підтвердження дії свідоцтва на момент здійснення господарських операцій; з ПП «Соната-1»: копії документів, що свідчать про рух коштів та підтвердження дії свідоцтва на момент здійснення господарських операцій; з ПП «Агробетон»: копії документів, що свідчать про рух коштів та підтвердження дії свідоцтва на момент здійснення господарських операцій; з ПП «Бізнес Група»: копії документів, що свідчать про рух коштів та підтвердження дії свідоцтва на момент здійснення господарських операцій; з ПП «Пром Комфорт Стиль»: договір про уступку права вимоги № 281201 від 28.12.2009р. та підтвердження дії свідоцтва на момент здійснення господарських операцій; з ТзОВ "КП «Офіспостачсервіс»: договір про уступку права вимоги № 310810 від 31.08.2010р. та підтвердження дії свідоцтва на момент здійснення господарських операцій; ТзОВ «Керера»: копії документів, що свідчать про рух коштів та підтвердження дії свідоцтва на момент здійснення господарських операцій; ТзОВ «Західпромторг»: копії документів, що свідчать про рух коштів та підтвердження дії свідоцтва на момент здійснення гогосподарських операцій; з ФОП ОСОБА_2: копії документів, що свідчать про рух коштів та звіт про маркетингові дослідження; з ТзОВ «Інкерманський завод марочних вин»: товарно-транспортні накладні; з ТзОВ «КД «Коктебель»: товарно-транспортні накладні; з ТзОВ «Кримська водочна компанія»: товарно-транспортні накладні; з ТзОВ «Союз-Віктан»: товарно-транспортні накладні; з ТзОВ «Торговий дім Вежа»: товарно-транспортна накладна; договір №18 від 01.12.2009р.; договір №9 від 12.05.2009р., договір № 4412 про надання транспортно-експедиторських послуг від 04.02.2010р., договір №01-06-10 на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2010р.; договір-замовлення № 31/08 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 31.08.2009р.; договір №63/10 про надання послуг кур'єрської доставки від 10.06.2010 року з додатками та договір №10/ел/09 від 14.07.2009 року з додатками.

Колегія суддів вважає, що висновки перевірки не узгоджуються з відомостями наведеними в первинних документах, якими підтверджуються здійсненні господарські операції, а ґрунтуються лише на припущеннях. Колегія суддів вважає, що податковий орган робить необґрунтовані та недоведені висновки щодо протиправності укладених позивачем угод. При цьому, колегія суддів бере до уваги посилання позивача на те, що висновки акта перевірки створюють певні правові наслідки як для позивача так і в межах податкових правовідносин. Адже вони слугують підставою для внесення змін в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» як для позивача, так і для інших учасників договірних відносин.

Підпунктом.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням сплатою податків та зборів.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем подавались до органу державної податкової служби податкові декларації в яких відображалися показники фінансової діяльності за результатами господарських операцій з вищенаведеними контрагентами.

Відповідно до вимог підп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань , зменшення (збільшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податку свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, сум бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та кредиту за (основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань.

У винесених рішеннях Вищого адміністративного суду України (ухвали від 20.09.2012 року № К/9991/574/12; № К/9991/5991/11 та № К/9991/24891/11) дається оцінка того, що «програмне забезпечення Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відноситься». Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платником податків - позивачем та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем всупереч вимогам вищенаведених норм закону, було зменшено платнику податків суми валових витрат та валових доходів, а також зменшено суми податкового зобов'язання податкового кредиту з податку на додану вартість без винесення відповідних податкових повідомлень-рішень, що відображено у відповідних базах даних органу державної податкової служби.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2012р. у справі № 2а-9138/11/0770 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді М.А.Пліш

В.В. Гуляк