Рішення

від 21.06.2006 по справі 22/239-06-4768

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/239-06-4768

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2006 р.Справа  № 22/239-06-4768

За позовом Охоронно-детективного бюро "Гріф";  

до відповідачів Приватного підприємства "Лагуна-Одеса", Приватного підприємтсва "Естемар"

про визнання договору недійсним

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Пукліч В.В. - Президент ОДБ "Гріф",

Від відповідачів: не з`явилися;

СУТЬ СПОРУ: позивач Охоронно-детективне бюро "Гріф" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Приватного підприємства "Лагуна-Одеса" та Приватного підприємтсва "Естемар"про визнання договору відступлення права вимоги від 18.04.2005р. недійсним

Представник позивача Охоронно-детективного бюро "Гріф" в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Відповідачі Приватне підприємство "Лагуна-Одеса" та Приватне підприємтсво "Естемар "в судове засідання не з'явились, відзив на позовну заяву не надали, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у відкритому судовому засіданні представника позивача, суд встановив:

18.04.2005р. між Приватним підприємством „Лагуна-Одеса” та Приватним підприємством „Естемар” був укладений договір про відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору ПП «Лагуна-Одеса»набуває право вимоги, що належить ПП «.Естемар», відносно стягнення з Охоронно-детективного бюро «Гріф»збитків, які виникли в результаті заподіяння 10.04,2005р. посадовими особами боржника матеріальної шкоди в сумі 238658,60 грн.

Як вбачається  з матеріалів справи, що на момент укладання Договору від 18.04.2005р. не встановлено факту спричинення збитків, зазначених у п.1.1 зазначеного договору, оскільки Вирок Малиновського районного суду м. Одеси по справі №1-1170/2005, яким працівники ОДБ «Гріф»були визнані винними у скоєні злочину відносно майна ПП «Естемар». спричинивши останньому матеріальну шкоду у розмірі 238658,60 грн., проголошений лише 15.11.2005р., та набув законної сили, згідно зі ст.401 КК України, лише 26.11.2005р.

18.04.2005р. не встановлено розміру збитків, зазначених у п. 1.1. договору, оскільки інвентаризація матеріальних цінностей, якою була виявлена недостача товару саме на вказану суму, мала місце 30.04.2005р.. про що свідчить Акт інвентаризації.

Згідно зі ст. 512 ЦК України, відступлення права вимоги - це передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст.638 ЦК України та ст. 180 ГК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору законодавець визнає такі умови, які є необхідними та достатніми для укладення договору, до яких перш за все відносяться умови про предмет договору.

Таким чином, оскільки на момент укладення договору від 18.04.2005р. був відсутній сам предмет договору, то зазначений договір неможливо вважати укладеним. В свою чергу неукладений договір не породжує прав та обов'язків для сторін та згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України. Постанови Пленуму Верховною Суду України «Про судову практику по справам про визнання правочину недійсним», може бути визнаний судом недійсним.

Крім того, у відповідності зі ст.216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, в разі неможливості такою повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, викопаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Одже, аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 18.04.2005р., укладений між Приватним підприємством «Лагуна-Одеса», з одного боку, та Приватним підприємством «Естемар», з іншого боку.

3.  Стягнути з Приватного підприємства "Лагуна-Одеса" (р/р 260043160610 у АБ "Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 31976783, адреса: м.Одеса, Приморський район, пл. 10 квітня, 1, кв. 40а) на користь Охоронно-детективного бюро "Гріф" (р/р 26008301535167 у ТОБО №6 "Іллічівське" ОЦВ ПІБ м.Одеси, МФО 328135, код ЄДРПОУ 14284308) витрати по сплаті держмита на суму 42 (сорок дві)грн. 50коп.

4.  Стягнути з Приватного підприємства "Естемар" (код ЄДРПОУ 31795577, адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Садиківська, 33, кв. 7) на користь Охоронно-детективного бюро "Гріф" (р/р 26008301535167 у ТОБО №6 "Іллічівське" ОЦВ ПІБ м.Одеси, МФО 328135, код ЄДРПОУ 14284308) витрати по сплаті держмита на суму 42 (сорок дві)грн. 50коп.

Рішення господарського суду, набирає чинність у порядку ст. 85 ГПК України.

Рішення підписано 22 червня 2006 р.

Суддя                                                                                       Торчинська Л.О.