Постанова

від 07.12.2012 по справі 1570/5521/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5521/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участі:

представника позивача -Аксенова О.С. (довідка з ЄДР АА№581145),

представника відповідача -Грандовська Т.М. (довіреність від 29.02.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Квант»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2012 року №0000082356, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось приватне підприємство «Квант»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2012 року №0000082356.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено наступне. Березівською МДПІ в Одеській області на підставі акту від 03.05.2012 року №38/22-3/30615952 про результати невизної документальної перевірки надано позивачу податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 року №0000082356 про застосування штрафних санкцій, яким визначено суму податкового боргу в розмірі 5472,07 грн., у тому числі 4377,66 грн. основного платежу та 1094,41 штрафних санкцій. Позивач вважає рішення відповідача таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Позивачем надано до податкового органу за лютий 2011 року декларація з ПДВ від 21.03.2011 року, відповідно до якої узгоджена сума податкових зобов'язань з ПДВ становить 603,00 грн. Платіжним дорученням №36 від 29.03.2011 року ПП «Квант»перерахував вищевказану суму до бюджету. Таким чином, ПП«Квант»в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед бюджетом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Від відповідача 15.10.2012 року до суду були надані письмові заперечення на адміністративний позов, в яких заступник начальника Березівської МДПІ Одеської області ДПС просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи, що зміст позовних вимог не відповідає викладеним обставинам, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, твердження ПП «Квант», викладені в позові, суперечливі та не відповідають предмету розгляду справи та не доводять неправомірності визначення Березівською МДПІ податкового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість у сумі 5472,07 грн., у тому числі 4377,66 грн. основного платежу та 1094,41 грн. штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2012 року №0000082356.

В судовому засіданні представник відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Приватне підприємство «Квант»(ідентифікаційний код 30615952), зареєстровано Іванівською районною державною адміністрацією Одеської області 29.12.1999 року за місцезнаходженням: 67200, Одеська область, Іванівський район, смт Іванівка, вул. Кузьміна, 74, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.32).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтовм №21667443 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.19).

Судом встановлено, що в період з 19.04.2012 року по 25.04.2012 року головним державним податковим ревізор-інспектором Уманюком О.П. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «Квант»з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Юнікум-Плюс»за період лютий 2011 року та ПП «Агроресурс Південь»за період лютий 2011 року, за результатами якої було складено акт №38/22-3/30615952 від 03.05.2012 року (а.с.4-18), в висновках якого зазначено про нікчемність угод позивача з ПП «Юнікум-Плюс»та ПП «Агроресурс Південь»; про порушення позивачем п.198.3 ст.198 та п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та зазначено про збільшення в зв'язку з цим податкового кредиту на загальну суму ПДВ 4377,66 грн., у тому числі за лютий 2011 року на суму ПДВ 4377,66 грн. податковий кредит на загальну суму ПДВ 4377,66 грн., у тому числі за лютий 2011 року на суму ПДВ 4377,66 грн.

Відповідач в акті зазначив, що при перевірці було використано акти ДПІ у Приморському районі м. Одеси: від 24.02.2012 рок№530/23-5/37222505 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Агроресурс Південь», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року-31.12.2011 року»; акт від 24.02.2012 року №531/23-513/36919295 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Юнікум-Плюс»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період лютий-грудень 2011 року. Відповідно до зазначених актів контрагенти позивача - ПП «Агроресурс Південь», ПП «Юнікум-Плюс»- за місцезнаходженням відсутні. Крім цього не встановлені основні засоби даних підприємств, складські приміщення з чого співробітниками Приморської ДПІ в відповідній службовій записці зроблено висновок про відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності.

Приписами п.7 р. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом ДПА України N 1003 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2011 року за N 70/18808 (далі Порядок), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.п 3.1.11- 3.1.14 р.2 Порядку, в описовій частині акту документальної перевірки зазначається інформація про зустрічні звірки ; про наявність у платника податків засобів виробництва та транспортних засобів, які використовуються у процесі здійснення діяльності, у тому числі орендованих, товарно-матеріальних цінностей, коштів на розрахункових рахунках (у разі наявності); про проведені обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (у разі їх проведення).

Проаналізувавши зазначені посилання відповідача в акті перевірки, суд дійшов висновку, що в порушення положень зазначених в Порядку, відповідач посилається як на встановлені факти про відсутність у контрагента позивача складських, виробничих приміщень, відсутність транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів при цьому не зазначено за наслідками яких проведених заходів та на підставі яких первинних документів встановлені зазначені факти.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що доказом фіктивності діяльності є виявлені порушення за результатами перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси контрагентів позивача - ПП «Агроресурс Південь», ПП «Юнікум-Плюс», оскільки для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту має враховуватись реальний факт поставки, використання у власній діяльності та обліку товарів саме позивачем, який не несе відповідальності за облікову політику ПП «Агроресурс Південь», ПП «Юнікум-Плюс», через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами-продавцями із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем. Крім того, позивачем надано до суду свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Агроресурс Південь», ПП «Юнікум-Плюс» (а.с.91, 93), Свідоцтво №100268221 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Юнікум-Плюс» (а.с.92) та Свідоцтво №100300586 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Агроресурс Південь»(а.с.94).

На підставі акта №38/22-3/30615952 від 03.05.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №18.05.2012 року №0000082356 (а.с.33), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ за основним платежем -4377,66 грн. та за штрафними санкціями -1094,41 грн.

Суд вважає, що дане рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або

ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлено, що позивачем було укладено усні договори з ПП «Агроресурс Південь», ПП «Юнікум-Плюс», за якими ПП «Квант»придбавав певні товари у ПП «Агроресурс Південь», ПП «Юнікум-Плюс».

Дійсність господарських операцій з ПП «Агроресурс Південь»підтверджується: податковою накладною від 10.02.2011 року №226 (а.с.71), відповідно до якої позивач придбав у ПП «Агроресурс Південь»товар, на який видано накладну №226 від 10.02.2011 року (а.с.72), оплата за товар була здійснена у безготівковій формі відповідно до рахунку №2502/9 (а.с.74); податковою накладною від 28.02.2011 року №689 (а.с.75), відповідно до якої позивач придбав у ПП «Агроресурс Південь»товар, на який видано накладну №689 від 28.02.2011 року (а.с.76), оплата за товар була здійснена у безготівковій формі відповідно до рахунку №0402/6 від 04.02.2011 року (а.с.77.)

Дійсність господарських операцій з ПП «Юнікум-Плюс»підтверджується: податковою накладною від 04.02.2011 року №104 (а.с.78), відповідно до якої позивач придбав у ПП «Юнікум-Плюс»товар, на який видано накладну №104 від 09.02.2011 року (а.с.78).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, придбаний у зазначених вище контрагентів товар, використовував в подальшому в своїй господарській діяльності та реалізовував його таким постачальникам: ТОВ «Елітвинпром», ВАТ ОВО «Холодмаш», ПАТ «ОЗКПА», що підтверджено наявними в матеріалах справи податковими накладними, довіреностями на отримання товару, накладними (а.с.80-90).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України

Приписами ст. ст. 203, 215 та 228 ЦК України, визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, підстави недійсності правочину та правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. В акті перевірки відповідачем не зазначено, також не надано пояснень в судовому засіданні яким чином і на підставі яких документів відповідачем здійснено висновок, що позивачем при укладені договорів з ПП «Юнікум-Плюс»та ПП «Агроресурс Південь»не дотримані вимоги необхідні для чинності правочину та яким чином порушені наслідки вчинення правочину.

Згідно ст. 662 ЦК України, передбачено обов'язок продавця передати товар покупцеві

В адміністративному позові позивач та в судовому засіданні представник позивача зазначив, що товар переданий від контрагентів до позивача - ПП «Квант», що й підтверджено первиними документами, та в подальшому використовувався в господарській діяльності позивача.

При розгляді справи відповідач не наддав до суду доказів про фіктивний та/або безтоварний характер господарських операцій між позивачем та ПП «Юнікум-Плюс»та ПП «Агроресурс Південь»: безтоварність операції означає відсутність її реального характеру, а відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених таким правочином.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.

Згідно з порядком заповнення податкової накладної, як визначено в наказі ДПА України від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2).

Податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, та банківські виписки, що наявні в матеріалах справи є первинними бухгалтерськими документи.

Позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями -ПП «Юнікум-Плюс»та ПП «Агроресурс Південь». Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту позивачем сформована правомірно, оскільки ПДВ входить до складу суми сплаченої продавцеві за товар.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надав документи.

Дослідивши матеріали справи та пояснення представників сторін суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно збільшено ПП «Квант» грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З приписів вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Положенями ч.2 ст. 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по даній справі не доведено порушення приватного підприємства «Квант» вимог чинного законодавства.

З урахуванням обставин справи, вище викладеного, та з урахуванням статті 11 КАС України, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Березівської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби від 18.05.2012 року №0000082356 є протиправним, та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем в порушення діючого законодавства, а позовні вимоги приватного підприємства «Квант»засновані на діючому законодавстві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 128, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Квант» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Березівської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби від 18.05.2012 року №0000082356.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 07 грудня 2012 року

Суддя Вовченко O.A.

.