Ухвала

від 20.11.2012 по справі 12/74б/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 листопада 2012 р. № 12/74б/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Подоляк О.А., Добролюбової Т.В., Могил С.К., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С., розглянувши заявуДержавної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за заявою боржника про Вищого господарського суду України від 11.07.2012 № 12/74б/2011 Приватного підприємства "Лєстєторг" банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.12.2011 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, боржника ліквідовано, а провадження у справі № 12/74б/2011 про банкрутство Приватного підприємства "Лєстєторг" припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2012 ухвалу господарського суду Луганської області від 15.12.2011 скасовано, а провадження у справі № 12/74б/2011 про банкрутство Приватного підприємства "Лєстєторг" припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2012 скасовано, а ухвалу господарського суду Луганської області від 15.12.2011 залишено в силі.

Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.07.2012 у даній справі, в якій заявник просить скасувати вказану постанову, справу направити на новий розгляд, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 60 Господарського кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2011 у справі № 27/133б та від 13.07.2011 у справі № 12/118б.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції, якою боржника ліквідовано, а провадження у справі припинено. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що звернення із заявою про визнання боржника банкрутом відбулось з дотриманням вимог та передумов, необхідних для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою в порядку статті 51 Закону про банкрутство, а саме до заяви про банкрутство боржника було додано докази повідомлення податкового органу, копію "Бюлетня державної реєстрації", копії рішень засновників щодо припинення юридичної особи, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проміжний ліквідаційний баланс, довідки з управління Держкомзему у м. Луганську, Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, УМВС в Луганській. Отже, суд першої інстанції за результатами розгляду звіту ліквідатора боржника, всебічно перевірив обставини справи у відповідності з нормами матеріального права та прийняв рішення з дотриманням вимог процесуального закону.

Водночас, у постанові від 13.07.2011 у справі № 12/118б суд касаційної інстанції вказав, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника, визнаного банкрутом в порядку статті 51 Закону про банкрутство, та припинення, у зв'язку з цим, провадження у справі є такими, що зроблені за відсутності обов'язкових передумов та обставин, за яких, відповідно до законодавства порушується та здійснюється провадження у справі про банкрутство в порядку статті 51 Закону про банкрутство, та які є складовими предмету розгляду в справі про банкрутство в порядку зазначеної статті, а тому рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі припиненню за відсутністю предмета спору.

Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у наведених справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 04.10.2011 у справі № 27/133б, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції , не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 12/74б/2011 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби у допуску справи № 12/74б/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя О.Подоляк Судді Т.Добролюбова С.Могил В.Селіваненко О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)