Рішення

від 29.11.2012 по справі 5011-57/14369-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/14369-2012 29.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛА ГРУПП"

про стягнення 9936,63 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 29.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасибудсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛА ГРУПП" 9936 грн. заборгованості, з яких: 7605,00 грн. -основний борг, 1951,43 грн. -пені, 380,20 грн. -3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині поставки оплаченого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/14369-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.11.2012р.

08.11.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудсервіс" надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012р. розгляд справи №5011-57/14369-2012 відкладено на 29.11.2012р.

29.11.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудсервіс" надійшла телеграма, в якій позивач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

Представник позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудсервіс" в судовому засіданні 29.11.2012р. судове засідання 29.11.2012р. не з'явився.

Представник відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛА ГРУПП" в судове засідання 29.11.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №22863146.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з усною домовленістю між сторонами, відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товар, а саме: 21 куб. м. бетону товарного П4 В 15 та доставку продукції бетонозмішувачем (360 км)., а позивач зобов'язаний був прийняти та оплатити зазначений товар в розмірі 10815,00 грн. на умовах передоплати.

Позивачем на виконання взятих на себе зобов'язань здійснено оплату рахунку-фактури №СФ-0000128 від 30.07.2010р. на загальну суму 10815,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 61 від 30.07.2010р. на суму 10815,00 грн.

Відповідач, відповідно до видаткової накладної №РН-0000128 від 25.11.2010р. та товарно-транспортної накладної №ТТН-000128 від 25.11.2010р. частково здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 3210,00 грн.

Позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, на адресу відповідача надіслано претензію № 1 від 10.02.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №05410620, про зобов'язання повернути грошові кошти у сумі 7605,00 грн., у зв'язку з не виконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки оплаченого товару.

Позивач зазначає, що станом на час пред'явлення позову, відповідач грошових коштів у сумі 7605,00 грн. не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7605,00 грн. -основний борг, 1951,43 грн. - пені, 380,20 грн. -3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Дослідивши видаткову накладну №РН-0000128 від 25.11.2010р., товарно-транспортну накладну №ТТН-000128 від 25.11.2010р., докази оплати, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов'язався здійснити оплату товару, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався поставити такий товар, що містять цивільну-правову природу договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення № 61 від 30.07.2010р. здійснено оплату товару, що мав поставити відповідач на суму 10815,00 грн.

Відповідач, в свою чергу здійснив поставку товару (бетону товарного П4 В 15 (6 куб. м.) та доставку продукції бетонозмішувачем (120 км). на загальну суму 3210,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000128 від 25.11.2010р. та товарно-транспортною накладною №ТТН-000128 від 25.11.2010р.

Таким чином, відповідачем, в повному обсязі, не виконано свого зобов'язання щодо поставки товару на суму 10815,00 грн. здійсненої позивачем, в зв'язку з чим, останній, у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з претензію № 1 від 10.02.2012р. про зобов'язання повернути грошові кошти у сумі 7605,00 грн.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмових пояснень чи доказів повернення грошових коштів у розмірі 7605,00 грн. не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 7605,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 7605,00 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

Позивач, також просить суд стягнути з відповідача 1951,43 грн. -пені, нарахованої в період з 01.12.2010 року по 01.08.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судом вище, між сторонами, на підставі усної домовленості, виникли правовідносини, відповідно до яких позивач зобов'язався оплатити товар, а відповідач в свою чергу зобов'язався здійснити поставку такого товару. При цьому Договір у письмовій формі, умовами б якого сторони передбачили відповідальність за несвоєчасну поставку товару у вигляді пені, між позивачем та відповідачем не укладався.

З огляду на викладені обставини, суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення 1951,43 грн. пені.

Позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, 3% річних у розмірі 380,20 грн. у період з 01.12.2010 року по 01.08.2012р.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи, вимоги ст. 530 ЦК України, та вимогу № 1 від 10.02.2012р., отриману відповідачем 22.02.2012р., останній є таким, що прострочив з 01.03.2012р., а тому нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснюється у період з 01.03.2012р. по 01.08.2012р.

Суд здійснивши перерахунок, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 96,26 грн., у період з 01.03.2012р. по 01.08.2012р.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛА ГРУПП" (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Артема, 103, літера А, поштова адреса: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 64; код ЄДРПОУ 35743763; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" (юридична адреса: 18015, м. Черкаси, вул. Грибоєдова 106, кв. 133; код ЄДРПОУ 36785233) 7605 (сім тисяч шістсот п'ять) грн. 00 коп. -основного боргу, 96 (дев'яносто шість) грн. 26 коп. -3% річних, а також 1244 (одну тисячу двісті сорок чотири) грн. 42 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.12.2012р

Суддя О.В. Гулевець