Рішення

від 14.11.2012 по справі 5006/41/99/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.12 р. Справа № 5006/41/99/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою: Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мактранс-сервіс», м. Макіївка

про стягнення заборгованості за договором №4161/2012 від 09.02.2010р. - основного боргу 758,40 гривень, пені 57,42 гривень, індексу інфляції 3,80 гривень, 3% річних 15,55 гривень; стягнення заборгованості за договором №25/10 від 09.02.2012р. - основного боргу 3079,40 гривень, пені 232,73 гривень, індексу інфляції 15,40 гривень, 3% річних 60,27 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Багненко А.В.

Від відповідача: не з'явився

Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Мактранс-сервіс», м. Макіївка про стягнення заборгованості за договором №4161/2012 від 09.02.2010р. - основного боргу 758,40 гривень, пені 57,42 гривень, індексу інфляції 3,80 гривень, 3% річних 15,55 гривень; стягнення заборгованості за договором №25/10 від 09.02.2012р. - основного боргу 3079,40 гривень, пені 232,73 гривень, індексу інфляції 15,40 гривень, 3% річних 60,27 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4161/2010 від 09.02.2010р. та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №25/10 від 09.02.2010р.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням обставин справи та наявних в ній матеріалів, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2010р. Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мактранс-Сервіс» (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі -договір оренди) №4116/2010, згідно п.п. 1.1. в редакції договору №1 про внесення змін, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно-нежитлові вбудовані приміщення (далі майно) площею 108,40кв.м., розміщені на другому поверсі будівлі за адресою: м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, що перебувають на балансі Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.10.2009р. і становить за незалежною оцінкою 145472,80 гривень.

Відповідно до п. 2.1. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передавання майна.

Факт передачі зазначеного у п.1.1 Договору майна в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передавання від 09.02.2010р.

Положеннями розділу 3 договору сторонами визначені зобов'язання щодо здійснення орендних платежів, а саме:

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами та доповненнями), та за результатами конкурсу на право оренди Державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2010 року - 1991, 75 гривень (п.3.1. договору в редакції договору №1 про внесення змін);

- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісячно не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розділу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж;

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному у п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

П.5.13. договору передбачено, що орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Позивач звертався з вимогою про погашення заборгованості до відповідача. В матеріалах справи наявна відповідь відповідача на претензію, згідно якої останній повідомляє, що підприємство знаходиться в тяжкому матеріальному стані, оплатити зазначену суму в претензії не має можливості проте як тільки фінансовий стан покращиться претензія буде задоволена.

В матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками двома сторонами акт звіряння розрахунків станом на 22.10.2012р. на суму 758,40 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання п.5.13. договору оренди №4161/2010 позивачем (балансоутримувачем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №25/10 від 09.02.2010р.

Балансоутримувач-Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Макіївка, вул. Лихачова, 60 (надалі будівля), загальною площею 169,75 кв.м., а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором (п.1.1. договору).

Пунктом 2.2.3. договору передбачений обов'язок відповідача не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, за технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт до відповідної вартості приміщення, а також за комунальні послуги та інші витрати.

Цей договір укладено строком на 2 роки 365 днів, що діє з 09.02.2010р. до 03.02.2013р. включно (п.5.1.договору).

На адресу відповідача була направлена претензія про погашення суми боргу на суму 551,10 гривень.

В матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками двома сторонами акт звіряння розрахунків станом на 22.10.2012р. на суму 3079,40 гривень.

Як вбачається з заявлених вимог позивача останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №4161/2012 від 09.02.2010р. - основного боргу 758,40 гривень, пені 57,42 гривень, індексу інфляції 3,80 гривень, 3% річних 15,55 гривень; стягнути заборгованість за договором №25/10 від 09.02.2012р. - основного боргу 3079,40 гривень, пені 232,73 гривень, індексу інфляції 15,40 гривень, 3% річних 60,27 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань за договором №4161/2012 від 09.02.2010р. та за договором №25/10 від 09.02.2012р. та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) щодо визначеного у позовній заяві періоду, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та умовами договору №4161/2012 від 09.02.2010р. та №25/10 від 09.02.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за договором №4161/2012 від 09.02.2010р. та №25/10 від 09.02.2012р.

Невиконання відповідачем грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Факт заборгованості за договорами №4161/2012 від 09.02.2010р. та №25/10 від 09.02.2012р. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

В зв'язку з чим суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу, а саме:

За договором №4161/2012 від 09.02.2010р. - 758,40 гривень;

За договором №25/10 від 09.02.2012р. - 3079,40 гривень.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню за договором №4161/2012 від 09.02.2010р. в розмірі 57,42 гривні та за договором №25/10 від 09.02.2012р. пеню в розмірі 232,73 гривні.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 3.7. договору №4161/2012 від 09.02.2010р. передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

П.4.1. договору №25/10 від 09.02.2012р. встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. При несвоєчасному внесені плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача - за договором №4161/2012 від 09.02.2010р. 3% річних в розмірі 15,55 гривні та інфляційних витрат в розмірі 3,80 гривні; - за договором №25/10 від 09.02.2012р., 3% річних в розмірі 60,27 гривні, інфляційних витрат в розмірі 15,40 гривні.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України визначає одним з наслідків, встановлених законом або договором, порушення зобов'язання сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

З урахуванням викладеного, суд перевіривши відповідність наданих позивачем розрахунків умовам договорів, дійшов висновку про можливість часткового стягнення з відповідача на користь позивача:

- за договором №4161/2012 від 09.02.2010р. - пені в розмірі 57,26 гривні, 3% річних в розмірі 15,47 гривні та інфляційних витрат в розмірі 3,79 гривні;

- за договором №25/10 від 09.02.2012р. - пені в розмірі 232,09 гривні, 3% річних в розмірі 60,07 гривні, в повному обсязі інфляційних витрат в розмірі 15,40 гривні.

Судові витрати по сплаті судового збору, підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, м. Макіївка до товариства з обмеженою відповідальністю «Мактранс-сервіс», м. Макіївка, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мактранс-сервіс» (86108, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, код ЄДРПОУ 31717077) на користь державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (86108, м. Макіївка, вул.. Лихачова, 60, код ЄДРПОУ 00174088) за договором №4161/2012 від 09.02.2010р. суму боргу в розмірі 758,40 гривень, пеню в розмірі 57,26 гривні, 3% річних в розмірі 15,47 гривень, інфляційні витрати в розмірі 3,79 гривні; за договором №25/10 від 09.02.2012р. суму боргу в розмірі 3079,40 гривні, пеню в розмірі 232,09 гривні, 3% річних в розмірі 60,07 гривень, інфляційні витрати в розмірі 15,40 гривні, судовий збір в розмірі 1609, 50 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 14.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19.11.2012 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Колесник Р.М.