Рішення

від 04.12.2012 по справі 5006/20/137/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.12 р. Справа № 5006/20/137/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа"

до Міського товариства інвалідів "Товариш"

про стягнення заборгованості у розмірі 7540,45грн.

представники сторін:

від позивача:Єжова Н.С. - представник за довіреністю;

від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" до Міського товариства інвалідів "Товариш" про стягнення заборгованості у розмірі 7540,45грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 7248,86грн., пені у розмірі 169,60грн., 3% річних у розмірі 121,99грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №1233 про поставку теплової енергії (вбудовані у житлові будинки нежитлові приміщення) від 01.02.2007 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 7248,86грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір №1233 про поставку теплової енергії (вбудовані у житлові будинки нежитлові приміщення) від 01.02.2007; додаток №1 "Акт технічного огляду системи теплопостачання вбудованого приміщення Горлівського Міського товариства інвалідів "Товариш" від 12.01.2007 до договору №1233 від 01.02.2007; додаткові угоди: від 27.09.2010, від 30.09.2011, від 01.10.2011, №08/1178 від 06.02.2012 до договору №1233 від 01.02.2007; акт від 18.10.2011 про підключення опалення; договір позички №1980009 від 18.08.2009; рішення Горлівської міської ради №313 від 04.04.2012; платіжні вимоги-доручення; реєстр сум, пред'явлених у платіжних вимогах.

Позивач у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.02.2007 між Публічним акціонерним товариством "Горлівськтепломережа", як постачальником (позивач) та Міським товариством інвалідів "Товариш", як споживачем (відповідач) укладено договір №1233 про поставку теплової енергії (вбудовані у житлові будинки нежитлові приміщення) (з урахуванням додатку №1; додаткових угод від 27.09.2010, від 30.09.2011, від 01.10.2011, №08/1178 від 06.02.2012 до договору №1233 від 01.02.2007) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію для теплопостачання нежитлового приміщення за адресою: вул. Пересипкіна, 10, з тепловим навантаженням на опалення Qо=0,009 Гкал/год, загальною площею 136,50 кв.м, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 10.1 договору, строк дії даного договору з 01.10.2006 по 30.09.2009.

Відповідно до п. 10.3 договору після закінчення терміну дії договору, договір автоматично продовжується на кожний наступний такий же період.

01.10.2012 сторони уклали додаткову угоду до договору, відповідно до якої п. 10.1 договору викладено в наступній редакції: п. 10.1 Строк дії даного договору з 01.10.2011 по 31.12.2012.

Згідно п. 1.2. договору, початок та закінчення опалювального періоду встановлюється рішенням міської Ради.

Рішенням Горлівської міської ради №313 від 04.04.2012 "Про закінчення опалювального сезону 2011-2012 років" вирішено установити термін закінчення опалювального сезону 2011-2012 років для житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури міста - з 15.04.2012.

Відповідно до п. 1.5 договору передбачено, що виконання постачальником зобов'язань по даному договору підтверджується актами підключення опалення житлових будинків, в які вбудовані нежитлові приміщення споживача, підписаними постачальником та комунальним підприємством, на утриманні якого знаходяться вказані житлові будинки, розпорядженнями Горлівської міської ради про закінчення опалювального сезону.

В додатку №1 до договору "Акт технічного огляду системи теплопостачання вбудованого приміщення Горлівського Міського товариства інвалідів "Товариш" від 12.01.2007, сторонами встановлено, що система опалення єдина з внутрішньою системою опалення житлового будинку №10 по вул. Пересипкіна, опалення здійснюється від елеваторного вузла вищезазначеного житлового будинку ОСББ "Надежда", обслуговуванням внутрішньої системи опалення вбудованого приміщення здійснюється Горлівським Міським товариством інвалідів "Товариш", прилади обліку відсутні.

Нежитлове приміщення до якого позивачем поставляється теплова енергія належить відповідачу згідно з договором позички №1980009 від 18.08.2009, за умовами якого Виконавчий комітет Горлівської міської ради передав відповідачу в строкове безоплатне користування нежитлове приміщення загальною площею 136,5 кв.м, яке знаходиться на балансі КП "Служба єдиного замовника Калінінського району" та розташоване за адресою: м. Горлівка, вул. Пересипкіна, буд. 10, під статутну діяльність (відповідно до рішення виконкому від 18.08.2009 №1045). Строк дії договору позички №1980009 від 18.08.2009 встановлено з 18.08.2009 по 15.08.2012.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" на теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації покладено обов'язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Згідно п. 4.2.1 договору постачальник зобов'язався забезпечувати постачання теплової енергії споживачу до межі розділу теплових мереж між постачальником і комунальним підприємством, на утриманні якого знаходиться житловий будинок, в який вбудовано нежитлове приміщення споживача.

На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2011 по квітень 2012 подано теплову енергію до об'єкту відповідача, що підтверджується актом від 18.10.2011 про підключення опалення та актом на відключення опалення від 15.04.2012, які підписані сторонами та з боку відповідача скріплені печатками, копії яких надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Факт постачання теплової енергії позивачем відповідачу підтверджується відомостями про фактичне використання теплової енергії балансоутримувачем будинку №10 по вул. Пересипкіна у м. Горлівки, ОСББ "Надежда", за: жовтень 2011, листопад 2011, грудень 2011, січень 2012, лютий 2012, березень 2012, квітень 2012.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єкту споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно п. 5.1 договору споживач оплачує за відпущену теплову енергію: за опалення загальної площі 136,50 кв.м, за тарифом 6,04 грн. за 1кв.м в місяць, сума оплати за місяць опалювального періоду становить: 824,46грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 164,89грн., разом 989,35грн.

У разі зміни тарифів (системи оплати) Обласною державною адміністрацією або уповноваженим органом місцевого самоврядування, сторони автоматично вводять зміни в розрахунки за послуги теплопостачання з часу введення змін в дію (п.5.2 договору).

01.10.2011 сторони уклали додаткову угоду до договору.

Пунктом 1 додаткової угоди від 01.10.2011 до договору визначено, що відповідно до постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 №21 від 01.10.2011 встановлений тариф на теплову енергію для інших споживачів в розмірі 877,01грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Додатковою угодою від 01.10.2011 сторони погодили п. 5.1 договору викласти у наступній редакції: "5.1 споживач оплачує відпущену теплову енергію у грошовій формі по об'єктам з приладами обліку: за спожиту теплову енергію на опалення за показниками приладу обліку за тарифом 877,01грн. за 1 Гкал, ПДВ 20% - 175,40грн., разом з ПДВ 1052,41грн. Розрахунок за спожиту енергію на опалення приміщення споживача, вбудованого у житловий будинок по вул. Пересипкіна, 10, здійснюється за показниками приладу обліку, встановленого на вводі у зазначеному житловому будинку, який знаходиться на балансі та обслуговуванні ОСББ "Надежда", пропорційно опалювальної площі кожного споживача, облік спожитої енергії здійснюється по даному лічильнику.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.4 визначено, що оплату за теплову енергію споживач здійснює до початку розрахункового місяця згідно платіжній вимозі-дорученню, пред'явленій постачальником протягом 7 банківських днів з моменту її отримання.

Відповідно до п. 5.5 договору платіжна вимога-доручення постачальника вважається пред'явленою споживачу з моменту вручення її споживачу, керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру (казначею), відповідальному за діловодство споживача. У разі неможливості вручення особисто - з моменту відправки поштою рекомендованим листом за юридичною адресою, вказаною у договорі, з урахуванням строку поштового перебігу.

На виконання умов договору, позивачем виставлені платіжні вимоги-доручення за період з жовтня 2011 по квітень 2012, які додані до матеріалів справи, а саме: №1233 від 20.10.2011 на суму 428,23грн., №1233 від 02.11.2011 на суму 29,17грн., №1233 від 03.11.2011 на суму 2045,89грн., №1233 від 29.11.2011 на суму 603,25грн., №1233 від 05.12.2012, на суму 3085,42грн., №1233 від 10.01.2012 на суму 3542,52грн., №1233 від 01.02.2012 на суму 3130,88грн., №1233 від 28.02.2012 на суму 1843,42грн., №1233 від 12.03.2012 на суму 2475,96грн., №1233 від 28.03.2012 на суму 554,35грн., №1233 від 20.04.2012 на суму 1810,57грн., на загальну суму 19549,66грн. Вказані платіжні вимоги-доручення на оплату теплової енергії були вручені відповідачу, про що свідчать підписи відповідальних осіб про їх отримання у реєстрі сум, які пред'явлені в платіжних вимогах позивача.

Відповідач умови договору не виконав, вартість отриманих послуг з теплопостачання у період з жовтня 2011 по квітень 2012 оплатив частково на суму 10799,63грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості та пені за несвоєчасну оплату вартості теплової енергії.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості та пені за несвоєчасну оплату вартості теплової енергії, позивачем здійснено перерахунок сум відпущеної теплової енергії, у зв'язку з чим вартість теплової енергії зменшилась на суму 1501,17грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 7248,86грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу в розмірі 7248,86грн., розмір заборгованості не спростував, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 7248,86грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 169,60грн.за період з 06.11.2011 по 07.10.2012 на підставі п. 8.2 договору.

Пунктом 8.2 договору визначено, що за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

27.09.2010 сторонами підписано додаткову угоду до договору та узгоджено п. 8.2 договору викласти у наступній редакції: "п. 8.2. За весь період несвоєчасної оплати теплової енергії споживачу нараховується пеня у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію, та враховуючи те, що 0,01% за кожний день прострочення не перевищує законодавчо встановлений максимальний розмір пені на рівні подвійної облікової ставки НБУ, суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір пені за період з 05.11.2012 по 07.10.2012 становить 171,42грн.

Однак, суд не виходить за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 169,60грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 121,99грн. за період з 25.01.2012 по 07.10.2012.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 121,99грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міського товариства інвалідів "Товариш" (вул. Пересипкіна, буд. 10, м.Горлівка, Донецька область, 84624, ЄДРПОУ 03597300, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" (вул. Академіка Павлова, буд. 13, м.Горлівка, Донецька область, 84601, ЄДРПОУ 03337007) суму основного боргу в розмірі 7248 (сім тисяч двісті сорок вісім) грн. 86 коп., пеню у розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 99 коп., судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 05.12.2012