Рішення

від 29.11.2012 по справі 7/5007/1202/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" листопада 2012 р. Справа № 7/5007/1202/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Козуб О.М. - довіреність №491 від 15.06.12р.;

Тарадай Б.В. - довіреність №1905 від 20.08.12р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Житомир)

до Житомирської обласної організації роботодавців підприємств гірничодобувної галузі України "Граніт" (м. Житомир)

про стягнення 2345,43 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2345,43 грн. заборгованості, з яких: 2297,14 грн. - основний борг, 40,40 грн. - пеня, 7,89 грн. - 3% річних.

15.11.12р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 1198,65 грн. заборгованості, з яких 1150,36 грн. - основний борг, 40,40 грн. - пеня, 7,89 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях. Ухвали господарського суду від 26.10.12р. та 15.11.12р., направлені на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи: 10002, м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, 114), повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 114, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.10р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (позивач/орендодавець) та Житомирською обласною організацією роботодавців підприємств гірничодобувної галузі України "Граніт" (відповідач/орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №751/27 від 01.09.10р., відповідно до якого орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - Майно), розташоване в м. Житомир на 2 поверсі 3 -поверхового будинку № 26 по вул. Вітрука, загальною площею 11,3 м - виробничих та адміністративних приміщень для розташування офісу (п.п. 1.1 договору).

Вартість Майна, яке передається в оренду, визначається по залишковій балансовій вартості будівлі і станом на 01.08.10 року становить 3189 грн. з ПДВ - для виробничих та адміністративних приміщень (п.п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.3. договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Згідно п.п. 3.1. договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі Майна.

Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна згідно з додатком №1 становить 35,00 грн. за 1 м2 орендованої площі з ПДВ (20).

Орендна плата за перший місяць оренди за 11,3 м2 всієї орендованої площі становить 395,50 грн., без урахування індексу інфляції за серпень 2010 р. (п.п. 3.2. договору).

Відповідно до п.п. 3.2.1. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на інде поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Додатково до орендної плати орендар оплачує витрати на утримання майна вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п.п. 3.1 Договору, з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі (п.п. 3.4. договору).

Згідно п.п. 8.1. договору сторони зобов'язуються виконувати всі умови, передбачені цим договором несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно п.п. 8.2. договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних платежів та комунальних послуг, яка станом на 24.10.12р. відповідно до розрахунків позивача (а.с. 12-14) становила 2345,43 грн. , з яких 2297,14 грн. - заборгованість по орендній платі, 40,40 грн. - пеня, 7,89 грн. - 3% річних.

25.10.12р. відповідачем оплачено частину заборгованості в сумі 564,44 грн. та 582,34 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №47 та №48 (а.с. 35-36).

15.11.12р. у зв'язку з частковою оплатою заборгованості представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 1198,65 грн. заборгованості, з яких 1150,36 грн. - основний борг, 40,40 грн. - пеня, 7,89 грн. - 3% річних.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 1198,65 грн., з яких 1150,36 грн. - основний борг, 40,40 грн. - пеня, 7,89 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 1150,36 грн.

Поряд з цим, судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та пені, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, вимоги позивача про стягнення 7,89 грн. 3% річних підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення вимогу про стягнення 40,40 грн. пені.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирської обласної організації роботодавців підприємств гірничодобувної галузі України "Граніт" (10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 114, ід. код 34687682)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ід. код 0184114) 1198,65 грн. заборгованості, з яких 1150,36 грн. - основний борг, 40,40 грн. - пеня, 7,89 грн. - 3% річних, а також 1609,50 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.12.12

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)