Рішення

від 29.11.2012 по справі 5020-1172/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року справа № 5020-1172/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт України»

(83003, м. Донецьк, просп. Ілліча,81)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Южний Регіон»

(99040, м. Севастополь, вул. Камишове шосе,5),

про стягнення заборгованості у розмірі 21674,07 грн, -

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача -Коржевського А.Р., довіреність б/н від 10.09.2012,

представника відповідача - не з`явився,

Суть спору :

16.10.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Продукт України" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Южний Регіон», в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором поставки №01/12/1-2011(далі Договір) від 01.12.2011 у розмірі 21 674, 07 грн., з яких: 20 723, 63 грн. основної суми боргу, 158,40 грн. -3% річних та 792,04 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати за поставлений товар за договором поставки №01/12/1-2011 від 01.12.2011, у зв'язку із чим були також нараховані штрафні санкції, а саме неустойка та 3%річних.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.10.2012 було порушено провадження по справі та призначено судовий розгляд на 14.11.2012.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України 14.11.2012 на 29.11.2012.

У судове засідання 29.11.2012 з`явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання 29.11.2012 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 14.11.2012 не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також статтею 64 ГПК України визначено, що у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали надсилалась судом відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідач не скористався правом, наданим їм статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами, що узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Продукт України»(постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Южний Регіон» було укладено договір поставки №01/12/1-2011 (далі -Договір), відповідно до пунктів 1.1. та 1.2 якого Постачальник поставляє, а Покупець купує Товар під торговими марками, права на які належать Постачальнику, для продажу у закріпленому за Покупцем регіоні місті Севастополі, на умовах та порядку, встановленому даним договором (а.с. 8-12).

Згідно п.2.1. договору, асортимент, кількість Товару визначаються у письмовому замовленні, яке узгоджується з Постачальником, з урахуванням наявності продукції на складі Постачальника.

У розділі 4 сторони обумовили ціну товару та порядок розрахунків.

Так, у пунктах 4.1., 4.2 Договору визначено, що ціна одиниці товару встановлюється Постачальником та відображується у видатковій накладній на товар, що поставляється. Сплата товару здійснюється у національній валюті України -гривні.

Згідно пунктів 4.3.-4.4. договору, покупець здійснює повну оплату Товару в день його поставки. Днем поставки Товару вважається день, вказаний у податковій накладній на Товар. Датою сплати вважається дата нарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. У випадку прострочення сплати за поставлений Товар, згідно з п. 4.3 даного договору, Постачальник має право відмовити в поставці Товару до повного погашення дебіторської заборгованості Покупцем.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити отриманий від Постачальника Товар відповідно до видаткових накладних у строки, встановлені пунктом 4.3 цього Договору.

Згідно з пунктом 6.11 Договору, покупець зобов'язаний щомісячно надавати акти звірок по сплаті за поставлений товар.

У розділі 7 Договору передбачена відповідальність сторін.

Так, зокрема у пункті 7.2. Договору встановлено, що за порушення строків сплати продукції, вказаних у пункті 4.3 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,07% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення зобов'язання.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 (пункт 9.1 Договору) .

На виконання умов Договору позивачем в період з 01.12.2011 по 08.07.2012 був поставлений товар відповідачу на суму 550 504,09 грн., який був сплачений відповідачем у розмірі 529 780,46 що підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками (арк.с.17-69).

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав та сплатив вартість поставленого товару за видатковою накладною №ПТ000007107 від 08.07.2012 частково на суму 10 998,97, у зв'язку із чим станом на 10.10.2012 у нього склалась заборгованість перед позивачем у розмірі 20 723,63 грн.

Зазначене стало причиною звернення позивача до суду з відповідними вимогами.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Покупець відповідно до п.4.3. Договору, зобов'язався здійснити повну оплату товару в день його поставки, однак зазначений обов'язок виконав не у повному обсязі та не сплатив залишок заборгованості за поставлений товар, який станом на 10.10.2012 становить 20 723,63 грн.

У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення спірної суми заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за договором поставки № 01/12/1-2011 від 10.01.2012 на загальну суму -20 723,63 грн.

Враховуючи що оплата продавцеві отриманого товару є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 20 723,63 грн.

Крім цього, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті боргу, позивач просить стягнути пеню у розмірі 792,04 грн. та 3% річних у розмірі 158,40 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Також пунктом 7.2. договору, сторони передбачили, що за прострочення оплати реалізованого товару покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на те, що судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлену продукцію, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (20 723,63/365*93 (з 09.07.2012 по 10.10.2012)/100*15 = 792,04грн) суд знаходить його вірним, а вимогу позивача, щодо сплати відповідачем пені за період з 09.07.2012 по 10.10.2012 у розмірі 792,04 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Також, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми за період з 09.07.2012 -10.10.2012 у розмірі 158,40 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних (20 723,63/365*93(з 09.07.2012 по 10.10.2012)/100*3=158,40грн), суд дійшов висновку що вони відповідають умовам договору та чинному законодавству.

За таких обставин позов у цій частині також підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп. відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Южний Регіон» (99040, м. Севастополь, вул. Камишове шосе,5 п/р 26009060311955 в ПАТ «ПриватБанк», МФО 324934, код ЄДРПОУ 36598364) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт України» (83003, м. Донецьк, просп. Ілліча,81; р/р 26007000000006 у відділенні ДОД «ВБР»м.Донецьк, МФО 380719; код ЄДРПОУ 36615651, або інший рахунок) заборгованість за договором поставки №01/12/1-2011 від 01.12.2011 у розмірі 21 674,07 грн. (двадцять одна тисяча шістсот сімдесят чотири грн. 07 коп.), з яких 20 723,62 грн. сума основного боргу, 792,04 грн. пені, 158,40 грн. 3% річних.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Южний Регіон» (99040, м. Севастополь, вул. Камишове шосе,5 п/р 26009060311955 в ПАТ «ПриватБанк», МФО 324934, код ЄДРПОУ 36598364) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт України» (83003, м. Донецьк, просп. Ілліча,81; р/р 26007000000006 у відділенні ДОД «ВБР»м.Донецьк, МФО 380719, код ЄДРПОУ 36615651; або інший рахунок) судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 04.12.2012.

Суддя C.О.Щербаков