Постанова

від 06.12.2012 по справі 5024/1307/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р.Справа № 5024/1307/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів: Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача -Москальов О.Є. по дов. від 26.11.2012р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Б.К."

на рішення господарського суду Херсонської області від 16.10.2012р.

по справі № 5024/1307/2012

за позовом Приватного підприємства "Сільськогосподарська компанія "Зорецвіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Б.К."

про стягнення 130 000,00 грн.,

Встановив:

У вересні 2012р. Приватне підприємство „Сільськогосподарська компанія „Зорецвіт" (Далі -ПП „СК „Зорецвіт") звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Л.Б.К." (Далі -ТОВ „Л.Б.К.") про стягнення (повернення) грошових коштів у розмірі 130 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП „СК „Зорецвіт" посилається на договір поставки №21-03-12, укладений між сторонами 21.03.2012 року. Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок ТОВ „Л.Б.К." грошові кошти у розмірі 130 000,00 грн. Після цього, позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути сплачені кошти або поставити товар на суму передоплати, оскільки строк поставки товару у договорі необумовлений. Однак, відповідач свій обов'язок по передачі оплаченого товару або поверненню сплачених грошових коштів не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, відзив на позовну заяву до суду не направив, а тому справа була розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.10.2012р., винесеним суддею Ярошенко В.П., позовні вимоги ПП „СК „Зорецвіт" задоволені повністю. Суд стягнув з відповідача суму основного боргу в розмірі 130 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 600,00 грн..

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд, посилаючись на положення статтей 193 ГК України, 693 ЦК України зазначив, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання - відповідно вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ „Л.Б.К." звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ПП „СК „Зорецвіт" про стягнення (повернення) грошових коштів у розмірі 130000,00 грн. - відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що вимогу від позивача повернути сплачені кошти або поставити товар на суму передоплати, не отримував, у зв'язку з чим, ТОВ „Л.Б.К." не мало змоги відреагувати на неї.

Також, скаржник вважає, що ТОВ „Л.Б.К." в односторонньому порядку не відмовлялось від виконання умов договору. Крім цього, відповідач зазначив, що посилання суду першої інстанції на порушення вимог ч.2 ст. 693 ЦК України взагалі не має відношення до договірних відносин ТОВ „Л.Б.К." та ПП „СК „Зорецвіт", оскільки в договорі поставки сторони не встановили строк передачі товару.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, підтвердженням тому є копія реєстру №1 від 15.11.2012р. на відправку рекомендованою поштою з повідомленням ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2012р. про прийняття апеляційної скарги до провадження. Про причини своєї неявки суд не сповістив.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.2009р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Справа була розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 21.03.2012р., між сторонами був укладений договір поставки №21-03-12.

За умовами укладеного договору, ТОВ „Л.Б.К." (Постачальник) зобов'язується передавати у власність Покупцеві (ПП „СК „Зорецвіт"), а Покупець зобов'язується приймати й оплачувати згідно з умовами цього договору Товар, в асортименті, кількості і за цінами, які вказуються у відповідних рахунках-фактурах на окрему партію товару та у видаткових накладних на кожну окрему партію Товару. На кожну окрему партію Товару складається окрема видаткова накладна. Право власності на Товар, переданий за цим договором, переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної його передачі, в разі 100% оплати (п. 1.1 -1.3, а.с. 6-7).

Відповідно до п. 3.4.2 Покупець зобов'язаний оплатити рахунок-фактуру у розмірі 100% від загальної вартості окремої партії Товару, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

На виконання умов договору, ТОВ „Л.Б.К." виставило рахунки-фактури № РФ-17/1 від 02.04.2012р. та № РФ-21 від 06.04.2012р. на загальну суму 130 000,00 грн. Платіжними дорученнями № 190 від 02.04.2012р. та № 205 від 09.04.2012р. позивач сплатив дані рахунки-фактури у повному обсязі (а.с. 8-11).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, але відповідач станом на 03.07.2012р. Товар ПП „СК „Зорецвіт" не поставив, оскільки строк поставки Товару у договорі не обумовлений.

03.07.2012р. позивач направив відповідачу претензію № 1, в якій зазначив, що якщо протягом 5-ти днів з дня отримання даної претензії, відповідач не поверне шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ПП „СК „Зорецвіт" суму заборгованості, яка складає 130 000,00 грн., за непоставлений Товар згідно договору поставки, позивач буде змушений звернутись до господарського суду для вирішення питання з погашення заборгованості відповідно до діючого процесуального законодавства України та п. 10.2 Договору поставки № 21-03-12 від 21.03.2012р. (а.с. 12).

Дана претензія була отримана 03.07.2012р. особисто директором ТОВ „Л.Б.К." Моргун І.М., про що свідчить його підпис. Доказів визнання даного підпису таким, що не відповідає дійсності, відповідач а ні до суду першої інстанції, а ні до апеляційного суду не надав.

19.07.2012р. вих. № 19-1 ПП „СК „Зорецвіт" звернулось до ТОВ „Л.Б.К." з листом -вимогою про поставку товару, в якому пославшись на ст. ст. 193, 218, 222, 224 ГК України та статті 530, 663 ЦК України зазначило, що відповідач повинен у семи денний строк, з моменту отримання даної вимоги, виконати прийняті на себе зобов'язання, та поставити Товар у відповідності до умов Договору та рахунків-фактур № РФ-21 від 06.04.2012р. та №РФ-17/1 від 02.04.2012р., інакше ПП „СК „Зорецвіт" буде змушено звернутись до господарського суду (а.с. 13).

Дана вимога також була отримана за підписом особисто директором ТОВ „Л.Б.К." Моргун І.М. (зворотна сторона а.с. 13).

Однак, претензія №1 від 03.07.2012р. та вимога вих. № 19-1 від 19.07.2012р. залишені відповідачем без відповіді.

Крім цього, належних доказів поставки товару позивачу, відповідач до суду апеляційної інстанції також не надав.

Відповідно ст.712 ЦК України за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що при винесенні рішення від 16.10.2012р. по справі №5024/1307/2012, місцевим господарським судом повністю досліджено та обґрунтовано надано правову оцінку встановленим в справі фактам. Рішення господарського суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Б.К." - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 16 жовтня 2012р. у справі №5024/1307/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 06.12.2012р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя І.Г. Філінюк