Рішення

від 20.11.2012 по справі 5023/4252/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р.Справа № 5023/4252/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи", м. Київ до ПЗОВ "Лісова казка" ГУМВС України в Харківській області, м. Харків простягнення 1633,33 грн.

за участю представників:

позивача - Скрипка К.М. за довіреністю № 39-12 від 27.08.2012 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Лісова казка" ГУМВС України в Харківській області (відповідач) про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором про виконання комплексної державної експертизи проекту у розмірі 1159,39 грн., інфляційних у розмірі 70,72 грн., 3% річних у розмірі 65,85 грн. та пені у розмірі 337,37грн.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 20.11.2012 р. за вх. № Д1056/12, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

06 жовтня 2010 року між сторонами був укладений договір № 21-00331-10 (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання по виконанню комплексної державної експертизи проекту (експертиза).

Пунктом 1.2. договору була передбачена документація, що передається на експертизу: розрахунок інвестицій "Капітальний ремонт будівель дитячого оздоровчого комплексу "Лісова казка" ГУМВС України в Харківській області за адресою: Помєрки, 27 в м. Харків. Утеплення фасадів та заміна вікон, (кошторисна документація)".

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт з проведення експертизи визначалася згідно з "Порядком визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва", затвердженого постановою КМУ № 427 від 05.04.2006 року, та згідно п.2.2. договору вартість експертизи вказаного проекту будівництва склала 1159,39 грн., у т.ч. ПДВ - 193,23 грн.

Пунктом 1.4. договору було передбачено, що результати робіт надаються відповідачу у вигляді зведеного висновку комплексної державної експертизи після повного виконання відповідачем зобов'язань за даним договором.

Згідно п.1.5. договору належне виконання умов цього договору відповідачем та позивачем підтверджується сторонами підписанням двостороннього акту приймання-передачі робіт.

Судом встановлено, що позивачем у встановлені умовами договору строки були виконані роботи з проведення комплексної державної експертизи розрахунку інвестицій та відповідачу надано експертний висновок № 21-00331-10 від 06.10.2010 року.

Факт прийому-передачі виконаних робіт за договором підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі робіт за договором від 06.10.2010 року на суму 1159,39 грн.

Згідно п.2.6. договору оплата робіт здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі робіт.

Згідно позову позивач зазначає, що станом на 03.09.2012 року відповідачем оплата за договором не була здійснена, а позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 13 від 10.01.2012 року про сплату 1159,39 грн. за договором, яка була отримана відповідачем та залишена ним без задоволення.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу суми заборгованості за договором у розмірі 1159,39 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума заборгованості за договором у розмірі 1159,39 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пунктом 3.3. договору було передбачено, що у разі порушення строків оплати за договором, відповідач сплачує на вимогу позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставку НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи умови п. 3.3. договору щодо нарахування пені, господарський суд приходить до висновку, що розрахунок пені позивачем було зроблено не вірно, у зв'язку з тим, що нарахування позивачем пені за прострочення виконання зобов'язання відповідачем здійснювалося більше чим за період 6-ть місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України судом була перерахована сума пені та встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 87,73 грн. за період з 03.03.2012 р. по 03.09.2012 р.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку позивачем вірно було здійснено розрахунок 3% річних на суму 65,85 грн. та інфляційних на суму 70,72 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що згідно позову позивачем по справі є Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи", господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи" суми заборгованості за договором у розмірі 1159,39 грн., пені у розмірі 87,73 грн., 3% річних у розмірі 65,85 грн. та інфляційних у розмірі 70,72 грн., всього - 1383,69 грн.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 ГПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1368,08 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку "Лісова казка" ГУМВС України в Харківській області (61002, м. Харків, Київський район, вул. Мироносицька, 4, код ЄДРПОУ 25576907, р/р 35214001004746 у ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, м. Київ, Печерський район, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 35691621, р/р 26008010046796 в АТ "Укрексімбанк" в м. Києві, МФО 322313) суму заборгованості за договором у розмірі 1159,39 грн., пеню у розмірі 87,73 грн., 3% річних у розмірі 65,85 грн., інфляційні у розмірі 70,72 грн. та суму судового збору у розмірі 1368,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 26.11.2012 р.

Суддя Доленчук Д. О.