Рішення

від 20.11.2012 по справі 5023/4228/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р.Справа № 5023/4228/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Науково-виробниче ТОВ "ППП" /Поліграфічні плівки та послуги/, м. Львів до ТОВ "Ніка", Харківська область, Харківський район, смт. Рогань простягнення 217914,78 грн.

за участю представників:

позивача - Лепех Л.Л. за довіреністю № б/н від 11.09.2012 р.

- Маркус Т.Р. за довіреністю № б/н від 15.11.2012 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю "ППП" /Поліграфічні плівки та послуги/ (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" (відповідач) про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором купівлі-продажу матеріалів № 112 від 20.05.2004 р. у розмірі 200148,20 грн., 3% річних - 2961,10 грн. та пені - 14805,48 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення п.4.1. договору не оплатив отриманий товар за договором у повному обсязі, а здійснив часткову оплату.

Представники позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 20.11.2012 р. за вх. № Д1048/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 15.11.2012 р. за вх. № 18655, надав повідомлення на окрему ухвалу суду згідно якого повідомляв суд про те, що єдиним робітником відповідача є директор, який знаходиться у щорічній відпустці. Також, згідно даного повідомлення відповідач просив суд винести рішення у справі на розсуд суду.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 20.11.2012 р. за вх. № 19182, надав письмові пояснення по справі з додатком, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, встановив наступне.

20 травня 2004 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу матеріалів № 112 (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що позивач (продавець) постачає, а відповідач (покупець) приймає та сплачує поліграфічні матеріали, відповідно накладній, в якій вказується ціна за одиницю матеріалів та їх кількість.

Відповідно до п. 2.1. договору договір починає діяти з моменту його підписання і діє протягом двох років.

Пунктом 2.2. договору було передбачено, що якщо до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається продовженим на наступні два роки.

Згідно п.3.1. договору вартість кожної партії матеріалів вказується в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору та в рахунку, який виставляється продавцем на адресу покупця.

При цьому, суд зазначає, що позивачем до суду були надані відповідні рахунки, які виставлялися відповідачу, та надані письмові пояснення в яких позивач вказував, що специфікацій до договору у нього не має.

Пунктом 4.1. договору було передбачено, що рахунок, виставлений продавцем на адресу покупця повинен бути сплачений протягом 60 днів.

Відповідно до п.7.1. договору за затримку оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% вартості, яка несплачена в строк, за кожний день, що перевищує 60 днів з моменту отримання матеріалів покупцем.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 207243,76 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними з довіреностями:

- № 19327/Ха від 06.04.2011 року на суму 17083,25 грн. з довіреністю № 27 від 05.04.2011 року;

- № 19368/Ха від 15.04.2011 року на суму 19661,32 грн., № 19393/Ха від 22.04.2011 року на суму 5278,45 грн.; № 19401/Ха від 22.04.2011 року на суму 8868,96 грн. з довіреністю № 28 від 15.04.2011 року;

- № 19419/Ха від 04.05.2011 року на суму 10765,62 грн., № 19437/Ха від 06.05.2011 року на суму 31021,21 грн., № 19490/Ха від 20.05.2011 року на суму 5472,91 грн. з довіреністю № 32 від 04.05.2011 року;

- № 19640/Ха від 29.06.2011 року на суму 9710,40 грн., № 19664/Ха від 06.07.2011 року на суму 2925,36 грн., № 19675/Ха від 08.07.2011 року на суму 7127,35 грн. з довіреністю № 51 від 29.05.2011 року;

- № 19792/Ха від 05.08.2011 року на суму 14240,02 грн. з довіреністю № 65 від 05.08.2011 року;

- № 19896/Ха від 01.09.2011 року на суму 23784,76 грн.; № 19915/Ха від 05.09.2011 року на суму 9246,71 грн. з довіреністю № 71 від 01.09.2011 року;

- № 20028/Ха від 27.09.2011 року на суму 3466,98 грн. з довіреністю № 74 від 27.09.2011 р.;

- № 20102/Ха від 10.10.2011 року на суму 3004,72 грн. з довіреністю № 77 від 10.10.2011 р.;

- № 20273/Ха від 10.11.2011 року на суму 4687,31 грн., № 20298/Ха від 16.11.2011 року на суму 7701,41 грн. з довіреністю № 84 від 10.11.2011 р.;

- № 20436/Ха від 12.12.2011 року на суму 7032,29 грн., № 20440/Ха від 13.12.2011 року на суму 5017,99 грн., № 20475/Ха від 20.12.2011 року на суму 11 146,74 грн. з довіреністю № 89 від 12.12.2011 року.

Згідно позову позивач вказує, що даний товар був сплачений відповідачем частково, у зв'язку з чим сума основного боргу відповідача за договором складає 200148,20 грн.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу суми основного боргу за договором у розмірі 200148,20 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи умови договору щодо нарахування пені, господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума основного боргу у розмірі 200148,20 грн. та сума пені у розмірі 14805,48 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума 3% річних у розмірі 2961,10 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 4358,30 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" (62481, Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Леніна, 57, код ЄДРПОУ 31126654, р/р №26002961052365 у філії ПУМБ в м. Харкові, МФО 350358) на користь Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "ППП" /Поліграфічні плівки та послуги/ (юридична адреса: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 147; поштова адреса: 79016, м. Львів, вул. Шевченка, 52; код ЄДРПОУ 13798005; р/р 260020060783 у відділенні «Укрексімбанку» в м. Львові, МФО 325718; р/р 26008240402001 в ЗГРУ КБ «Приватбанк» в м. Львові, МФО 325321) суму основного боргу за договором купівлі-продажу матеріалів № 112 від 20.05.2004 р. у розмірі 200148,20 грн.; 2961,10 грн. 3% річних; 14805,48 грн. пені та суму судового збору у розмірі 4358,30 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.11.2012 р.

Суддя Доленчук Д. О.