Рішення

від 03.12.2012 по справі 121/3515/12

ФЕОДОСІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/3515/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2012 року Феодосійський міський суд АРК у складі:

Головуючого судді Терентьєва А.М.

при секретарі Андрейченко М.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Файзуллін»про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Файзуллін»про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він працював на Приватному підприємстві „Файзуллін" майстром котельні з 16.09.2009 р. по 18.10.2010 р. та з 19.10.2010 р. по 20.06.2011р., що підтверджено записами у трудовій книжці. Заробітна плата як майстра становила 2500 грн. Одночасно за сумісництвом він працював головним інженером Приватного підприємства «Файзуллін»із заробітною платою 25000 грн. на місяць. Але на порушення ст.116 КЗпП України на момент звільнення кінцевий розрахунок з ним проведено не було. Заборгованість підприємства перед ним за роботу у якості майстра котельні становить з 16.09.2009 р. -14090 грн. та заборгованість за роботу на посаді головного інженера за період з березня по травень 2011 р. становить 5300 грн. А всього загальна заборгованість з заробітної плати становить 19390 грн., яку він просить стягнути з відповідача. Також, просить стягнути компенсацію за невикористану відпустку, оскільки за період роботи не був у відпустках та при звільненні компенсацію йому не видали. Оскільки при звільненні не було сплачено заборгованість по заробітній платі, то просить суд стягнути з відповідача на підставах ст..117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.06.2011 р. по день винесення рішення.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, пояснив, що працював у відповідача майстром котельні та за сумісництвом головним інженером, що підтверджується актами про готовність до опалювального сезону які підписані ним як головним інженером, отримував зарплату як головний інженер. При цьому, при звільненні підприємство з ним не розрахувалося, просить суд позов задовольнити, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, заборгованість із заробітної плати на посаді майстра котельні та головного інженера та компенсацію за невикористану відпустку.

Представник відповідача-Приватного підприємства «Файзуллін», у судове засідання не з'явився, відповідач належним чином сповіщений про час розгляду справи, повісткою, отриманою на підприємстві, про причини неявки суду не повідомив, пояснень і заперечень суду на позов не надав, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача по наявним у справі матеріалам і винести заочне рішення, про що не заперечує позивач.

Суд, вислухав пояснення позивача, дослідив матеріали справи, дослідив наглядове провадження за скаргою ОСОБА_1 та вважає встановленими наступні факти.

Судом установлено, що згідно записам у трудовій книжці, позивач з 16.09.2009 р. по 18.10.2010 р. та з 19.10.2010 р. по 19.06.2011 р. працював на Приватному підприємстві „Файзуллін" майстром котельні. Але при звільненні з ОСОБА_1 не було повністю проведено розрахунок та не було виплачено заробітну плату. Як вбачається з Акту перевірки №01-11-65/1460 від 18.11.2011 р. проведеної державним інспектором праці Тітовим О.С., за період роботи ОСОБА_1 нарахована але не виплачена при звільненні компенсація за невикористану відпустку у сумі 692грн.52коп. Крім того, позивачу не було виплачено повністю заробітну плату при звільнені. Заборгованість складає на 01.11.2011 р. 139грн.18коп. (а.с.61), яка була депонована та про необхідність отримання якої позивача було сповіщено листом від 08.12.2011 р., отриманий позивачем, але вказану суму він не отримав, вважаючи, що сума є замалою. Вказане підтвердив у судовому засіданні позивач.

Як встановлено ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення.

Згідно ст.117 КЗпП України,у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належної звільненому працівникові суми у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Їз розрахунку середньомісячної заробітної плати, який надав позивач, встановлено, що його середньомісячна заробітна плата у 2011 р. становила 2604 грн., або середньоденна заробітна плата - 118грн.36коп. на добу.

Оскільки з позивачем у день звільнення 19.06.2011 р. не було проведено розрахунок повністю, та не були виплачені всі належні до сплати суми- зокрема- компенсація за невикористану відпустку у сумі 692грн.52коп. та заборгованість по зарплаті -139грн.18коп., яка депонована, то є підстави визнати період затримки розрахунку з дня звільнення 19.06.2011 р. по день постановлення рішення у кількості 387 робочих днів.

Тому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 12183грн. Доказів того, що підприємство не розрахувалося з позивачем при звільненні з поважних причин суду не надано, оскільки з представлених документів не вбачається, що рахунки підприємства були арештовані та підприємство не мало можливості вчасно розрахуватися.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд враховує роз'яснення викладені у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно яких суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право,частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Враховуючи конкретні обставини справи:розмір заборгованості перед позивачем-692грн.52коп., розмір середньмісячного заробітку позивача-2604грн.,що становить 26,54% від суми боргу, то суд вважає можливим стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за 387 днів у сумі 12183грн. (692грн.52коп. від 2604грн. -26,54%; заборгованість за 387 днів- 45898грн.20коп., 26,54% від 45898грн.20коп. =12183грн.)

Також, стягненню з ПП «Файзуллін»на користь ОСОБА_1 підлягає невиплачена при звільнені компенсація за невикористану відпустку у сумі 692грн.52коп., факт невиплати якої та розмір встановлені на підставі Акту перевірки №01-11-65/1460 від 18.11.2011 р. проведеної державним інспектором праці.

Що стосується стягнення заборгованості із заробітної плати з 16.09.2010 р. по 19.06.2011 р. неотриманої позивачем на посаді майстра котельні у сумі 14090 грн., то у цій частині суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що протирічать іншим матерілам справи- Акту перевірки №01-11-65/1460 від 18.11.2011 р. проведеної державним інспектором праці Тітовим О.С., згідно якому заборгованість по зарплаті перед позивачем -139грн.18коп., яка стягненню з відповідача не підлягає, оскільки 19.12.2011 р. позивачем отримано повідомлення від підприємства про можливість отримати вказану суму.

Також, суд вважає недоведеним факт роботи ОСОБА_1 у якості головного інженера ПП «Файзуллін», оскільки цей факт не підтверджений достатніми та допустимими доказами. Так, вказані твердження позивача спростовуються наданими позивачем відомостями отримання заробітної плати за якими позивач отримав зарплату як працюючий у котельні, та даними Пенсійного фонду України -індивідуальними відомостями про застраховану особу. (а.с.42) Крім того, факт роботи позивача головним інженером спростовується Актом перевірки №01-11-65/1460 від 18.11.2011 р. проведеної державним інспектором праці Тітовим О.С. яким встановлено, що дані про роботу позивача за сумісництвом відсутні. Тому позовні вимоги у частині стягнення заборгованості із заробітної плати у сумі 5300 грн. за роботу головним інженером не підлягають задоволенню. Показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про роботу ОСОБА_1 головним інженером, суд до уваги не приймає, оскільки трудові правовідносини не були оформлені наказом про прийом на роботу за сумісництвом. На цій же підставі суд не бере до уваги «Акти готовності до опалювального періоду», наявні у матеріалах справи, підписані ОСОБА_1, як головним інженером, оскільки протягом розгляду справи не отримано доказів щодо зайняття ОСОБА_1 посади головного інженера на правових підставах.

Документи про роботу ОСОБА_1 головним інженером відсутні і у матеріалах нвгладовго провадження прокурора м.Феодосія.

Відповідно до ст..88 ЦПК України стягненню з відповідача в доход держави підлягають судовий збір в доход держави в сумі 214грн.60коп. з вимог про стягнення середнього заробітку.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.115-117,233 КЗпП України, суд, -

вирішив :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Файзуллін»(ЄДРПОУ 32511363, м.Феодосія, вул.Войкова, буд.31, кв.47, 98187) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_2) компенсацію за невикористану відпустку у сумі 692грн.52коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 12183грн. а всього стягнути 12875грн.52коп.

В решта частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Файзуллін»(ЄДРПОУ 32511363, м.Феолдосія, вул.Войкова, буд.31, кв.47, 98187) судовий збір в доход держави в сумі 214грн.60коп.

Рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення та може бути оскаржено в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів із дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. При цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя