Рішення

від 14.01.2009 по справі 12416-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12416-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

14.01.2009Справа №2-17/12416-2007

За позовом Приватного підприємства "Сеит-Аріф", м.Сімферополь

До відповідача ВАТ "Кримресоптторг", м.Сімферополь

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

1. Приватне підприємство "Кримметиз", Совєтський район

2. СПД Мазур Сергія Олександровича, Совєтський район

3. Приватне підприємство "Агро-Спец-Механіка", Совєтський район

про стягнення  298 363,00 грн.                                                     

                                                  Суддя В.І. Гайворонський                                                                                              

           П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від  позивача – Аблялімов Р.Е., представник, Бакулін В.В., представник

Від   відповідача – Дудченко Ю.Г., представник

Від  третіх осіб – не з'явилися

Сутність спору:    Позивач згідно позову та уточнення до нього просить стягнути  з ВАТ "Кримресоптторг"  298 362 грн. шкоди у зв'язку з тим, що відповідач заблокував проїзд до складів позивача будівельним блоком, в результаті чого  було зірвано виконання  договорів оренди, та позивач повернув орендарям сплачену орендну плату, а також сплатив штрафні санкції.

       Відповідач у відзиві позов не визнав, та вказав, що  позивач не має права користуватися  земельною ділянкою, де знаходиться приміщення його складів, а також прилеглої до них території, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Вказані земельні ділянки знаходяться в користуванні відповідача, який вправі розпоряджатися ними на свій розсуд. 17.05.2007 року позивач  самовільно прибрав бетонні блоки, які були продовженням огорожі.  На наступний день – 18.05.2007 року відповідач знову встановив їх на  попереднє місце. Позивач  приховав від орендаря інформацію  про неможливість використовування приміщень складів по вказаним обставинам.

       Третя особа - Приватне підприємство "Кримметиз" у відзиві вказала, що у травні 2007 року дійсно був встановлений будівельний блок. Однак, хто його встановив, та чому, вказаній особі невідомо.

       По справі оголошену вступну та резолютивну частину рішення.

       Розглянувши матеріали справи, суд –

                                                                      ВСТАНОВИВ:

         Згідно договору купівлі-продажу  № 37 НК від 19.11.2004 року  Продавець (ВАТ  «Кримресоптторг»)  продав, а  Покупець (Приватне підприємство "Сеит-Аріф")  купив  нерухоме майно: нежитлові  приміщення (склад літер «Г», загальною площею 1324,9 кв.м., за ціною 58019,64 грн.,  склад літер «Е», загальною площею 882,0 кв.м., за ціною 115117,79 грн., загальною площею 2206,9 кв.м., що складає 159/1000 частин нежитлових приміщень) за адресою:  АР Крим, м. Сімферополь, вул. Московське шосе 12-й км.

       Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно  Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації за № 9298226 від 15.12.2005 року  (реєстраційний номер 5858235)  власником  159/1000 частки нежитлових будівель  за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Московське шосе 12 км. є Приватне підприємство «Сеит-Аріф» на підставі договору купівлі-продажу № 37 НК від 19.11.2004 року (Українська універсальна біржа м. Керч).

        Згідно договору № 09 найма (оренди) від 22.05.2007 року Орендодавець (Приватне підприємство "Сеит-Аріф") передає, а Орендатор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Орхідея») приймає у тимчасове володіння  та користування приміщення складу літера «Г», загальною площею 1324,9 кв.м. за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Московське шосе 12-1 км., що належить  Орендодавцю на праві власності. (п. 1.1).

        Згідно п. 5.1 вказаного договору  орендна плата складає 13 249 грн. на місяць.

        Згідно п. 4.1 вказаного договору строк оренди складає 35 місяців.

        Згідно  п. 3.3  вказаного договору  орендований об'єкт  повинен бути переданий  Орендодавцем та прийнятий Орендарем протягом п'яти  днів з дати підписання цього Договору.

        Пунктом 9.2 вказаного договору передбачений штраф в сумі 13 249 грн. за прострочку передачі орендуємого об'єкту.

        Згідно п. 9.5 вказаного договору у випадку, якщо  Орендодавець протягом п'яти днів  після підписання цього Договору не передасть за актом прийомки-передачі  Орендарю  орендований об'єкт, вказаний у п.1.1   цього договору, Орендодавець має право відмовитися від договору найму (оренди), вимагати повернення  сплаченої орендної плати, виплати штрафу, у відповідності з п. 9.2 цього Договору, та заподіяних збитків.

        Згідно договору  № 10 найму (оренди) від 23.05.2007 року Орендодавець (Приватне підприємство "Сеит-Аріф") передає, а Орендатор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсоюзстройпроект») приймає у тимчасове володіння  та користування приміщення складу літера «Е», загальною площею 882 кв.м., за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Московське шосе 12-1 км., що належить  Орендодавцю на праві власності. (п. 1.1).

        Згідно п. 5.1 вказаного договору  орендна плата складає  9702 грн. на місяць.

        Згідно п. 4.1  вказаного договору строк оренди складає 35 місяців.

        Згідно п. 3.3 вказаного договору   орендований об'єкт  повинен бути переданий  Орендодавцем та прийнятий Орендарем протягом п'яти днів з дати підписання  цього Договору.

        Пунктом 9.2 вказаного договору передбачений штраф в сумі 9702 грн. за прострочку передачі орендуємого об'єкту.

        Згідно п. 9.5 вказаного договору у випадку, якщо  Орендодавець протягом п'яти днів  після підписання цього Договору не передасть за актом прийомки-передачі  Орендарю  орендований об'єкт, вказаний у п.1.1   цього договору, Орендодавець має право відмовитися від договору найму (оренди), вимагати повернення  сплаченої орендної плати, виплати штрафу, у відповідності з п. 9.2 цього Договору, та заподіяних збитків.

        При цьому необхідно відмітити, що згідно закріпленого ст. 129 Конституції України принципу  диспозитивності сторін суд не повинен давати  оцінку вказаним договорам на предмет  невідповідності законодавству, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова від 20.05.2002 року за № 02/132 по справі Д 12/12), і, відповідно, згідно ст. 204 ЦК України у суду не існує підстав не приймати вказані договори до уваги.

        Згідно  банківського витягу  від 23.05.2007 року ТОВ «ТВК «Орхідея» перерахувала позивачу  158 988,00 грн.

        Згідно банківського витягу від 23.05.2007 року ТОВ «Укрсоюзстройпроект» перерахував позивачу  116 424,00 грн.

        Згідно листа  ТОВ «ТВК «Орхідея» № 164 від 25.05.2007 року вказане товариство повідомляє, що ним було перераховано  158 988 грн. по договору оренди від 22.05.2007 року, однак прибулі для підписання акту прийомки-передачі не змогли під'їхати  до об'єкту оренд, так як проїзд був заблокований будівельним блоком. У випадку неможливості передачі об'єкту оренди  до 30.05.2007 року вказане товариство  згідно п. 9.5 договору відмовляється від  договору та вимагає  повернення сплачених коштів та сплатити штраф.

        Згідно листа № 30 від 25.05.2007 року  ТОВ «Укрсоюзстройпроект» також повідомляє, що прийняти складське приміщення згідно договору оренди  неможливо у зв'язку з тим, що доступ  до об'єкту оренди заблокований. Вказане товариство  також повідомляє, що у випадку  непередання  об'єкту оренди  до 29.05.2007 року воно відмовляється від договору згідно ч. 2 статті 766 ЦК України та вимагає повернення сплаченої суми та виплати штрафу.

        Аналогічні  вимоги  містяться також в претензії ТОВ «Укрсоюзстройпроект» від 08.06.2007 року за № 35, та  в претензії  ТОВ «ТВК «Орхідея» від  11.06.2007 року за № 174.

        З пояснень  позивача та фотознімків, що  є у справі, витікає, що  проїхати до об'єкту оренди через інший проїзд немає можливості. Це  підтверджується  також вказаними зверненнями  ТОВ «ТВК «Орхідея»  та  ТОВ «Укрсоюзстройпроект» до позивача, згідно яких до об'єкту оренди  проїхати неможливо.

        Таким чином, є підстави вважати, що  орендарі відмовились  від  вказаних договорів оренди у зв'язку з тим, що був відсутній  проїзд до об'єкту оренди, тому що  він був заблокований. Таким чином,  між відмовою від вказаних договорів  оренди, а відповідно і з витребуванням сплаченої орендної плати та штрафних санкцій, та заблокуванням проїзду є безпосередньо причинно-слідчий зв'язок.

        Згідно банківських витягів від 30.05.2007 року, 11.06.2007 року та 12.06.2007 року позивач повертає вказаним орендаторам  158 988,00 грн., та 116 424,00 грн., а також сплачує штрафні санкції  на сумі  13249  грн., та 9702  грн.

        Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

        Відповідач не заперечує проти того, що в травні 2007 року поставив блок в пройомі забору, за яким знаходяться складські приміщення позивача.

        Більш того, вказану обставину відповідач підтверджує  у відзиві, а також наданими ним  фотознімками.

        Посилання відповідача на те, що вказаний блок є продовженням забору не може бути прийняте до уваги.

        Так, з фотознімків, що є у справі, видно, що пройом в огорожі використувався як проїзд до складів тривалий час, тому що через цей пройом пролягає ґрунтова дорога.

        Окрім цього, відповідач не довів, що огорожа є його власністю, чи він користується нею на законних підставах, тобто, відповідач не довів того, що він був уповноважений усунути пошкодження огорожі.

        Окрім цього, відповідач не довів, що земельна ділянка, на який він  встановив блок, належить йому на праві власності чи користування.

        Так, експерт Барабанова В.І. пояснила, що  питання, поставлені на вирішення експертизи  відносно відповідача  не досліджувались у зв'язку з тим, що   відповідач не представив на  експертизу витребувані матеріали.

        Витребування від відповідача  матеріалів для експертизи підтверджується листом суду від 03.04.2008 року, спрямованого сторонам згідно  поштового реєстру 12.04.2008 року рекомендованою поштою.

        Відповідачем не надано доказів того, що вказану  рекомендовану кореспонденцію він не отримав.

        Більш того, представник відповідача  знайомився з матеріалами справи, однак будь-яких заперечень щодо того, що вказаний лист відповідачем не отриманий - не було заявлено.

        В  судовому засіданні  04.12.2008 року  представник відповідача заявив, що  йому невідомо, чи отриманий  вказаний лист відповідачем.

        Однак, незважаючи на те, що вказане питання  досліджувалося в суді, відповідач не надав відповідних доказів про неотримання ним вказаної кореспонденції довідку відділення зв'язку, незважаючи на те, що в ухвалі суду про це вказувалось.  

        Більш того, вказана рекомендована кореспонденція до суду не повернута, що свідчить про  вручення її адресату.

        Оскільки відповідні матеріали не надані на експертизу по вині відповідача, відповідно, підстав для призначення  повторної (додаткової) експертизи не існує.

        Більш того, відповідачем не заявлене клопотання про призначення  повторної чи додаткової експертизи, а згідно закріпленого ст. 129 Конституції України  принципу диспозитивності сторін суд не повинен з власної ініціативи знаходити докази в інтересах однієї із сторін, що спорять.

         Згідно ст. 32 ГПК України висновки експерта є доказом.

         Ст. 129 Конституції України передбачено, що  сторона вільна в наданні суду доказів, та в доведенні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип  змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.    

         Згідно   ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

         Про необхідність дотримання принципу диспозитивності  сторін також указується в постанові  Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д12/12) по аналогічному випадку, а в постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

          Неорганізованість в роботі відповідача поважною причиною бути не може.

        Таким чином, відповідач не довів того, що  він на законних підставах перекрив будівельним блоком проїзд, який використовувався для під'їзду до складських приміщень позивача.

Оскільки відповідні докази  не представлені суду до прийняття цього рішення, немає підстав  їх залучати до матеріалів справи після винесення рішення по цій справі.

        Більш того, є підстави вважати, що відповідач перекрив проїзд у зв'язку з ворожими відносинами, що склалися між ним та позивачем. Про такі відносини  він сам  вказує у відзиві.

        Так, третя особа Приватне підприємство "Кримметиз" у відзиві вказує, що  будівельний блок був встановлений у травні 2007 року, що спростовує пояснення відповідача про те, що позивач спочатку зруйнував  огорожу, яку  відповідач одразу відбудував. Згідно листів ТОВ «Укрсоюзстройпроект»  № 30 від 25.05.2007 року та ТОВ «ТВК «Орхідея»   № 164 від 25.05.2007 року проїзд був заблокований  24 та 25  травня  2007 року.

        Згідно фотознімків щодо висновку експерта № 116 э від  30.07.2008 року комплексної будівельно-технічної та землевпорядної експертизи, яка була призначена 06.03.2008 року, в період проведення експертизи будівельний блок  продовжував знаходиться на проїзді.

        Більш того,  ст. 391 ЦК України  передбачене право  на усунення  перешкод у здійсненні власником майна права користування  та розпорядження своїм майном.

        Суд також вважає, що при цьому відповідач порушив основний принцип цивільного права, передбачений  п. 6 ч. 1  ст. 3 ЦК України – принцип добросовісності.

        Таким чином, відповідач неправомірно, тобто без законних підстав  та в порушення  п. 6. ч. 1  статті 3 ЦК України  перекрив проїзд до складських приміщень позивача, що вчинило перешкоду  в користуванні  майном позивача, в результаті чого позивачу завдана шкода в сумі  298363 грн.

         Тобто, якщо  вказані перешкоди існують, вони є неправомірними, тому що законом передбачене право на усунення вказаних перешкод.

         Факт перешкоди доведений доказами, вказаними раніше в мотивувальній частині рішення.

         Посилання відповідача на те, що позивач не оформив правоустановчих документів на земельну ділянку не може бути прийняте до уваги, оскільки це не надає права відповідачу перешкоджати в користуванні об'єктом нерухомості позивача.

         Таким чином, по вині відповідача  позивач втратив кошти в сумі 298363 грн., які згідно статті 1166 ЦК України підлягають відшкодуванню відповідачем.

         Судові витрати згідно ч. 5 статті 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем, та складають  з державного мита  2983,63 грн., судові витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., по сплаті за комплексну  судову будівельно-технічну та землевпорядну експертизи 3500 грн.

        Вказані судові витрати підтверджуються  платіжними дорученнями  № 2 та № 3   від 17 липня 2007 року, та № 1 від 22 квітня 2008 року.

        На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, ГПК України, суд –

                                                                 ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримресоптторг» (95493, АР Крим, м. Сімферополь,  12-1 кілометр Московського шосе, код ЄДРПОУ 01882255, п/р № 26008301321246 у ФКЦО «Промінвестбанк» м. Сімферополь, МФО 324430) на користь Приватного підприємства «Сеит-Аріф» (95049, м. Сімферополь, вул. Аппазова 52; код ЄДРПОУ 31675590, п/р № 2600001006885 в КРФ ВАТ «Кредо банк», м. Сімферополь, МФО 324913)  298 363 грн. шкоди., судові витрати: з державного мита  в сумі  2983,63 грн.; витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.;  витрати по сплаті за комплексну  судову будівельно-технічну та землевпорядну експертизи  в сумі 3500 грн.

Видати наказ.

            Суддя ГС АР Крим                        підпис                                         В.І. Гайворонський

                                                                                      Рішення оформлено  і  підписано:

у повному обсязі:

                                                                               19.01.2009   року          

         З оригіналом згідно:

         Суддя            В.І. Гайворонський  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.