Рішення

від 23.12.2008 по справі 14260-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

14260-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2008Справа №2-15/14260-2007

За позовом Підприємства «Тімір» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Саковича, 13, ідентифікаційний код 30553616)

До відповідача Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, б. Франка, 25, ідентифікаційний код 25986893)

Про стягнення 36445,59 грн. та спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Тімчур І.В., керівник

Від відповідача  – на з'явився

За участю експерта – Філенко А.С., посвідчення від 01.02.2006 р., у справі

Обставини справи: Підприємство «Тімір»  звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради  про зобов'язання відповідача скасувати незаконні рішення щодо односторонньої зміни Договору, про стягнення заборгованості у розмірі 36445,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором на поточне утримання доріг та зелених зон Київського району від 01.02.2006 р., яке виражається в навмисному зменшенню об'єму виконаних робіт, несвоєчасному та не в повному обсязі розрахунку за виконані позивачем роботи, що призвело до необхідності звернення з відповідним позовом до господарського суду за захистом порушеного права.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов № 02.11-14/237 від 01.11.2007 р., зазначає, що в частині зобов'язання відповідача скасувати незаконні рішення щодо односторонньої зміни Договору провадження у справі слід припинити, оскільки вказана вимога не підвідомча господарському суду. Щодо існування заборгованості перед позивачем за виконані роботи проти позовних вимог заперечує, посилаючись на численні помилки позивача у калькуляціях.

08.01.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач  просить суд стягнути з відповідача 36445,59 грн. заборгованості за виконані роботи.

Судом вказана заява була прийнята до розгляду.

Крім того, позивачем було заявлено клопотання про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача скасувати незаконні рішення щодо односторонньої зміни Договору.

Судом клопотання було прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 28.02.2008 р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням у справі судової економічної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання: визначити фактичну вартість виконаних позивачем робіт за Договором від 01.02.2006 р. на поточне утримання доріг та зелених зон Київського району станом на 28.02.2008 р. згідно первинних документів; чи обґрунтована вартість робіт, зазначена в актах виконаних робіт позивача, за Договором від 01.02.2006 р. на поточне утримання доріг та зелених зон Київського району; визначити розмір заборгованості Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради за Договором від 01.02.2006 р. на поточне утримання доріг та зелених зон Київського району станом на 28.02.2008 р. у разі її наявності.

11.09.2008 р. до господарського суду надійшов висновок судової економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 15.09.2008 р. провадження у справі було поновлено у зв'язку з усуненням підстав, по яких його було зупинено..

06.10.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшли письмові пояснення відповідача на висновок судової експертизи, в якому він з висновками не погоджується, просить суд у позові відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні та у письмових поясненнях з висновком судового експерта погодилась у повному обсязі.

У судовому засіданні 06.11.2008 р. представником відповідача було заявлено клопотання про призначення у справі  додаткової експертизи, оскільки експертом неналежним чином були досліджені всі необхідні документи, а саме первісні калькуляції вартості послуг, форми № 2 на надані послуги, надані рахунки на оплату послуг за 2006-2007 р.р.

Враховуючи вказане клопотання відповідача судом у судове засідання був викликаний судовий експерт, яким було здійснене експертне дослідження у вказаній справі.

У судовому засіданні судовий експерт надав пояснення, що ним були досліджені всі представлені на дослідження документи, в тому числі калькуляції вартості наданих послуг підприємства «Тімір», рахунки на сплату виконаних робіт, акти виконаних робіт тощо.

Представник позивача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на клопотання про призначення у справі додаткової судової експертизи заперечує з цього приводу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для призначення у справі додаткової експертизи не вбачається, отже суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, судового експерта, суд

                                                   ВСТАНОВИВ :

01.02.2006 р. між Підприємством «Тімір» (Підрядник)(позивач) та Управлінням житлово-комунального господарства Київської районної ради  (Замовник)(відповідач) був укладений договір на поточне утримання доріг та зелених зон Київського району. (а.с. 9-11 т. 1)

Пунктом 1.1 Договору зазначено, що Замовник передає, а Підрядник приймає на себе експлуатаційне утримання вулиць Київського району, перелік яких та площа приведені у договорі.

Згідно з пунктом 2.1 Договору орієнтовна сума договору складає 200 тис. грн..

Остаточна вартість договору визначається по актам приймання виконаних робіт, які щомісячно надаються Підрядником.

Відповідно до пункту 2.3 Договору вартість виконаних робіт визначається по наступним цінам, запропонованим Підрядником в листі тендерному комітету: утримання вулиць Кечкеметської, Куйбишева, Лермонтова, Тролейбусна, Садова, Підводників, пров. Совхозний;

-          1000 м кв. твердого покриття – 10,29 грн.,

-          1000 м кв. зеленої зони – 7,15 грн.

-          робота  вантажників, очистка стовпів, зупинок від реклам та оголошень 1 люд.год. – 7,08 грн.

-          вивезення сміття, звалищ, снігу з проїзної частини 1 маш/год – 35,50 грн.

-          10 м кв. покос трави бензокосою – 15,0 грн.

Ціни на виконання робіт, зазначених в договорі, можуть бути змінені внаслідок інфляції, а також  згідно змін законодавства України та АР Крим, за погодженням сторін.

Строк дії договору обумовлений пунктом 8.1 Договору та становить з 01.02.2006 р. по 31.12.2006 р.

Додатковою угодою до договору б/н від 01.02.2006 р. сторони погодили  договір на поточне утримання доріг та зелених зон Київського району продовжити до рішення тендерного комітету на закупівлю послуг. (а.с. 5 Т.2)

Відповідно до пункту 3.2 абзацу 2 Договору Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради зобов'язалось перераховувати кошти за фактичне виконання робіт на підставі актів форми 2.

Так, як свідчать матеріали справи та встановлено експертним дослідженням фактична вартість виконаних позивачем робіт за Договором від 01.02.2006 р. на поточне утримання доріг та зелених зон Київського району станом на 28.02.2008 р. згідно первинних документів складає 252650,00 грн.

Разом із тим, експертним висновком підтверджено, що вартість робіт, зазначена в актах виконаних робіт позивача за договором від 01.02.2006 р. є обґрунтованою.

Судовим експертом були досліджені калькуляції вартості наданих позивачем послуг, які визначають вартість виконаних робіт на об'єктах з 01.02.2006 р. по 01.03.2007 р. із зазначенням дати підпису. На всіх наданих калькуляціях є припис «перевірено» та підпис особи, без зазначення прізвища та дати зробленого припису.

Крім того, експертним висновком встановлено, що всі наявні в матеріалах справи рахунки на сплату виконаних робіт, які були досліджені експертом, відповідають актам виконаних робіт, що спростовує твердження відповідача

Так, в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не був сплачений залишок вартості виконаних позивачем робіт в повному обсязі, що згідно з висновком судової експертизи становить 36445,59 грн., чим самим порушені зобов'язання, що і стало приводом для звернення Підприємства «Тімір» з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються зокрема таким засобом як висновки судових експертів.

          Згідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

          Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у суду відсутні підстави не погоджуватися з висновком судового експерта.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем Підприємством «Тімір» виконано своє зобов'язання за договором щодо поточного утримання доріг та зелених зон Київського району.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання  оплати виконаних робіт на суму 36445,59 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням наявних матеріалів справи та висновків судової експертизи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги у розмірі 36445,59 грн., є обґрунтованою, а тому підлягає стягненню з відповідача.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява, згідно якої позивач просить  прийняти відмову від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача скасувати незаконні рішення щодо односторонньої зміни Договору.

Розглянувши матеріали справи, заяву позивача,  суд вважає за можливе вказану заяву  задовольнити.

Судом встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване  саме позивачем, а отже заява Підприємства «Тімір» підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1  статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Таким чином, провадження у справі  в частині зобов'язання відповідача скасувати незаконні рішення щодо односторонньої зміни Договору  підлягає припиненню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна а резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.12.2008 р.

 З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34,  49, пунктом 4 частини 1 статті 80, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, б. Франка, 25, ідентифікаційний код 25986893)   на користь Підприємства «Тімір» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Саковича, 13, ідентифікаційний код 30553616) 36445,59 грн. основного боргу, 364,46 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову провадження у справі припинити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.