Рішення

від 23.12.2008 по справі 2422-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2422-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2008Справа №2-15/2422-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Глінки, 72-а, ідентифікаційний код 31883762)

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» (97012, АР Крим, Красно гвардійський район, с. Петрівка, ідентифікаційний код 32644372)

Про стягнення 433357,83 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача  – Кучина Ю.І., довіреність № 12 від 16.01.2008 р., у справі

          Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання» звернулось до господарського суду АР Крим  до Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія»  про стягнення 433357,83 грн., в тому числі 373209,49 грн. заборгованості, 9147,88 грн. пені, 28775,09 грн. інфляційних втрат, 22225,37 грн. 3% та 20% річних за користування грошовими коштами.

          Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі розрахунку за поставлений позивачем товар за  Договорами від 24.09.07 р. та № 743 від 15.10.2007 р. а також поза межами вказаних договорів, що призвело до необхідності звернення з позовом до господарського суду АР Крим за захистом порушеного права.

          18.03.2008 р. до господарського суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 453236,68 грн., в тому числі 373209,49 грн. заборгованості, 12406,12 грн. пені, 38851,75 грн. інфляційних втрат, 28769,32 грн. 3% та 20% річних за користування грошовими коштами.

          Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти збільшення розміру позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог та у зв'язку з цим подальший розгляд справи здійснювати в межах збільшеного розміру позовних вимог.

 Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, визнає позов частково в частині сплати суми основного боргу.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 05.05.2008 р. провадження у справі було зупинено у зв'язку  призначенням у справі судової економічної експертизи, проведення якої було доручено ТОВ «Кримське експертне бюро».

На вирішення судової експертизи були поставлені наступні питання:

-          визначити розмір та період утворення заборгованості Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання» за поставлений товар за Договором від 24.09.2007 р.

-          визначити розмір та період утворення заборгованості Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання» за поставлений товар за Договором № 743 від 15.10.2007 р.

-          визначити розмір та період утворення заборгованості Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання» за поставлений товар поза межами  Договорів від 24.09.2007 р. та  № 743 від 15.10.2007 р.

-          визначити у разі наявності заборгованості розмір 3% річних, зобов'язання по сплаті яких виникли у  Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання»  у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань за Договором від 24.09.2007 р. та поза межами договорів.

-          визначити у разі наявності заборгованості розмір 20% річних, зобов'язання по сплаті яких виникли у  Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання»  у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань за Договором № 743 від 15.10.2007 р.

-          визначити у разі наявності заборгованості розмір інфляційних втрат, зобов'язання по сплаті яких виникли у  Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання»  у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань за Договорами від 24.09.2007 р., № 743 від 15.10.2007 р. та  поза межами  вказаних договорів.

-          визначити у разі наявності заборгованості розмір пені, зобов'язання по сплаті якої виникли у  Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання»  у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань за Договором № 743 від 15.10.2007 р.

18.11.2008 р. до господарського суду АР Крим  надійшов висновок № 44/08 судово - економічної експертизи по справі № 2-15/2422-2008.

Відповідно до зазначених висновків, експертом встановлено, що заборгованість відповідача за договорами від 24.09.2007 р., № 743 від 15.10.2007 р. відсутня, у зв'язку з чим відсутній обов'язок для нарахування пені, індексу інфляції, 3 % річних та 20 % річних, заборгованість за поставлену нафтопродукцію за межами договорів станом на 31.05.2008 р. відсутня, прострочення оплати складає 24 дня, експертом також розрахований індекс інфляції за прострочення зазначено заборгованості за період з 03.05.2008 р. по 26.05.2008 р. на суму 1163,48 грн.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідач у поясненнях до висновку експерту повідомив, що згоден з викладеними у нього висновками.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

24.09.2007 р. між ТОВ «Кримнафтапостачання» (Постачальник) та ЗАТ «Кримська фруктова компанія»  (Покупець) був укладений договір постачання товарів  (а.с.16-17).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується передати у встановлені дійсним договором строки паливно - мастильні матеріали ( ділі – ПММ) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти ПММ і сплатити за них визначену дійсним договором грошову суму.

Загальна вартість договору складає 200000,00 грн. (пункт 2.5 Договору).

Поставка товару здійснюється до 01.10.2007 р. (пункт 3.2 Договору).

Оплата ПММ здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупцю надається відстрочка платежу на строк до 31.10.2007 р. (пункти 4.1, 4.2 Договору).

На виконання вимог укладеного договору, ТОВ «Кримнафтапостачання» на адресу відповідача у період з 24.09.2007 р. по 01.10.2007 р. було поставлено ПММ на суму 198003,33 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи накладними на зазначену суму ( а.с. 20-23).

Позивач стверджує, що отриманий товар в строк, обумовлений договором від 24.09.2007 р., тобто до 31.10.2007 р. сплачений не був, у зв'язку з чим за відповідачем існує заборгованість у розмірі 198003,33 грн.

Проте, як свідчать матеріали справи, сума 198003,33 грн. була сплачена відповідачем у повному обсязі та у строки, обумовлені договором, платіжними дорученнями від 05.10.2007 р. та від 12.10.2007 р.

Зазначене також підтверджено висновком судової економічної експертизи, відповідно до якого на підставі наданого для експертизи журналу – ордеру та відомостей по б-рахунку 361 (Розрахунки  вітчизняними покупцями» за 4-й квартал 2007 р. станом на 01.10.2007 р. в бух. обліку ТОВ «Кримнафтапостачання» по контрагенту ЗАТ «Кримська фруктова компанія»   значилась дебіторська заборгованість в сумі 198003,33 грн., яка була оплачена двома платіжними дорученнями від 05.10.2007 р. на суму 93985,13 грн., від 12.10.2007 р. на суму 104018,20 грн. (із 140236,20 грн. загальної суми платіжного доручення).

При таких обставинах суд приходить до висновку, що на момент пред'явлення позову до суду у ЗАТ «Кримська фруктова компанія»  заборгованість зі сплати отриманих ПММ за договором від 24.09.2007 р. на суму 198003,33 грн. була відсутня.

Зазначене також викладене у висновках експертного дослідження відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем по договору постачання від 24.09.2007 р. не  виникла.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються зокрема таким засобом як висновки судових експертів.

Згідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у суду відсутні підстави не погоджуватися з висновком судового експерта в частині встановлення відсутності заборгованості відповідача за договором постачання від 24.09.2007р. Крім того, сторонами вказаний висновок сумніву не піддавався та не спростовувався.

15.10.2007 р. між ТОВ «Кримнафтапостачання» (Постачальник) та ЗАТ «Кримська фруктова компанія»  (Покупець) був укладений договір постачання товарів № 743  (а.с.18-19).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується передати у встановлені дійсним договором строки паливно-мастильні матеріали ( ділі – ПММ) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти ПММ і сплатити за них визначену дійсним договором грошову суму.

Загальна вартість договору складає 800000,00 грн. (пункт 2.5 Договору).

Поставка товару здійснюється з 15.10.2007 р. до 01.01.2008 р. (пункт 3.2 Договору).

Оплата ПММ здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату у розмірі 250000,00 грн. кожного місяця по мірі постачання. Кінцевий розрахунок виконується 30.12.2007 р. (пункти 4.1, 4.2 Договору).

На виконання вимог укладеного договору, ТОВ «Кримнафтапостачання» на адресу відповідача у період з 15.10.2007 р. по 02.11.2007 р. було поставлено ПММ на суму 185821,59 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи накладними на зазначену суму ( а.с. 28-31).

Як стверджує позивач, зазначений товар, поставлений на суму 185821,59 грн. був сплачений відповідачем у сумі 200000,00 грн.

Проте, як встановлено судовою економічною експертизою сума 185821,59 грн. була оплачена відповідачем трьома платіжними дорученнями від 24.10.2007 р. на суму 100000,00 грн., від 26.10.2007 р. -50000,00 грн., від 30.10.2007 р. на суму 35821,59 грн. ( з 50000,00 грн. загальної суми платіжного доручення).

При таких обставинах суд приходить до висновку, що на момент пред'явлення позову до суду у ЗАТ «Кримська фруктова компанія»  заборгованість зі сплати отриманих ГСМ за договором № 743 від 15.10.2007 р. на суму 185821,59 грн. була відсутня.

Зазначене також викладене у висновках експертного дослідження відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем по договору постачання № 743 від 15.10.2007 р. не  виникла.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються зокрема таким засобом як висновки судових експертів.

Згідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у суду відсутні підстави не погоджуватися з висновком судового експерта в частині встановлення відсутності заборгованості відповідача за договором постачання № 743 від 15.10.2007р. Крім того, сторонами вказаний висновок сумніву не піддавався та не спростовувався.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивачем був поставлений товар у строки та кількості, обумовлені договорами від 24.09.2007 р., № 743 від 15.10.2007 р., а відповідач прийняв та сплатив вартість отриманого товару у строки, встановлені зазначеними договорами.

Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання» щодо наявності заборгованості ЗАТ «Кримська фруктова компанія»  за договорами постачання від 24.09.2007 р., № 743 від 15.10.2007 р. за отриманні ПММ.

Крім того, у період з 01.10.2007 р. по 13.10.2007 р. ТОВ «Кримнафтапостачання» на адресу ЗАТ «Кримська фруктова компанія»  було поставлено ПММ на суму 423305,90 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи накладними (а.с.24-28).

ЗАТ «Кримська фруктова компанія» було частково сплачена вартість отриманих ГСМ на суму 50396,41 грн., утому числі: 12.10.2007 р. – 36218,00 грн. (140236,20-104018,20), 30.10.2007 р.  – 14178,41 грн. (50000,00-35821,59).

Таким чином, суд приходить до висновку, що за відповідачем існує заборгованість зі сплати отриманого  товару у розмірі 372909,49 грн.

Зазначене також відображено у висновках судової економічної експертизи, відповідно до якої згідно наданому для експертизи журналу – ордеру та відомостей по б/рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 4 квартал 2007 р., розрахунки позивача з контрагентом ЗАТ «Кримська фруктова компанія» значиться заборгованість відповідача станом на 31.12.2007 р. на суму 373209,49 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до частини 2 вказаної статті, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ТОВ «Кримнафтапостачання»  на адресу ЗАТ «Кримська фруктова компанія» була спрямована вимога про сплату боргу № 24/02 від 24.04.2008 р., яка була отримана відповідачам 25.04.2008 р., однак зазначена у вимозі сума сплачена не була (а.с. 137-138).

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У судовому засіданні представником позивача було надане платіжне доручення № 197 від 26.05.2008 р., згідно якого вбачається, що відповідачем була погашена сума заборгованості за ГСМ, отримані у період з  01.10.2007 р. по 13.10.2007 р., у розмірі 373209,49 грн. (а.с. 167)

Як свідчать матеріали справи, сума заборгованості  у розмірі 372909,49 грн. була сплачена відповідачем 26.05.2008 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку. (26.02.2008 р.)

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що  Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 372909,49 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Проте, як встановлено судом та підтверджено висновком судової експертизи, має місця прострочення відповідачем платежів за отримані у період з 01.10.2007 р. по 13.10.2007 р. ПММ, яке складає 24 дня, тобто з 03.05.2008 р. по 26.05.2008 р.

Позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача індексу інфляції, 3 % річних, 20 % річних за прострочення платежів за договорами постачання та позадоговірними поставками товару на загальну суму із урахуванням збільшення позовних вимог в цій частині у розмірі 67621,07 грн.

Щодо стягнення індексу інфляції та 3 % річних за прострочення платежів за отримані ПММ у період з 01.10.2007 р. по 13.10.2007 р., то в цій частині заявлені суми підлягають перерахуванню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача підлягає  стягненню за  період прострочення платежу, встановлений судом, тобто з 03.05.2008 р. по 26.05.2008 р. та становить 1163,48 грн.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, матеріалам справи підтверджується прострочення платежу за отримані ГСМ у період з 01.10.2007 р. по 13.10.2007 р. на 24 дня, а тому сума 3 % річних яка підлягає стягненню з відповідача підлягає  стягненню за  період прострочення платежу, встановлений судом, тобто з 03.05.2008 р. по 26.05.2008 р. та становить 735,60 грн. (372909,49 грн.*24 дня*3%/365).

Щодо стягнення з відповідача індексу інфляції, 3 % річних, 20 % річних за прострочення платежів за договорами від 24.09.2007 р., № 743 від 15.10.2007 р., то вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено судом прострочення платежів за вказаними договорами за відповідачем не встановлено, а отже відсутні підстави для нарахування зазначених відсотків та індексу інфляції.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 12406,12 грн. пені за договором № 743 від 15.10.2007 р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 5.5 договору № 743 від 15.10.2007 р. встановлений обов'язок сторони у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання з дійсного договору винна сторона несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ  за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Проте, як встановлено судом, зобов'язання за договором № 743 від 15.10.2007 р. щодо своєчасної плати отриманого товару відповідачем виконані у повному обсязі та своєчасно, а отже відсутні підстави для нарахування відповідачу пені з прострочення виконання зобов'язань.

При таких обставинах, вимоги позивача про стягнення з ЗАТ «Кримська фруктова компанія» пені за просоченні виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару за договором № 743 від 15.10.2007 р. задоволенню не підлягають.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82-84  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» (97012, АР Крим, Красногвардійський район, с. Петрівка, ідентифікаційний код 32644372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтапостачання» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Глінки, 72-а, ідентифікаційний код 31883762; р/р26003313041 в СФ АКБ МТБ, МФО 384748)  1163,48 грн., 735,60 грн. 3 % річних.

3.          В частині стягнення 372909,49 грн. провадження у справі припинити.

4.          В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.