Постанова

від 04.11.2008 по справі б-31/141-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б-31/141-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 листопада 2008 р.                                                                                    № Б-31/141-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Короткевича О.Є.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

    Державної податкової інспекції у Київському районі  м.Харкова

на постанову господарського суду Харківської області від 20 серпня 2007 року

у справі     господарського суду№ Б-31/141-07     Харківської області

за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

доТовариства з обмеженою відповідальністю НВП "Хартрон-Альфа"

провизнання банкрутом,

ліквідаторарбітражний керуючий Білий В.В.,

за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2007 за заявою УПФУ в Київському районі м. Харкова порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ НВП "Хартрон-Альфа" на підстві ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Постановою господарського суду Харківської області від 20.08.2007 (суддя Пуль О.А.) ТОВ Науково-виробниче підприємство "Хартрон-Альфа" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Білого В.В., якого зобов'язано здійснити оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом.

          В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова просить скасувати постанову суду першої інстанції та припинити провадження у справі. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до статті 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника (ч.1 ст.23 Закону).

Відтак, незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про порушення справи про  банкрутство боржника,  кредитор –УПФУ в Київському районі м. Харкова посилається  на те, що боржник не подає боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій.

Судом першої інстанції  в постанові встановлено, що  в підтвердження доводів, які вказані в заяві про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, УПФУ надана   довідка  за підписом заступника начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова від 23.06.2007 № 1431/9/15-114 про те, що остання податкова звітність підприємством подана за 1 квартал  2006 року (а.с. 23 т. 1).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова про визнання  ТОВ НВП "Хартрон-Альфа" банкрутом на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" винесена за неповного з'ясування обставин справи, чим порушено вимоги ст. 43 ГПК України.

Згідно з  п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" державні податкові інспекції в районах контролюють своєчасність подання  платниками  податків бухгалтерських   звітів   і   балансів,   податкових   декларацій, розрахунків та інших   документів,  пов'язаних  з  обчисленням податків,  інших платежів,  а також перевіряють достовірність  цих документів щодо  правильності  визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до вимог ст. 11 вказаного Закону органи державної   податкової  служби  у  випадках,  в  межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України,  мають право: 1) здійснювати  документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових  декларацій,  звітів  та   інших   документів, пов'язаних   з   нарахуванням   і   сплатою   податків  та  зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі),  а також планові та позапланові    виїзні   перевірки своєчасності, достовірності,  повноти нарахування і сплати  податків  та  зборів (обов'язкових   платежів),   додержання   валютного  законодавства юридичними   особами,    їх    філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами,  що не мають статусу юридичної особи, а  також   фізичними   особами,   які   мають   статус   суб'єктів підприємницької  діяльності  чи  не мають такого статусу,  на яких згідно із законами України покладено обов'язок  утримувати  та/або сплачувати   податки   і   збори   (обов'язкові   платежі),   крім Національного банку України  та  його  установ  (далі  -  платники податків).  

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, у тому числі, якщо  платником   податків не   подано  в  установлений  строк  податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом. Позапланова виїзна перевірка   здійснюється на підставі виникнення  обставин,  викладених  у  цій  статті,   за   рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом (ст. 11-1 вказаного Закону).

Як вбачається з матеріалів справи,  в заяві УПФУ в Київському районі м.Харкова відсутні посилання на факти проведення органами ДПІ позапланової перевірки платника податків, а також документи що їх підтверджують, відсутні також посилання на рішення керівника податкового органу та наказ, на підставі яких проводилась перевірка органами Державної податкової служби та встановлені факти ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій і документів бухгалтерської звітності.   

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та вказується у касаційній скарзі призначений ліквідатором банкрута арбітражний керуючий Білий В.А., всупереч вимогам закону, відмовив ДПІ у наданні документів для виконання проведення позапланової виїзної перевірки  банкрута. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу  у здійсненні ним позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

За таких обставин, оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції .

При новому розгляді справи суду слід врахувати приписи ст. 10, 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу", частини 2 статті 34 ГПК України, належним чином дослідити  факт ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій документів бухгалтерської звітності, з врахуванням наведених норм права та наявних доказів зробити висновки про можливість здійснення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 52 Закону чи доцільність застосування загальних правил ведення ліквідаційної процедури згідно приписів статей 22-34 Закону.

Керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова  задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 20 серпня 2007 року у справі № Б-31/1401-07 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий -                                                              М.І. Хандурін                                                                                                

Судді                                                                           О.Є. Короткевич

   О.С. Удовиченко