Рішення

від 22.12.2008 по справі 9933-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9933-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2008Справа №2-7/9933-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» (95017, м. Сімферополь, вул. Фрунзе, б. 41;  95051, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 4, ідентифікаційний код 25125808)

До відповідача Приватного підприємства «Інфо–Пресс-Крим»  (95047, м. Сімферополь,  вул. Глухова, б. 33/2, кв. 1, ідентифікаційний код 32443503)

Про  стягнення 69 723,81 грн.

Суддя ГС АР Крим  І.І.Дворний

представники:

Від позивача –  Полівкіна Н. І., керівник.

Від відповідача  -  не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Приватного підприємства «Інфо–Пресс–Крим» про стягнення 69 723,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладених між сторонами договорів поставки №1 від 03.01.2004 р., №ДГ-0000028 від 31.08.2005 р., а також усної домовленості відповідачем своєчасно та в повному обсязі не здійснюється оплата поставлених товарів, у зв'язку з чим заборгованість Приватного підприємства «Інфо–Пресс-Крим» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» складає 69 723,81 грн., яка до часу звернення до суду в добровільному порядку не погашена.

Ухвалою ГС АР Крим від 23.10.2008 р. у справі була призначена судова економічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

-          чи підтверджується заявлена в позові до стягнення заборгованість Приватного підприємства «Інфо-Прес-Крим» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» за поставлених товар за договорами №1 від 03.01.2004 р. та №ДГ-0000028 від 31.08.2005 р. в розмірі 69 723,81 грн.?

-          якщо заборгованість підтверджується, то за який період вона виникла?

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що між сторонами у справі був укладений один договір поставки - №1 від 03.01.2004 р, до якого сторони підписали додаток №1, а при внесенні запису про вказаний договір до бази комп'ютерної програми «1С», вказаному договору був привласнений №ДГ-0000028 від 31.08.2005 р., тобто фактично договір №1 від 03.01.2004 р. та договір №ДГ-0000028 від 31.08.2005 р. є одним й тим самим документом. Вказані пояснення були прийняті судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання  не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

03.01.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» (Постачальник) та Приватним підприємством «Інфо–Пресс-Крим» (Покупець) був укладений договір №1, пунктом 1.1 якого передбачено, що Постачальник продає, а Покупець купує видання на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору асортимент, умови поставок, у тому числі ціни та строки, обумовлюються додатковими угодами. Якщо інше не обумовлено, ціни поставок визначаються накладними, оплата здійснюється за фактом відвантаження. Аналогічні положення закріплені в пункті 5.3 Договору.

Матеріали справи свідчать, що асортимент, кількість та ціни товарів обумовлювалися сторонами шляхом підписання відповідних додатків (а. с. 12-25).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивачем здійснювалася поставка товарів, що підтверджується відповідними витратними накладними. Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчать підписи уповноважених представників відповідача у зазначених витратних накладних.

Проте, вартість товару відповідачем своєчасно та в повному обсязі оплачена не була. Так, наявний в матеріалах справи підписаний обома сторонами та скріплений печатями підприємств акт звірки взаємних розрахунків свідчить, що заборгованість Приватного підприємства «Інфо–Пресс-Крим» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» станом на 31.07.2008 р. складає 69 723,81 грн. (а. с. 28-31).

Листом №165 від 13.08.2008 р. позивач звернувся до Приватного підприємства «Інфо–Пресс-Крим» з проханням погасити у семиденний термін заборгованість у сумі 69 723,81 грн. Однак, вказана вимога була залишена відповідачем поза увагою.

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

У висновку проведеної в рамках цієї справи судової економічної експертизи зазначено, що заборгованість Приватного підприємства «Інфо–Пресс-Крим» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» складає 69 723,81 грн., виникла за договором №1 від 03.01.2004 р. та підтверджується бухгалтерськими та податковими документами.

У суду відсутні підстави не довіряти зазначеному висновку експерта, оскільки дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за надання свідомо помилкового висновку по експертизі.

Відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості у сумі 69 723,81 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору поставки №1 від 03.01.2004 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» щодо стягнення з Приватного підприємства «Інфо–Пресс-Крим» 69 723,81 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді сплаченого держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, підлягають віднесенню на відповідача згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Інфо–Пресс-Крим»  (95047, м. Сімферополь,  вул. Глухова, б. 33/2, кв. 1, ідентифікаційний код 32443503) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» (95051, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 4, ідентифікаційний код 25125808) 69 723,81 грн. заборгованості, 697,24 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 753,60 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.