Постанова

від 11.12.2008 по справі 21/146-08(34/31-08)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/146-08(34/31-08)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 грудня 2008 р.                                                                                    № 21/146-08(34/31-08)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Києві

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжрудмаш"

за участю представників позивача:Оніщенко О.Г. (дов. від 01.10.08 б/н);Злобенець І.П. (дов. від 16.09.08 б/н);

на постанову від 22.09.2008

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі № 21/146-08(34/31-08)

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмаш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжрудмаш"

про стягнення 95040,00 грн.

В судове засідання  відповідач не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмаш" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжрудмаш" про стягнення суми попередньої оплати за кран мостовий електричний однобалочний, перерахованої платіжним дорученням №184 від 22.09.2006 за договором купівлі-продажу №20/09/06 від 20.09.2006р. в розмірі 95 040, 00 грн. з урахуванням ПДВ, та розірвання договору купівлі-продажу в зв'язку з істотними порушеннями  Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжрудмаш" умов договору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2008р. у справі №21/146-08(34/31-08) позов було задоволено у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2008, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 22.09.2008 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 530, 612, 613, 614, 663, 689 ЦК України.

В поданому до касаційної інстанції відзиві позивач просить залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій, посилаючись на відповідність судових актів діючому законодавству.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 20.09.2006р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу №20/09/06, згідно якого продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач) купує кран мостовий електричний однобалочний опорний г/п 10 т  пролетом 14м. згідно ГЧР 2175000000000. ГОСТ 22045-89, РД 224-74690.016-99 в кількості 1 шт.

За домовленістю сторін договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.4).

Умовами спірного договору купівлі-продажу було передбачено, що монтаж обладнання покупцем здійснюється власними силами, обов'язок по транспортуванню та пов'язані з цим витрати згідно п.4.5. договору також покладені на покупця.

При цьому, умови  демонтажу товару спірним договором не були передбачені.

Судами було також встановлено, що свої зобов'язання за договором позивач виконав повністю, оскільки вніс відповідачу 100% передплату  у сумі 95 040,00 грн.

В свою чергу, відповідач, всупереч вимогам ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, умови договору належним чином не виконав, оскільки не передав позивачу передбачене умовами договором майно.

Вищезазначеним обставинам справи суди дали належну оцінку і дійшли до обгрунтованого висновку щодо належності підстав для задоволення позову. При цьому суди правильно виходили з того, що, відповідно до ст.ст. 651, 662, 664, 693 ЦК України, в даному випадку у позивача виникло право вимагати розірвання договору та повернення суми попередньої оплати, оскільки за фактичними обставинами справи відповідач, отримавши суму попередньої оплати, не передав позивачу товар і не надав доказів, які б свідчили про те, що товар відповідним чином був підготовлений ним для передачі.

У цьому ж зв'язку суди правильно не прийняли до уваги посилання відповідача на те, що він не перешкоджав вивозу товару, оскільки за обставинами справи відповідач певних заходів для демонтажу крану не вжив, а транспортування останнього у змонтованому вигляді не уявлялось можливим. До висновку про те, що демонтаж крану мав здійснити відповідач суди дійшли обгрунтовано, оскільки зазначене питання у договорі сторонами обумовлено не було, а відповідно до ст. 664 ЦК України, товар вважається наданим у розпорядження покупця тоді, коли він готовий до передачі покупцеві.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжрудмаш" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2008 у справі №21/146-08(34/31-08)  залишити без змін.

Головуючий                                                                                       Остапенко М.І.

Суддя                                                                                                   Харченко В.М.

Суддя                                                                                                   Борденюк Є.М.