Постанова

від 20.01.2009 по справі б11/276-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б11/276-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 січня 2009 р.                                                                                    № Б11/276-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Заріцької А.О.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції  у Подільському районі м. Києва

на постанову

від 01 жовтня 2008 рокугосподарського суду Київської області

у справі господарського суду№ Б11/276-08Київської області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Рось-Консалт"

доДочірнього підприємства "Евротел"

пробанкрутство,

за участю представників сторін:

Державної податкової інспекції  у Подільському районі м. Києва –Перепелюк О.В. (дов. від 27.11.08);

встановив:

          Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2008 за заявою ТОВ "Рось-Консалт" порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Евротел" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Постановою господарського суду Київської області від 01.10.2008 (суддя Мальована Л.Я.) Дочірнє підприємство "Евротел" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено  ініціюючого кредитора –ТОВ "Рось-Консалт", якого зобов'язано опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про визнання боржника банкрутом, надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

          В касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м. Києва просить скасувати постанову суду першої інстанції, а заяву ініціюючого кредитора повернути без розгляду. В обґрунтування посилається на невірне застосування норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.17, 18 Закону України "Про порядок реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до статті 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника (ч.1 ст.23 Закону).

          Наслідком припинення господарської діяльності боржника є те, що в ліквідаційній процедурі не виникають зобов'язання по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". З таким висновком погоджується Верховний суд України у Постанові №04/153 від 06.04.2004 року у справі №17/124.

          Відтак, незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

          Наведене дозволяє зробити висновок про право податкового органу на оскарження постанов про визнання боржника банкрутом в порядку ст. 107 ГПК України, як судових актів за наслідком прийняття яких змінюється правовий статус юридичної особи і вона втрачає статус суб'єкта, щодо якого можуть виникати  податкові зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ТОВ Рось-Консалт". Заява мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість у розмірі 3000,00 грн. за договором № 42 від 01.05.2008 про надання консультаційних послуг у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням підприємства, що підтверджується довідкою кур'єрської пошти.

Постановою суду від 01.10.2008 ДП "Евротел" визнано банкрутом з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора.

Зазначена постанова мотивована тим, що заявлені вимоги ініціюючого кредитора підтверджуються  претензією з вимогою погасити заборгованість у розмірі 3000,00 грн., визнаною боржником (а.с. 11-12). Факт відсутності боржника за місцезнаходженням підтверджено довідкою ГУ МВС у Київській області (а.с. 23) та  витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб  та фізичних осіб –підприємців.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України  вважає, що господарський суд Київської області при прийнятті постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом належним чином не перевірив належність доказів, які б підтверджували факт відсутності боржника за місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, який набув чинності  з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню  до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені , вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором  (п.7 ст.19 Закону).

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.09.2008 міститься запис  про місцезнаходження ПП "Евротел": Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденко, буд. 1; статус відомостей про юридичну особу –підтверджено; стан юридичної особи –зареєстровано (а.с. 24-26.

Таким чином, твердження суду першої інстанції  про підтвердження факту відсутності боржника за місцезнаходженням спростовується матеріалами справи. Наявна у матеріалах справи  довідка ГУ МВС в Київській області б/н та дати (а.с. 23) не може бути належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що  вищевказані норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачають можливість внесення реєстратором, після дотримання передбаченої ст. 19 процедури, до реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Крім того, судом не було досліджено наявність інших ознак, які б свідчили  про відсутність підприємницької діяльності боржника, зокрема ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, не перевірив доказів безспірності вимог кредиторів.

Як вбачається із змісту заяви про порушення справи про банкрутство та додатків до неї, безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника ґрунтувалися на відповіді боржника на претензію (а.с. 11-12).  Інших доказів в обґрунтування безспірності грошових вимог, як таких, що підтверджені виконавчими документами, ініціюючий кредитор суду не надавав.

За приписами ч. 8 ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що визнана у встановленому порядку претензія виключена з переліку документів за якими проводиться виконання органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження»та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень, який набрав чинності з 14.04.2006. Отже, з дати набрання чинності цим законом претензія до боржника та її визнання боржником не приймаються органами державної виконавчої служби, як виконавчі документи.  

Крім того, в касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м. Києва вказує, що Дочірнє підприємство "Евротел"  вчасно та постійно подає податкові декларації, сплачує податки, зокрема останню декларацію з податку на прибуток подано 10.11.2008 із визначенням суми валових доходів у розмірі 2 747 052,52 грн. Тобто, факт здійснення (нездійснення) боржником підприємницької діяльності та подання до органів ДПІ звітності взагалі не був предметом дослідження господарським судом при винесення оскаржуваної постанови, що протирічить приписам ст. 52 Закону.

Відтак, колегія суддів зазначає, що суд не дослідивши обставин безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора, обставин правового статусу боржника як юридичної особи на момент порушення провадження у справі, належності доказів відсутності боржника за адресою місцезнаходження, дійшов передчасного висновку про подальший розгляд справи за спрощеною процедурою шляхом визнання боржника –Дочірнього підприємства "Евротел" банкрутом в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції .

При новому розгляді справи суду слід дослідити наявність обставин відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення ним господарської діяльності для ведення провадження у справі за спрощеною процедурою відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” застосовуючи принципи оцінки доказів за їх належністю та допустимістю, всім зібраним  доказам надати належну оцінку в їх сукупності та вирішити спір  відповідно  до вимог  закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119  - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва  задовольнити частково.

Постанову господарського суду Київської області від 01 жовтня 2008 року у справі № Б11/276-08 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий                                                                                 М.І. Хандурін

Судді                                                                                         А.О. Заріцька

О. Є. Короткевич