Постанова

від 18.09.2012 по справі 2а-3187/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-3187/12/1070    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 18 вересня 2012 року                          10:54          2а-3187/12/1070 м. Київ Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в: До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" (далі-позивач) до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012300 від 18.06.2012. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки про те, що правочин, укладений між ТОВ «Італтекс-Груп»та ТОВ «Промжитлоінвест»про надання послуг, не спричинив реального настання правових наслідків, є нікчемним,  оскільки за твердженням податкового органу трудових ресурсів у ТОВ «Італтекс Груп»немає. Позивач зазначає, що ним повністю оплачено контрагенту - ТОВ «Італтекс-Груп»- ПДВ в ціні замовлених послуг та одержано від нього належним чином оформлені податкові накладні з усіма необхідними реквізитами. ТОВ «Італтекс-груп»на час вчинення господарської операції у встановленому порядку був зареєстрований в якості платника ПДВ, тому мало право на складання і видачу податкових накладних. Позивач зазначає, що на законних підставах, правомірно і правильно сформував податковий кредит, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції з надання послуг між ним і ТОВ «Італтекс-груп»мали реальний характер. Це підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, укладеними договорами, банківськими виписками, актами виконаних будівельних робіт тощо. Чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ, сплату контрагентом податків, чинність установчих документів та його види діяльності за ними. Просить суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Вказує, що за помилковим твердженням податкового органу при перевірці наданих податкових накладних нібито встановлено, що ці документи завірено печаткою ТОВ «Італтекс Груп», на якій зазначено ідентифікаційний код 37193808, проте згідно з реєстраційними даними ідентифікаційний код ТОВ «Італтекс Груп»- 37193806. Фактично це не відповідає дійсності, оскільки саме на податкових накладних вказано вірний код зазначеного контрагента - 37193806, а невірний код є лише на окремих договорах і довідках, проте це не тягне за собою недійсність цих договорів і довідок. Пояснив, що крім доказів, наведених в позовній заяві, реальність господарських операцій із вказаним контрагентом підтверджуються ще й будівельними ліцензіями, кошторисною документацією по договору, передачею цих будівельних робіт їх замовнику тощо. Зазначив, що ТОВ «Італекс груп»вказані податкові накладні відображено в податковій звітності. Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити. У судовому засіданні представник відповідача послався на те, що укладені позивачем з ТОВ «Італекс Груп»за серпень 2011 року правочини є нікчемними. У позивача відсутнє право на віднесення до податкового кредиту понесених витрат за договорами щодо отримання товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника ТОВ «Італекс Груп»через відсутність доказів, які б достовірно підтверджували реальність будівельних робіт, а податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, завірено печаткою ТОВ «Італтекс Груп», на якій зазначено ідентифікаційний код 37193808, проте згідно з реєстраційними даними ідентифікаційний код ТОВ «Італтекс Груп»- 37193806. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами. Товариство з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест»є юридичною особою, що зареєстрована 04.05.2011 Поліською районною державною адміністрацією Київської області. Позивач з 11.07.2011 має право займатися господарською діяльністю, пов'язаною зі створенням об'єктів архітектури, яка вказана в ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Згідно з додатком до ліцензії ТОВ «Промжитлоінвест»має право займатися будівельними та монтажними роботами, а також здійснювати монтаж інженерних мереж. Іванківською МДПІ Київської області від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано лист про надання інформації від 14.03.2012 №477/7/22-1011 з додатком на 12 аркушів, в якому повідомлено про зустрічну звірку ТОВ «Італтекс Груп»та надано довідку про неможливість проведення цієї зустрічної звірки. У період з 31.05.2012 по 01.06.2012 працівниками Іванківської МДПІ в Київській області проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Промжитлоінвест» (код ЄДРПОУ 36421263) з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Італекс-Груп»(код ЄДРПОУ 37193806) за період серпень 2011 р. Перевірку проведено на підставі наказу від 29.05.2012 №54 та повідомлення від 29.05.2012 №39. Копія наказу та повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки направлено посадовим особам позивача поштою та отримано ним 31.05.2012. За результатами перевірки складено Акт №272/22/36421263 від 05.06.2012, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по взаємовідносинах з ТОВ «Італекс Груп»за серпень 2011 р. та п.201.1 ст.201, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за серпень 2011 р. на 55729 грн. Як убачається з акта перевірки, порушення податкового законодавства пов'язується податковим органом з наданням позивачу в серпні 2011 р. послуг ТОВ «Італекс Груп». За результатами перевірки податковим органом з урахуванням наведеної інформації ДПІ у Печерському районі м. Києва зроблено висновок про те, що податковий кредит ТОВ «Промжитлоінвест»за рахунок ТОВ «Італекс Груп»сформований з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит, а саме формування податкового кредиту контрагентів покупців - ТОВ «Промжитлоінвест», яке знаходиться на обліку в Іванківській МДПІ Київської області ДПС за рахунок ТОВ «Італекс Груп». Згідно з базою даних ДПІ у Печерському районі м. Києва трудові ресурси у ТОВ «Італекс Груп»відсутні. Видами діяльності згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ є: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; інші види оптової торгівлі; інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення; нотаріальна та інша юридична діяльність; консультування з питань комерційної діяльності та управління; діяльність у сфері інжинірингу. Виходячи з вищенаведеного, відповідач вважає, що ТОВ «Італекс Груп»здійснювало діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарських відносинах з постачальниками ТОВ «Італекс Груп», а також з урахуванням акту від 03.01.2012 № 8/23-6/37142645 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сашир-Трейд», (код ЄДРПОУ 37142645), який був постачальником ТОВ «Італекс Груп», директор якого надав пояснення щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності, у ТОВ «Італекс Груп»відсутні об'єкти оподаткування з ПДВ по операціях з продажу товарів (послуг) до контрагентів-покупців (ТОВ «Промжитлоінвест»). Стан підприємства - постачальника ТОВ «Італекс Груп»- «8». До ЄДР внесено запис про його відсутність за місцезнаходженням, що не відповідає реквізитам, зазначеним у податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «Промжитлоінвест»- у гр. «Місцезнаходження (податкова адреса)»- м. Київ, вул. Проф. Підвисоцького, буд.5, оф.5. Крім того, ТОВ «Італекс Груп»не відображено суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Промжитлоінвест»у податковому зобов'язанні за серпень 2011 р. Письмові пояснення щодо встановленого порушення посадовими особами цього підприємства не надано. Із наведених фактів відповідачем зроблено висновок про те, що описана вище діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, а письмові правочини, укладені між позивачем і ТОВ «Італекс Груп», суперечать інтересам держави і суспільства та є нікчемними. Крім того, в ході перевірки наданих ТОВ «Промжитлоінвест»договорів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма №КБ-3), податкових накладних встановлено, що накладні завірені печаткою ТОВ «Італекс Груп», на якій зазначено ідентифікаційний код 37193808, тоді як згідно з реєстраційними даними ідентифікаційний код ТОВ «Італекс Груп»такий - 37193806. Таким чином, податкові накладні складено не у відповідності до вимог чинного законодавства і на їх підставі не може формуватися податковий кредит. Згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності між задекларованою сумою податкового кредиту ТОВ «Промжитлоінвест» та задекларованою сумою податкових зобов'язань ТОВ «Італекс Груп»за серпень 2011 року на загальну суму ПДВ 55728,81 грн. З огляду на це перевіркою встановлено, що в порушення п.201.1 і п.201.6 ст.201 ПК України ТОВ «Промжитлоінвест»завищено податковий кредит за серпень 2011 р. на загальну суму 55729 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Італекс Груп». На підставі Акта перевірки №272/22/36421263 від 05.06.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000012300 від 18.06.2012, яким збільшено грошове зобов'язання з додатку на додану вартість в сумі 69661 грн., з яких основний платіж –55729 грн. та штрафні фінансові санкції - 13932 грн. Судом встановлено, що позивач (субпідрядник) на підставі договорів субпідряду №11/0908-2, №11/0908-3, №11/0908-4, №11/0908-5, №11/0908-6, №11/0908-7, №11/0908-8 від 09.08.2011 та договорів №11/2308-21 від 23.08.2012, №11/2908-24 від 29.08.2012 надавав послуги з будівельних робіт генпідряднику ТОВ «Технобудсервіс 2006», який фактично був замовником цих послуг згідно з вказаними договорами. Про виконання цих робіт складалися довідки за формою КБ-3, які долучено до справи та досліджено судом.   До виконання цих робіт позивачем вже в якості замовника послуг залучено в якості їх виконавця ТОВ «Італекс груп». Так, згідно з дослідженими судом матеріалами справи у серпні 2011 р. ТОВ «Італекс Груп»за письмовими договорами надавав позивачу послуги з будівельних робіт по ремонту будинків. Оплата за надання послуг здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Італекс Груп». Дослідженням у судовому засіданні договорів, укладених позивачем з ТОВ «Італекс груп», встановлено, що вони містять усі необхідні реквізити, у т.ч. відбиток печатки контрагента - ТОВ «Італекс Груп». При цьому на відбитках печаток зазначено ідентифікаційний код ТОВ «Італекс Груп»37193808. На виконання умов цих правочинів ТОВ «Італекс Груп» у 2011 р. надано позивачу послуг на загальну суму 334372,86 грн. Факт їх надання оформлювався податковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Контрагент позивача при здійсненні поставок оформив належним чином податкові накладні на суму 334372,86 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 55728,82 грн.), які позивачем у подальшому було надано на перевірку (усього в 2011 р. 11 податкових накладних: перша від 21.08.2011, а остання від 31.08.2011). Дослідженням у судовому засіданні наданих відповідачем копій податкових накладних, на підставі яких позивачем за серпень 2011 р. сформовано податковий кредит, встановлено, що ці податкові накладні містять усі необхідні реквізити, підпис керівника та відбитки печатки контрагента -  ТОВ «Італекс Груп». При цьому на відбитках печаток зазначено вірний ідентифікаційний код ТОВ «Італекс Груп»- 37193806. Разом з тим, в окремих копіях цих накладних цифрове зазначення ідентифікаційного коду є нечітким через неякісно виготовлену копію, з огляду на що код може сприйматися як 37193808. Суд зазначає, що надані відповідачем вказані копії податкових накладних, які нібито отримані від позивача на запит податкового органу, не засвідчено печатками та підписами уповноважених осіб позивача при виготовленні цих копій. Дослідженням у судовому засіданні наданих позивачем податкових накладних, на підставі яких ним за серпень 2011 р. сформовано податковий кредит, встановлено, що ці податкові накладні містять усі необхідні реквізити, підпис керівника та печатку контрагента -  ТОВ «Італекс Груп». При цьому на відбитках печаток зазначено ідентифікаційний код ТОВ «Італекс Груп»- 37193806, а не 37193808, як про це стверджує відповідач та як зазначено з цього приводу в Акті перевірки. У судовому засіданні представник відповідача визнав, що у зазначених податкових накладних вказано вірний ідентифікаційний код ТОВ «Італекс Груп» - 37193806. Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 р. Судом досліджено також копію податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 р., поданою ТОВ «Італекс Груп». Згідно з штампом її отримано податковим органом та зареєстровано за вх.№429733 від 19.09.2011. Згідно з даними розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ від 19.09.2011) ТОВ «Італекс Груп»задекларувало податкове зобов'язання на суму 55728,81 грн. щодо свого контрагента –ТОВ «Промжитлоінвест»за серпень 2011 р. (додаток 5, розділ I, рядок 3, графа 4). Оскільки господарські операції стосуються надання послуг з будівельних ремонтних робіт, то їх підтвердженням також є наявні в матеріалах справи 9 актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р. Крім того, між позивачем та ТОВ «Італекс Груп»складені довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за серпень 2011 р., які підтверджують вартість будівельних робіт з урахуванням ПДВ, а також у справі наявні копії документів, які підтверджують договірну ціну. Усі ці документи досліджені судом. При цьому дослідженням у судовому засіданні вказаних довідок, складених позивачем та ТОВ «Італекс груп», встановлено, що вони містять усі необхідні реквізити, у т.ч. відбиток печатки контрагента - ТОВ «Італекс Груп». При цьому на відбитках печаток зазначено ідентифікаційний код ТОВ «Італекс Груп»37193808. В рахунок оплати отриманих товарів, робіт, послуг позивач на користь ТОВ «Італекс Груп» перерахував грошові кошти, що підтверджується виписками по особовому рахунку, які також було надано відповідачу для проведення перевірки. Судом з'ясовано, що відповідач пов'язує факти порушення позивачем податкового законодавства лише з діяльністю контрагента - ТОВ «Італекс Груп», та стверджує про фіктивність господарських операцій з надання послуг та про неналежне оформлення податкових накладних, що виключає їх використання для формування податкового кредиту. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Спірні правовідносини регулюються  Податковим кодексом України та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України). В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість, податкового кредиту, регулюються розділом V Податкового кодексу України. Так, п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:  назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення). Як вже зазначалось судом, рішення про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з завищенням позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Італекс Груп», які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується на твердженнях про фіктивність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків. Таким чином, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту реальності надання послуг за господарськими операціями, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення. Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Як встановлено судом, факт надання послуг позивачу з боку ТОВ «Італекс Груп»та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; а право позивача на віднесення понесених витрат до складу податкового кредиту підтверджується представленими суду первинними фінансово-господарськими документами та наявністю очевидного зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача. Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності. Як встановлено судом, на момент вчинення та виконання господарських угод ТОВ «Італекс Груп»є належним чином зареєстрованою юридичною особою, яка має право вчиняти правочини, на дату здійснення господарських операцій з позивачем була зареєстрованим платником податку на додану вартість  і мало право виписувати податкові накладні. При цьому суд враховує вимоги статті 18 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують наявність в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення реєстрації юридичної особи ТОВ «Італекс Груп»на час вчинення цих правочинів. Виходячи з наведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, а відповідальною за сплату податку на додану вартість до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Тобто, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства. Крім того, службові особи Іванківської МДПІ Київської області Державної податкової служби, роблячи в Акті перевірки висновок про нікчемність угод, не зазначають, на підставі якої саме норми чинного законодавства ці угоди визнано нікчемними. Оскільки ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що для правочину, який порушує публічний порядок, передбачено наявність умислу сторін на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватися під час розслідування кримінальної справи і розгляду її судом або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення. Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасників такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, чи постанова суду (компетентних органів) про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності. Відомостей про наявність таких судових рішень відповідачем не надано. Відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Так, частиною першою статті  204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Під час розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом письмові правочини за серпень 2011 р. не віднесено законом до нікчемних та відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Це означає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Італекс Груп», є безпідставним та необґрунтованим. Ураховуючи те, що зміст правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Італекс Груп»протягом періоду, що був перевірений, відповідав вимогам діючого законодавства України; за період перевірки жодна із сторін не звернулася до суду щодо порушення права волевиявлення сторін правочину; на момент укладання та виконання правочину звітність не була визнана у встановленому порядку недійсним, то суд визнає, що в Акті №272/22/36421263 від 05.06.2012 відповідачем положення статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України застосовано безпідставно. Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ТОВ «Італекс Груп»було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість. Відповідно до підпункту 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України). Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Пунктом 201.2 статті 201 ПК України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (пункт 201.7 статті 201 ПК України). В Акті перевірки відповідачем наведено перелік податкових накладних, які були виписані ТОВ «Італтекс Груп»для позивача. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ «Італтекс Груп», які засвідчують отримання послуг, у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ в 2011 р. Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків послуг, з дати отримання яких згідно із приписами статті 201 Податкового кодексу України у платника виникає право на податковий кредит та які підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість. Надаючи правової оцінки твердженням відповідача про відмінність в зазначенні ідентифікаційного коду контрагента позивача –ТОВ «Італекс груп»суд бере до уваги, що на податкових накладних, виданих ТОВ «Італекс груп», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, зазначено вірний ідентифікаційний код цієї юридичної особи - 37193806. Ці обставини визнано в судовому засіданні і представником відповідача. Зазначення в акті перевірки та в письмових запереченнях відповідача про те, що невірний код вказаного контрагента виявлено на податкових накладених, договорах та довідках форми КБ-3 суперечить встановленим судом фактичним обставинам справи і не відповідає дійсності, оскільки, як встановлено судом, невірний код зазначено на відбитках печаток лише на договорах та довідках форми КБ-3. Суд бере до уваги, що відповідно до наведених вище вимог ПК України саме податкова накладна, а не договори та довідки форми КБ-3, є підставою для формування податкового кредиту. Отже, податковий кредит сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, в яких відсутня помилка щодо зазначення ідентифікаційного коду контрагента. Що стосується зазначення невірного ідентифікаційного коду ТОВ «Італтекс Груп»(замість 37193806 вказано 37193808) на укладених позивачем договорах з цим контрагентом та на складених довідках форми КБ-3, то суд погоджується з доводами позивача про те, що це не тягне за собою недійсність вказаних договорів і довідок. Відповідачем не надано доказів того, що судами вказані договори визнано недійсними, а також не надано суду відомостей щодо того, кому саме належить вказаний код - 37193808. За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доказано факту порушення позивачем п.201.1, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України та відсутні підстави для висновку про порушення публічного порядку при укладанні спірного правочину, оскільки не вбачається порушення ст. 228 Цивільного кодексу України та не доведено, що метою укладання правочину є настання протиправних наслідків. Як було зазначено судом, під час судового розгляду справи суду були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання усних договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Італтекс Груп», крім того, висновки податкового органу про нікчемність вказаних правочинів було спростовано наявними в матеріалах справи доказами, а отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог статі 201 Податкового кодексу України є безпідставними. З урахуванням наявних суперечностей в зазначенні ідентифікаційного коду контрагента позивача - ТОВ «Італекс груп»-  суд вважає, що оцінка реальності наданих будівельних послуг повинна ґрунтуватися не тільки на дослідженні документів, укладених позивачем із цим контрагентом, але й за наслідками комплексної сукупної оцінки усіх доказів щодо встановлених обставин справи у взаємозв'язку з  іншими доказами у справі. При цьому суд бере до уваги, що господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Італекс груп»фактично є складовою частиною господарських взаємовідносин між позивачем та генпідрядником ТОВ «Технобудсервіс 2006». При цьому будівельні роботи, які для позивача виконувалися ТОВ «Італекс груп», у подальшому позивачем включалися до належним чином складених довідок форми КБ-3, які підписувалися та приймалися фактичним генпідрядником - ТОВ «Технобудсервіс 2006». Отже, вказані будівельні роботи в цілому прийнято ТОВ «Технобудсервіс 2006», відтак це підтверджує фактичне виконання цих робіт. Що стосується твердження відповідача про відсутність трудових ресурсів у ТОВ «Італекс Груп», то суд зазначає, що відповідачем не спростовано факт виконання цих робіт ТОВ «Італекс Груп»за договорами, укладеними з іншими контрагентами, які мають такі трудові ресурси. Крім того, суд враховує, що всупереч висновків Акта перевірки та твердженням відповідача ТОВ «Італекс Груп»у податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 р. задекларувало податкове зобов'язання на суму 55728,81 грн. щодо свого контрагента –ТОВ «Промжитлоінвест»за серпень 2011 р., тобто саме на ту суму, яка визначена відповідачем як сума розбіжності за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними. Твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг на користь позивача у судовому засіданні було спростовано. Отже, податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору. На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Адміністративний  позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №0000012300 від 18.06.2012. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" судовий збір у сумі 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 62 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Журавель В.О. Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -  22 вересня 2012 р.