Ухвала

від 07.12.2012 по справі 2а-9749/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 У Х В А Л А

м. Львів

07.12.2012 р. № 2а-9749/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Коморного О.І.

секретар Ячмінська Я.О.

з участю

представника позивача Манько Т.О.

представника відповідача не прибув

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ламінат Сервіс»до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій.

В с т а н о в и в :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Ламінат Сервіс», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання неправомірними дій та бездіяльності органу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, що виражається у безпідставній опосередкованій відмові від скасування арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення третього, четвертого та технічного поверху загальною площею 31267,1 кв. м., у м. Львові по вул. Сахарова 39, що належать на праві власності позивачеві та зобов'язати відповідача скасувати цей арешт.

Оскільки позовні вимоги по суті стосуються звільнення майна з-під арешту, судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі, оскільки спір про звільнення майна з-під арешту не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив.

Відповідач представника у судове засідання не направив, повідомлений належним чином.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Судом з матеріалів справи встановлено прийняття 06.02.2012 р. головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.7-8).

Вказаною постановою накладено арешт на приміщення ІІІ-го поверху: що на плані позначені цифрою «6», площею 1407,1 кв.м.; приміщення IV поверху, позначені на плані цифрою «7», площею 1407,1 м.кв.; приміщення технічного поверху, позначені на плані цифрою «8», площею 26,9 кв.м.; позначені цифрою «9», площею 260,6 кв. м.; позначені цифрою «10», площею 24,4 кв.м., загальною площею 3126,1 кв.м. за адресою м. Львів вул. Сахарова, 39, що належить ТзОВ " Львівське шляхо-будівельне управління №40 (ЄДРПОУ: 32408720, адреса: м. Львів, вул. Авіаційна, 7а, в межах суми стягнення 2590496,17 грн. та заборонено здійснювати відчуження приміщень ІІІ-го поверху: що на плані позначені цифрою «6», площею 1407,1 кв.м.; приміщення IV поверху, позначені на плані цифрою «7», площею 1407,1 м.кв.; приміщення технічного поверху, позначені на плані цифрою «8», площею 26,9 кв.м.; позначені цифрою «9», площею 260,6 кв. м.; позначені цифрою «10», площею 24,4 кв.м., загальною площею 3126,1 кв.м. за адресою м. Львів вул. Сахарова, 39, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Позивач стверджує, що нежитлові приміщення третього, четвертого та технічного поверху загальною площею 31267,1 кв. м., у м. Львові по вул. Сахарова 39 належать йому.

Заявлений позивачем позов про визнання неправомірними дії та бездіяльності органу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, що виражається у безпідставній опосередкованій відмові від скасування арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення третього, четвертого та технічного поверху загальною площею 31267,1 кв. м., у м. Львові по вул. Сахарова 39 та зобов'язання відповідача скасувати цей арешт по суті є позовом про звільнення майна з під-арешту.

Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, у контексті зазначених положень ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою інших (іншого) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року N 606-XIV (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч.2 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року N 606-XIV).

Спір про звільнення майна з-під арешту не є публічно-правовим, оскільки за суб'єктним складом та характером правовідносин не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, яке надано у пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, він не підлягає вирішенню відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи викладене та те, що позовні вимоги позивача фактично заявлені про звільнення майна з-під арешту, вимоги позивача в порядку адміністративного судочинства не підлягають розгляду, оскільки вимоги про звільнення майна з-під арешту підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального законодавства.

Пунктом 1 частини 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Оскільки провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 вищевказаної статті, то суд роз'яснює позивачеві, що вирішення даної категорії справ віднесено до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на позивача

Керуючись ст.ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 157, 160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

1. Провадження у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ламінат Сервіс»до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій - закрити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.12.2012 р. о 16:00 год.

Суддя (підпис) Коморний О.І.

З оригіналом згідно.

Ухвала не набрала законної сили

Суддя Коморний О.І.