Постанова

від 07.12.2012 по справі 2а/1270/9124/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9124/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання - Іванович К.В.,

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Харцизького міського центру зайнятості Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2012 року Харцизький міський центр зайнятості Донецької області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.02.2011 ОСОБА_1 був зареєстрований у Харцизькому міському центрі зайнятості Донецької області в якості безробітного. В період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач отримував допомогу по безробіттю. У зв'язку з невідвідуванням безробітним служби зайнятості більше 30 календарних днів ОСОБА_1 з 04.08.2011 був знятий з обліку.

За результатами звірки з Державної податковою адміністрацією, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості з 01.04.2011 по 31.07.2011 знаходився у трудових відносинах з КС «Українська кредитна спілка» за цивільно-правовим договором, отже з 01.04.2011 не мав права перебувати на обліку в ЦЗ як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю.

Позивач зазначає, що зазначене порушення підтверджене копією трудової угоди від 01.04.2011 та зафіксоване актом Донецького міського центру зайнятості від 18.04.2012 №146.

На підставі акту Донецького МЦЗ від 18.04.2012 №146 центром зайнятості виданий наказ від 15.05.2012 про повернення ОСОБА_1 отриманої за період з 01.04.2011 по 03.08.2011 допомоги по безробіттю в загальній сумі 922,58 грн.

Листом центру зайнятості від 18.05.2012 №04/1528 направленим на адресу відповідача було запропоновано в добровільному повернути зазначену суму допомоги по безробіттю. Лист повернутий поштою 25.06.2012 за закінченням терміну зберігання.

Листом центру зайнятості від 17.09.2012 №04/2683 направленим за новою адресою ОСОБА_1, отриманий ним особисто 21.09.2012 запропоновано в 15-денний термін в добровільному повернути зазначену суму допомоги по безробіттю.

Станом на момент подачі позову витрати відповідачем не відшкодовані. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача допомогу на випадок безробіття у сумі 922,58 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

Спеціальними законами, які визначають правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III та Закон України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону від 01 березня 1991 року № 803-XII до зайнятого населення в Україні належать громадяни, що проживають на її території на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Частиною 1 статті 2 Закону від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно із статтею 25 цього Закону від 01 березня 1991 року № 803-XII, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).

Частиною 1 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Згідно з частиною 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 №755-IV, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Судом установлено, що відповідач - ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) був зареєстрований у Харцизькому міському центрі зайнятості Донецької області в якості безробітного з 28.02.2011 року.

З 28.02.2011 по 04.08.2011 відповідач - ОСОБА_1 перебував на обліку у Харцизькому міському центрі зайнятості Донецької області, як безробітний, за період з 01.04.2011 по 24.07.2011 останньому нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 922,58 грн., що підтверджується довідкою Харцизького міського центру зайнятості за період з 01.04.2011 по 24.07.2011 (а.с.13).

Відповідно до акту №146 від 18.04.2012 Харцизьким міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.15), та встановлено, що громадянин ОСОБА_1, який з 28.02.2011 має статус безробітнього, під час перебування на обліку в Харцизькому міському центрі зайнятості, у період з 01.04.2011 по 31.07.2011 працював на підприємстві КС «Українська кредитна спілка» на підставі трудової угоди №б/н від 01.04.2011 та додаткової угоди від 01.06.2011 (а.с.16) та за відпрацьований час йому була нарахована заробітна плата.

На підставі встановлених даних, Харцизьким міським центром зайнятості винесено наказ №НТ120515 від 15.05.2012 про повернення ОСОБА_1 отриманої за період з 01.04.2011 по 03.08.2011 допомоги по безробіттю в загальній сумі 922,58 грн. (а.с.17-18).

Листом центру зайнятості від 18.05.2012 №04/1528 направленим на адресу відповідача було запропоновано в 15-денний термін в добровільному повернути зазначену суму допомоги по безробіттю. Лист повернутий поштою 25.06.2012 за закінченням терміну зберігання (а.с.12), Спеціалістом центру зайнятості були здійснені виходи за місцем проживання боржника, 07.08.2012, 27.08.2012, що підтверджено актами про результати відвідування ОСОБА_1 (а.с.9,10).

За результатами проведеної роботи спеціалістами центру зайнятості була отримана інформація про нове місце проживання відповідача: м. Луганск, кв. Норинського, 5/9.

Листом центру зайнятості від 17.09.2012 №04/2683 направленим за новою адресою ОСОБА_1, отриманий ним особисто 21.09.2012 запропоновано в 15-денний термін в добровільному повернути зазначену суму допомоги по безробіттю (а.с.8)

До теперішнього часу незаконно отримане матеріальне забезпечення в сумі 922,58 грн. відповідачем ОСОБА_1 не сплачено.

Згідно положень статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Даних про добровільну сплату відповідачем ОСОБА_1 суми виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у розмірі 922,58 грн. та про повернення до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття зазначених коштів судом не встановлено.

Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, на основі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, встановив, що викладені в позовній заяві доводи є обгрунтованими та, задовольняючи позовні вимоги Харцизького міського центру зайнятості, виходить з того, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було приховано факт трудової діяльності на період перебування на обліку в міському центрі зайнятості в статусі безробітного, що впливає на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуги та призвело до незаконного отримання ОСОБА_1 коштів у розмірі 922,58 грн., а тому, адміністративний позов Харцизького міського центру зайнятості Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішуються, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Харцизького міського центру зайнятості Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю - задовольнити повністю.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Харцизького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомогу по безробіттю у сумі 922,58 грн. (дев'ятсот двадцять дві гривні 58 копійок) на р/р 37179001004282, ОКПО 25097093, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяО.В. Ірметова