Постанова

від 07.12.2012 по справі 1570/6500/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/6500/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року

07 грудня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача Бейгельзімера М.Г.

представника відповідача Павлова О.Д.

представника відповідача Авілової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБР Електро» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 20.09.2012 р. №0001332230 та податкового повідомлення рішення від 20.09.2012 р. №0001342230,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.09.2012 р. №0001332230 та податкового повідомлення рішення від 20.09.2012 р. №0001342230.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі Акту про результати виїзної позапланової перевірки TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» (код за ЄДРПОУ 35458931) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Бренд Строй» код 36165457 від 31.08.2012 р. № 5243/22-535458937.

На думку позивача у Акті перевірки є низка не доведених і викривлених фактів та обставин справи.

По перше: перевірку було проведено по правочинам, здійсненим протягом травня та листопада 2010 р. з одним контрагентом, по яким відповідач визнав завищеними валові витрати. За наслідками такої перевірки, господарських відносин з одним контрагентом за час менший ніж плановий період і стосовно виключно якогось податку або вірності формування виключно витрат чи податкового кредиту можна зробити висновок про заниження грошового зобов'язання з будь-якого податку чи завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування. Перевірку обчислення податку на прибуток проведено лише за травень та листопад, а висновок про порушення зроблено і за перше півріччя, і за 9 місяців, і за 2010 р. в цілому.

Отже, оскільки результати діяльності згідно декларації про прибуток формуються накопичуваним підсумком за цілий квартал (рік), то висновок про порушення за два або більше кварталів на підставі документальної вибіркової перевірки одного місяця з різних кварталів не мають змісту і не ґрунтуються на реальних даних.

Акт мав містити дані по перевірці всіх задекларованих витрат, а оскільки до задекларованих сум включаються й інші дані, а не лише дані з одним контрагентом та лише за частину звітного періоду, отже, відповідачем фактично не здійснено документальну перевірку повноти витрат позивача. Валові витрати були відображені на підставі відповідних актів виконаних робіт від 27.05.2010 та від 03.11.2010 р.р.

По друге: У Акті зроблено висновки про начебто завищення валових витрат у 2010р. внаслідок відсутності права притягати при виконанні договорів від 03.11.2009р. №44 та № 45 і додаткових угод до цих договорів від 25.01.2009р. та 15.01.2010 р. з замовником TOB «Крим-Ірей» третю особу TOB «Бренд Строй» згідно договорів від 23.02.2010 р. 02/66 та 02/67/902.

На думку позивача це спростовується наступним:

- взаємовідносини, включно відповідальність за будь-які порушення, між позивачем та TOB «Крим-Ірей» регулювались договорами від 03.11.2009 р. № 44 та № 45, які в свою чергу відповідали вимогам Цивільного та Господарського кодексів України. Жодна норма податкового законодавства, що діяла в 2009-2010 рр., не мала своїм предметом регламентацію цивільно-правових відносин осіб і не встановлювала відповідальність за порушення в межах цих відносин;

- в Акті замовчується дезавуювання заборони притягати при виконанні договорів від 03.11.2009р. № 44 та № 45 третю особу TOB «Бренд Строй», яке міститься в додаткових угодах до цих договорів від 25.01.2010 р. та 15.01.2010 р. та яке було здійснено ще до укладання договорів з TOB «Бренд Строй»від 23.02.2010 р. 02/66 та 02/67/902.

По третє: дані, отримані Системою, не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платником податків - позивачем та доказом несплати ним податку за відсутності перевірки періоду суперечки відповідачем з урахуванням всіх первинних документів і документів податкової звітності.

По четверте: перевірці, за результатами якої були складені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, передував зроблений відповідачем запит документів, в листі від 24.05.2012 р. № 16455/10/22-3. Підставами для запиту були зазначені приписи п. 73.3 та п. 73.5 ПК України.

На думку позивача, системний аналіз наведених норм ПК України свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для запиту документів. Втім, після їх отримання відповідач продовжував чинити протиправні дії та видав аж два накази про проведення позапланової документальної перевірки: від 02.07.2012 р. № 1287 та від 13.08.2012 р. № 1628. Підставою для перевірки в обох наказах було зазначено бланкетну норму п. 20.1.4 ПК України та наведену вище норму п. 78.1.1 ПК України. Ці ж норми були зазначені відповідачем в Повідомленні про перевірку від 02.07.2012 р. № 384 та направленнях на перевірку від 13.08.2012 р. № 002209/1898 та № 002210/1899, таким чином перевірку було проведено поза межами правового поля встановленого ПК України

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.09.2012 р. №0001332230 та податкового повідомлення рішення від 20.09.2012 р. №0001342230.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (а/с.79-87) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що на підставі направлень від 13.08.2012 №№002209/1898, 002210/1899, згідно пп. 20.1.4 п.20.1 статті 20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та відповідно Наказу ДПІ від 13.08.2012 №1628, проведена позапланова виїзна перевірка TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» код за ЄДРПОУ 35458931 з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567).

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» з підприємством ТОВ «Бренд Строй» код 36165567 було надано запит TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» від 24.05.2012 №16455/10/22-3 про надання пояснення, щодо включення до складу валових дохо; вартості відвантажених товарів (робіт, послуг) на адресу підприємств або до складу валових витрат вартості отриманих товарів (робіт, послуг) від підприємства TOB «Бренд Строй» та відповідно надати роздруківки бухгалтерських рахунків, журналів-ордерів та відомостей, що підтверджують бухгалтерський облік розрахунків з контрагентом.

Згідно інформації, наданої та згідно документів, отриманих від підприємства TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» в ході проведення перевірки, вказане підприємство мало фінансово-господарські взаємовідносини з підприємством TOB «Бренд Строй». Відповідно до наданих документів, загальний обсяг взаємовідносин з TOB «Бренд Строй» за 2010 рік склав 330 000 грн. у т.ч. ПДВ 55000 грн.

Документальною перевіркою встановлено відсутність права притягати підприємством - Виконавцем TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» сторонні організації - Виконавців (TOB «Бренд Строй») для виконання науково - технічної роботи «оцінка впливання на оточуюче середовище будівництва ВЕС» для підприємства - Замовника TOB «Крим - Ірей» код 30645958, оскільки згідно пунктів № 2.1 Загальних положень Договорів №44 від 03.11.2009 року та №45 від 03.11.2009 року «...Работы по настоящему Договору осуществляется Исполнителем самостоятельно...» та пунктів №6 «...информация, касающаяся Сторон считаются конфиденциальными .. Стороны обязуются сохранять в тайне и не разглашать третьим лицам через своих сотрудников или иным способом Конфиденциальную информацию...».

Вищезазначене порушення призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі усього у сумі 55000 грн. у т.ч.: травень 2010 року - 40000 грн., листопад 2010 року - 15000 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення від20.09.2012 р. №0001332230 та податкового повідомлення рішення від 20.09.2012 р. №0001342230, а доводи та вимоги позивача, які викладені у позовній заяві є безпідставними і необґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 13.08.2012р. №002209/1898, №002210/1898, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, Авіловою Л.О. - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, Марченко Д.О. - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС; згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78. Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та відповідно Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 13.08.2012 № 1628, проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБР ЕЛЕКТРО» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Бренд Строй».

TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» повідомлено про проведення документальної позапланової виїзної перевірки направленням та копією наказу, які вручені під розписку головному бухгалтеру TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» - Токаревій О.Г.

Перевірку проведено з відома директора TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» - Токарева В.І., та в присутності головного бухгалтера Токаревої О.Г.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 5243/22-3/35458931 від 31.08.2012р. яким встановлено порушення:

- п.п.5.2.1., п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3., п.5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», , в результаті чого занижено значення податку на прибуток, на загальну суму 68 750 грн. у т.ч. півріччя 2010 року у сумі 50 000 грн.; 3 квартали 2010 року у сумі 50 000 грн.; рік 2010 у сумі 68 750 грн.;

- п.п.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 55 000 грн. у т.ч.: травень 2010 року - 40000 грн., листопад 2010 року - 15000 грн. (а/с.88-98).

В акті перевірки зазначено, що перевіркою відомостей, отриманих від TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО», встановлено, що послуги, отримані від TOB «Бренд Строй» зараховано на баланс підприємства в Дт рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» в сумі 275 000 грн. в розрізі податкових періодів (Дт91 Кт6ЗІ - без ПДВ):

- півріччя 2010 року у сумі 200 000 грн.;

- 3 квартали 2010 року у сумі 200 000 грн.;

- рік 2010 року у сумі 275 000 грн.

Відповідно до виписок системи «Клієнт-Банк» по р/р 26007158090500, що були надані до перевірки, TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» було здійснено сплату за послуги, згідно договору 02/67 в сумі 90 000 грн. (у т.ч. ПДВ 15 000 грн.) - №139 від 30.11.2010, згідно договору в сумі 240 000 грн. (у т.ч. ПДВ 15 000 грн.) - №71 від 25.05.2010, тобто заборгованість відсутня.

При проведенні перевірки використано: лист підприємства TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» від 20.06.2012 №189/07/01 (вхід. 21.06.2012 №12778/10), яким було надано відповідь на запит від 24.05.2012р. №16455/10/22-3, про включення сум у повному обсязі до складу як податкового кредиту так і до складу валових витрат, та надано копії документів, завірених належним чином, по взаємовідносинам TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО з платником податків TOB «Бренд Строй» код 36165567»:

- уставні документи та накази по підприємству;

- податкові накладні та реєстри податкових накладних;

- виписки банку;

- договори та технічні завдання до них ;

- дозвільна документація ;

- протоколи згоди договірної ціни ;

- акти приймання - передачі робіт (послуг);

- та журналів - ордерів :

- картка рахунку 631 по контрагенту TOB «Бренд Строй».

До перевірки надано податкові накладні та акти приймання - передачі робіт (послуг), укладені між підприємством TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» та підприємством - постачальником, а саме: TOB «Бренд Строй».

Крім того, в судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між підприємством TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» (Замовник) та підприємством TOB «Бренд Строй» (Виконавець) було укладено договори:

- №02/66 від 23.02.2010 року на виконання робіт «Оцінка впливання на оточуюче середовище будівництва Тургеніської ВЕС потужністю 150 МВт в Белогорському районі АР Крим» (флора, фауна, орнітофауна, культурне середовище, акустичне, електромагнітне та візуальне впливання). Загальна вартість робіт по даному договору складає 240 000 грн. в т.ч. ПДВ 40 000 грн.

- №02/67/902 від 23.02.2010 року на виконання робіт «оцінка впливання на оточуюче середовище будівництва Холмогорськой ВЕС потужністю до 200 МВт в Белогорському и Советському районі АР Крим» (флора, фауна, орнітофауна). Загальна вартість робіт по даному договору складає 90 000 грн. в т.ч. ПДВ 15 000 грн.(а/с. 41-56)

Виконані підприємством TOB «Бренд Строй» (Виконавець) для підприємства TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» (Замовник) роботи по оцінці впливання на оточуюче середовище будівництва ВЕС, згідно договорів №02/66 від 23.02.2010року та №02/67/902 від 23.02.2010 року було передано у складі виконаної науково - технічної роботи підприємством TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» (Виконавець) підприємству TOB «Крим - Ірей» (Замовник) код 30645958, згідно договорів.

Судом встановлено, що між TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» (Виконавець) та TOB «Крим - Ірей» код 30645958 (Замовник) було укладено договори:

- №44 від 03.11.2009 року на виконання науково - технічної роботи «Оцінка впливання на оточуюче середовище будівництва Тургеніської ВЕС потужністю 150 МВт в Белогорському районі АР Крим». Загальна вартість робіт по даному договору складає 500000 грн. в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.

- №45 від 03.11.2009 року на виконання науково - технічної роботи «Оцінка впливання на оточуюче середовище будівництва Холмогорської ВЕС потужністю до 200 МВт в Бєлгородському и Советському районі АР Крим». Загальна вартість робіт по даному договору складає 250000 грн. в т.ч. ПДВ 41666,67 грн. Строки виконання робіт : початок - з моменту надходження авансу на рахунок до повного виконання зобов'язань (а/с. 23-40).

В судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові пояснення, які підтвердив первинними документами:

- податкові декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010 р., 9 місяців 2010 р. та 2010 р. де в рядку 12 декларацій зазначені нараховані суми податку на прибуток (відповідно 3107 грн., 3246 грн. та 15439 грн.);

- податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. та листопад 2010 р. з усіма додатками де в рядку 27 декларацій зазначені нараховані суми податку на додану вартість (відповідно 4879 грн. та 4740 грн.);

- державні будівельні норми України, проектування, склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004, затверджені наказом Держбуду України від 20.01. 2004 р. Пунктом 7 додатку Е, зазначених норм, передбачено виконання у складі будь-якого техніко - економічного обґрунтування /будівельного проекту/ розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС)»;

- ліцензія ТОВ «Бренд Строй» серії AB № 513962 на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. В переліку робіт, що додано до ліцензії, зазначено, що в 2010 році це товариство мало право розробляти спеціальний розділ проектів «Оцінка впливу на навколишнє середовище».

Судом також досліджено матеріали проведеної ТОВ «Бренд Строй» науково технічної роботи «Оцінки впливу на навколишнє середовище будівництва Холмогорской ВЕС потужністю до 200 МВт у Белогорськом і Радянськом районах АР Крим (флора, фауна, орнітофауна)» та «Оцінки впливу на навколишнє середовище будівництва Тургеневської ВЕС потужністю до 150 МВт у Белогорськом районі АР Крим», яка була виконана на підставі укладених між TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» (Замовник) та підприємством TOB «Бренд Строй» (Виконавець) договорів №02/66 від 23.02.2010року, №02/67/902 від 23.02.2010 року та між TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО» (Виконавець) та TOB «Крим - Ірей» (Замовник) договорів №44 та № 45 від 03.11.2009 року.

Суд надаючи належну правову оцінку вказаним дослідженням в рамках виконання умов договорів та приписів чинного законодавства України приходить до наступного висновку.

Маркетинг - одна із систем управління підприємством, що передбачає ретельний облік процесів, які відбуваються на ринку, для прийняття господарських рішень.

Мета маркетингу - створити умови для пристосування виробництва до громадського попиту, вимог ринку, розробити систему організаційно-технічних заходів щодо вивчення ринку, інтенсифікації збуту, підвищення конкурентоспроможності товарів з метою отримання максимальних прибутків.

Основні функції маркетингу: вивчення попиту, питань ціноутворення, реклами і стимулювання збуту, планування товарного асортименту, збуту і торговельних операцій, діяльність, пов'язана зі зберіганням, транспортуванням товарів, управлінням торгово-комерційним персоналом, організацією обслуговування споживачів.

Відповідно до п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) є складовою частиною витрат на збут, оскільки пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того, в разі якщо маркетингові дослідження проводяться підприємством вперше з метою отримання та розуміння нових наукових і технічних знань, відповідно до п. 9 ПБО 8 вони не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У Методичних рекомендаціях з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, від 22.05.2002 р. № 145 встановлено перелік витрат на проведення маркетингових заходів. Відповідно до п. 3.8 цих Методичних рекомендацій до них належать такі витрати:

- на проведення маркетингових досліджень ринку, конкурентних переваг, перспектив розвитку товарного асортименту;

- на оформлення вітрин, виставок-продажів, кімнат, де є зразки товарів (продукції);

- на відрядження працівників на виставку-продаж;

- вартість зразків товарів (продукції), які передано безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і договорів безкоштовно і не підлягають поверненню;

- на розробку і випуск рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, афіш, листівок, плакатів тощо);

- на розробку і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки;

- на рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, теле- і радіопередачах);

- на придбання, виготовлення, копіювання, дублювання рекламних кіно-, відео- і діафільмів);

- на оформлення світлової, щитової, комп'ютерної, транспортної та іншої зовнішньої реклами;

- на утримання автовідповідачів для покупців;

- на проведення інших маркетингових заходів, пов'язаних зі збутом товарів.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій Мінфін, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, бухгалтерський облік витрат на маркетинг, що мають поточний характер, здійснюється на балансовому рахунку 93 «Витрати на збут».

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм законодавства, суд вказує на відповідність виконаних науково - технічних робіт укладеним договорам між TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО», TOB «Бренд Строй» та TOB «Крим - Ірей», які встановлені чинним законодавством України для цілей їх оподаткування, оскільки зазначені в договорі послуги за своїм змістом відносяться до маркетингових.

Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт регулюють відносини між замовником і виконавцем науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Результати цих робіт часто бувають такі, які виконані на рівні винаходів чи інших об'єктів промислової власності і тому вони стають об'єктами правової охорони. Одночасно договори на виконання зазначених робіт є також необхідною передумовою створення об'єктів промислової власності, а також формою своєрідного замовлення на створення об'єкта промислової власності.

Зазначені договори безперечно за своєю юридичною природою є цивільно-правовими.

Отже, в договорі на виконання науково-дослідних чи інших науково-технічних робіт предметом договору є творчий пошук, результат якого заздалегідь передбачити неможливо. Безумовно, сторони у зазначених договорах можуть і зобов'язані чітко формулювати основні вимоги, яким має відповідати наукова розробка, зразки чи технологія, що створюються відповідно до укладених договорів. Проте виконавці зазначених робіт напевне не можуть гарантувати досягнення очікуваних результатів.

Предметом договорів на виконання науково-технічних робіт є не сам процес роботи, а її результат. Мета зазначених договорів - досягти саме бажаного результату і передати його замовникові. Варто мати на увазі, що серед дослідників з цього приводу немає одностайної думки, все ж більшість схиляється до визнання предметом договору саме результату, а не роботи.

Результатами виконання науково-технічних робіт є також звіти про виконання наукових досліджень, зразки нового виробу, нової техніки, конструкторська документація до них, створення нової технології та інші науково-технічні досягнення.

Сторони в договорі на виконання науково-технічних робіт є замовник і виконавець.

Однією з істотних умов договору на виконання науково-технічних робіт є його ціна, яка визначається угодою сторін. Найчастіше ціна встановлюється шляхом складання кошторису, який, за загальним правилом, розробляє виконавець.

Варто відзначити, що результатом науково-технічної діяльності є різноманітна науково-технічна продукція, види якої зумовлюються численними потребами суспільного виробництва. Різноманітність цієї продукції, різні залежно від форм власності джерела фінансування зазначених робіт, різний правовий режим одержаних результатів та ряд інших факторів зумовлюють у свою чергу численність цивільно-правових засобів, які регулюють ці суспільні відносини. Більшість з них можна звести до одного типу договорів - договору на виконання науково-технічних робіт, який складається із двох договорів, про що йшлося вище.

Основним обов'язком виконавця робіт у договорах на виконання науково-технічних робіт є виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт відповідно до погодженого сторонами технічного завдання і передача одержаних результатів замовникові в обумовлений строк. У договорі повинні бути досить чітко визначені обов'язки виконавця. Так, виконавець зобов'язаний виконати роботу відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат в обумовлений договором строк. Якщо в процесі виконання роботи буде створено об'єкти промислової власності або використано об'єкти, права на які належать третім особам, виконавець зобов'язаний додержуватися вимог чинного законодавства.

Слід підкреслити, що наведені договори на виконання науково-технічних робіт є найбільш поширеним способом створення об'єктів промислової власності.

Позивачем доведено, наявність економічного ефекту від укладання договорів на виконання науково - технічних робіт, висновки яких відображені в «Оцінки впливу на навколишнє середовище будівництва Холмогорской ВЕС потужністю до 200 МВт у Белогорськом і Радянськом районах АР Крим (флора, фауна, орнітофауна)» та «Оцінки впливу на навколишнє середовище будівництва Тургенівської ВЕС потужністю до 150 МВт у Белогорськом районі АР Крим».

Крім того, для врахування витрат на маркетингові послуги при обчисленні об'єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №334), господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до умов пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Що стосується формуванням податкового кредиту з ПДВ зазначені правовідносини регулювалися з урахуванням вищенаведеного наступними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, в контексті спірних відносин, об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п. п. 3.1.1 Закону про ПДВ України є, зокрема, операції платників податку з отримання робіт/послуг.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням, зокрема, товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п. 7.5. Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або (1) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або (2) дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п/п. 7.2.3. зазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.4.4. Закону про ПДВ у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, наведені вище норми законодавства в їх сукупності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат та податкового кредиту (в контексті спірних відносин), зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/робіт/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки юридично значимих первинних документів/податкових накладних або видача останніх особою, яка не є платником ПДВ.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 ВАС України.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Зазначені вище обставини у сукупності свідчать про те, що договори, підписана між TOB «ЛБР ЕЛЕКТРО», TOB «Бренд Строй» та TOB «Крим - Ірей» носять реальний характер та були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а не мали на меті лише оформлення відповідних документів, які б давали право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Встановлені в ході судового розгляду обставини та досліджені письмові докази вказують, що ліцензовані роботи були в повному обсязі виконані ТОВ «Бренд Строй», як субпідрядником позивача, згідно реальних цивільно-правових договорів, при цьому, суд приймає і пояснення відповідача, який не заперечував у судовому засіданні щодо фактичності господарських операцій.

Крім того, ТОВ «ЛБР Електро» замовило вказані роботи згідно договорів з ТОВ «Крим-Ірей» від 03.11. 2009 р. №№ 44 та 45, що і надана дало позивачу право залучати до виконання розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС)» третіх осіб. Це право ТОВ «ЛБР Електро» вбачається також із застереження щодо контролю здійснення субпідрядних робіт в п. 15 додатків 1 - технічних завдань на розробку за обома договорами та редакціями цих договорів, узгодженими в додаткових угодах від 15.01.2010 р. та 25.01.2010 p.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 20.09.2012 р. №0001332230 та від 20.09.2012 р. №0001342230.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБР Електро» (код ЄДРПОУ 35458931), суму сплаченого судового збору у розмірі 1 546, 88 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Потоцька Н.В.

.