Постанова

від 15.01.2009 по справі 6/168-08(34/25-08)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/168-08(34/25-08)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2009 року                                                                                     Справа№  6/168-08(34/25-08)

      Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Джихур О.В. ( доповідач)

суддів:             Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі: Лозовському К.І.

за участю представників сторін:  

позивача –Клименко Руслан Юрійович, дов. № 1 від 05.09.2008;                          

відповідача –Кулаков Олег Володимирович, дов. № 14/10-08 від 14.10.2008;                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ДБФ Менеджмент  України”, м.Дніпропетровськ          

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008 року                                    

у справі №  6/168-08 (34/25-08)                            

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Щит –Інвест”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ДБФ Менеджмент України”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 201 113 грн. 60 коп.

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008р (суддя Коваленко О.О.) позов товариства з обмеженою відповідальністю “Щит –Інвест” про стягнення суми основного боргу за договором поставки брухту чорних металів задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ДБФ Менеджмент України” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Щит-Інвест” 201 113,60 грн. - основного боргу, 2 011,13 грн. - держмита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу суд виходив з приписів  ст. ст. 525, 526, 693 ЦК України та того, що товариство з обмеженою відповідальністю фірми “ДБФ Менеджмент України” свої зобов'язання виконало частково, поставивши позивачеві товар на суму 164 886, 40 грн., у зв'язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до умов договору по поставці товару на загальну суму 201 113, 60 грн.

          Не погодившись з рішенням суду його оскаржує товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ДБФ Менеджмент України” на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи. Скаржник зазначає, що умовами укладеного договору не передбачено оплату товару шляхом попередньої оплати, а призведена оплата товару у розмірі 366 000 грн. відповідає вартості, кількості та якості вже поставленого товару. Акт звірки взаємних розрахунків від 01.01.2007р складений позивачем не підписувався відповідачем, оскільки не направлявся відповідачеві, а викладені в ньому обставини не відповідають дійсності. Також судом не прийнято заходів, щодо зобов'язання сторін скласти акт у період розгляду справи у суді. Скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме вважає, що причина неявки відповідача у судове засідання 09.10.2007р є поважною, а відсутність відомостей про вручення відповідачу судової повістки на цю дату - є підставою для відкладення розгляду справи, а не ухвалення рішення.

          Скаржник просить рішення господарського суду скасувати, передати справу на новий розгляд.

          Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          27.03.2007р. між сторонами укладений договір № М-03-02/07 згідно якого продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач) покупає брухт чорних металів. Кількість, якість, ціна є вартість товару вказується в додатках, які є невід'ємною частиною договору.

          Згідно п.3.4 договору по кожній партії товару відповідач передає позивачу документи згідно переліку. Датою поставки є дата підписання сторонами приймально-здавального акту (п.3.5 договору).

          Відповідно до п.5.2 договору покупець сплачує вартість партії товару на підставі рахунку продавця, в разі якщо інше не обумовлено в додатку.

          Сторонами був укладений додаток № 1 –специфікація до договору № М-03-02/07 –згідно якої відповідач повинен був відпустити позивачу брухт чорних металів на загальну суму 135 000 грн. Більше ніяких додатків до договору сторони не укладали.

          На підставі платіжних доручень № 12958 від 28.03.2007р. в сумі 135 000 грн., № 13602 від 28.04.2007р. в сумі 121 000 грн., № 13823 від 14.05.2007р. в сумі 110 000 грн. позивач здійснив передоплату відповідачу за брухт чорних металів згідно договору № М-03-02/07 в загальній  сумі 366 000 грн.

          Відповідачем здійснена поставка металобрухту по вказаному договору на загальну суму 164 886,40 грн., що підтверджується накладною № 5/09 від 28.09.2007р. на суму 35 200 грн. (а.с.9) та актом № 1/04 від 30.04.2007р. здачі-приймання на суму 129 686, 40 грн. (а.с.64).

          Таким чином недопоставлений металобрухт на суму 201 113 грн. 60 коп.

          Твердження відповідача, що він відвантажив продукції на 372 188, 40 грн. не підтверджується належними доказами в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

          Надані відповідачем 12.01.2009р. копії накладних та товарно-транспортних накладних не підтверджують отримання металобрухту позивачем. На накладних № 4/08 від 27.08.2007р., № 21/12-1 від 21.12.2007р. підпис особи, яка отримала продукцію не засвідчений печаткою, довіреність на отримання матеріальних цінностей через гр.. Воликова А.Н. відповідачем не представлена. На копіях товарно-транспортних накладних відсутні відомості щодо прийняття металобрухту позивачем. Оригінали вказаних документів відповідач не представив, чим порушив вимоги апеляційної інстанції від 25.12.2008р. (а.с.102), копії належним чином не засвідчив.

          Згідно ч.3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

          Надані відповідачем 12.01.2009р. докази суду першої інстанції не надавалися, посилання скаржника на те, що через відсутність його в судовому засіданні він не міг надати господарському суду підтверджуючи документи не відповідає матеріалам справи.

          Спір в господарському суді вирішувався протягом шести місяців, суд неодноразово вимагав від відповідача докази виконання своїх зобов'язань за договором, представники відповідача були присутні в засіданнях господарського суду 15.07.2008р., 11.09.2008р., в присутності представника відповідача 11.09.2008р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.10.2008р., тобто, відповідачу було відомо про час та місце судового засідання. Зазначене свідчить про те, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання, передбачені ст.33 ГПК України.   

          Позивач заперечує факт поставки металобрухту по додатково наданим відповідачем документам.

          Таким чином, відповідач не довів виконання своїх зобов'язань по договору № М-03-02/07 від 27.03.2007р. щодо поставки металобрухту позивачу на суму здійсненої передоплати 366 000 грн.

          Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару (продукції), не передав товар (продукцію) у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару (продукції) або повернення суми попередньої оплати.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача передплати в розмірі 201 113,60 грн. є цілком обґрунтованими.

Твердження скаржника, що договором не передбачена передоплата металобрухту не можу бути прийнято до уваги, оскільки відповідач прийняв передплачену суму, позивачу її не повернув, а відтак на суму передоплати він повинен був здійснити поставку металобрухту.

Сторони не виконали вимоги апеляційної інстанції щодо звірки розрахунків, в зв'язку з чим спір вирішувався згідно документів, які містяться у справі, достатність яких дозволяє вирішити спір по суті.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008р. відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008р. по справі № 6/168-08 (34/25-08) –залишити без змін; а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ДБФ Менеджмент України”, м.Дніпропетровськ –залишити без задоволення.         

Головуючий                                                                                                    О.В.Джихур

Судді                                                                                                               О.М.Виноградник

                                                                                                              О.М.Лисенко