Рішення

від 30.11.2012 по справі 2/0124/3043/2012

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2/0124/3043/2012

0124/9403/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Самохваловій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» про застосування правових наслідків до нікчемного правочину, стягнення суми,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь грошову суму в розмірі 660807 гривень та штрафну санкцію в розмірі 19824 гривні 21 копійку, а усього 680631 гривню 21 копійку. Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 листопада 2011 року між ним та ТОВ «Техком-Україна» був підписаний попередній договір № 23/11-11 купівлі-продажу квартири № 19 на 7-му поверху в будинку № 9 по вул. Прибережна в м. Ялта. При підписанні договору сторони погодилися, що в строки, встановлені попереднім договором, вони зобов'язуються укласти в майбутньому договір купівлі-продажу (основний договір), про що було вказано у п.п. 1.3 п. 1 Попереднього договору, крім того, сторони взяли на себе зобов'язання укладання основного договору не пізніше 2012 року, але не раніше введення будинку в експлуатацію Державною приймальною комісією та отримання ТОВ «Техком-Україна» правовстановлюючих документів на квартиру. При підписанні договору був погоджений й порядок платежів, згідно якому він перераховує на поточний рахунок відповідача грошові кошти, які в подальшому визначаються як «забезпечувальний платіж» у розмірі 100% від загальної вартості квартири, визначеної в п. 3.1 (660807,90 гривень) до 31 грудня 2011 року включно. Він виконав свої зобов'язання та сплатив відповідачу грошові кошті у сумі 660807,90 гривень. Однак, протягом усього 2012 року основний договір між ними не був укладений, будівництво будинку було зупинено на нульовому циклі і до теперішнього часу роботи не завершені. Тоді він, як це передбачено Договором, 15 березня 2012 року звернувся до директора ТОВ «Техком-Україна» з письмовим запитом для отримання інформації, однак, досі відповідь не отримана. Також зазначає, що згідно укладеного між ними договору він не є пайщиком, пайову участь у будівництві бере сам відповідач, тому попередній договір взагалі неможливо було підписувати, оскільки відповідач й сам набував право власності у майбутньому лише на 85% квартир у будинку, який тільки розпочав будуватися. Оскільки попередній договір не був посвідчений нотаріально, вважає, що сплачена ним сума забезпечувального платежу за попереднім договором купівлі-продажу підлягає поверненню, оскільки вона отримана за нікчемним правочином. Також вважає можливим покласти на відповідача штрафну санкцію у вигляді стягнення з нього 3% річних за весь час користування його грошима за період з 03 листопада 2011 року по 03 листопада 2012 року.

Позивач надав суду заяву, в якій вказує, що позов підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу в його відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, та ухвалити по справі заочне рішення відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 03 листопада 2011 року у простій письмові формі між ОСОБА_1 та ТОВ «Техком-Україна» був укладений попередній договір № 23/11-11 купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с. 9-13, 14).

При підписанні договору сторони погодилися, що в строки, встановлені попереднім договором, вони зобов'язуються укласти в майбутньому договір купівлі-продажу (основний договір), про що було вказано у п.п. 1.3 п. 1 Попереднього договору, крім того, сторони взяли на себе зобов'язання укладання основного договору не пізніше 2012 року, але не раніше введення будинку в експлуатацію Державною приймальною комісією та отримання ТОВ «Техком-Україна» правовстановлюючих документів на квартиру.

Також при підписанні договору пунктом 4-им був погоджений й порядок платежів, згідно якому ОСОБА_1 перераховує на поточний рахунок відповідача грошові кошти, які в подальшому визначаються як «забезпечувальний платіж» у розмірі 100% від загальної вартості квартири, визначеної в п. 3.1 (660807,90 гривень) до 31 грудня 2011 року включно.

Позивач виконав свої зобов'язання та перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошті у сумі 660807,90 гривень, що підтверджується довідкою від 03 листопада 2011 року за вих. № 23/11-11 за підписом директора ТОВ «Техком-Україна» (а.с. 16).

Як зазначає позивач, протягом усього 2012 року основний договір між ним та ТОВ «Техком-Україна» не був укладений, будівництво будинку було зупинено на нульовому циклі та до теперішнього часу роботи не завершені. Тоді він, як це передбачено попереднім договором, 15 березня 2012 року звернувся до адреси директора ТОВ «Техком-Україна» з письмовим запитом для отримання необхідної інформації, однак, досі відповідь ним не отримана (а.с. 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певній термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Так, згідно з вимогами ст. ст. 635, 657 ЦК України попередній договір купівлі-продажу квартири має бути укладений у письмовій формі з обов'язковим нотаріальним посвідченням, оскільки попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

Частиною 1 статті 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищевикладені вимоги закону, встановлені судом обставини та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що оскільки попередній договір від 03 листопада 2011 року не був посвідчений нотаріально, то сплачена позивачем сума забезпечувального платежу в розмірі 660807,90 підлягає поверненню йому, як отримана відповідачем за нікчемним правочином.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені вимоги закону суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь штрафної санкції у вигляді трьох процентів річних за час користування грошима також підлягають задоволенню, виходячи з такого розрахунку 660807,00 грн. х 3% річних (за період з 03 листопада 2011 року по 03 листопада 2012 року) = 19824,21 грн..

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави також підлягають стягненню судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 3219 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 16, 203, 215, 216, 220, 236, 536, 625, 635, 657 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (код ЄДРПОУ 32836598, індивідуальний податковий номер 328365927052, місцезнаходження: АР Крим, м. Ялта, вул. Соханя, б. 3) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) грошову суму в розмірі 660807 гривень, штрафні санкції в розмірі 19824 гривні 21 копійку, а всього 680631 (шістсот вісімдесят тисяч шістсот тридцять одну) гривню 21 копійку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (код ЄДРПОУ 32836598, індивідуальний податковий номер 328365927052, місцезнаходження: АР Крим, м. Ялта, вул. Соханя, б. 3) на користь держави судовий збір в розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в Апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд АРК у строки та в порядку згідно статей 294, 296 ЦПК України.

Суддя